1 січня – 102-а річниця Провідника ОУН Степана Бандери

З метою вшанування пам`яті Провідника ОУН Степана Бандери розпоря­дженням голови обласної ра­ди Олександра Сича ство­рений організаційний комітет з підготовки та відзначення в області 102-ї річ­ниці від дня народження Провідника ОУН. Співголови оргкомітету – перший заступник голови обласної ради Василь Гладій та заступник голови ОДА Роман Іваницький, секретар – керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Василь Скрипничук.

1 січня 2011 року об 11.30 у селі Старий Угринів Калуського району та біля пам`ятника Степанові Бандері на Європейській площі в м. Івано-Франківську об 14.30 проведуть віче.

Аналогічні тематичні заходи (урочисті збори, покладання квітів до пам`ятника Провідникові ОУН та борцям за волю України) рекомендовано провести в усіх населених пунктах області.

***

У перший день нового року Конгрес українських націоналістів проведе акцію з нагоди 102-річчя із дня наро­дження Степана Бандери. Ушанування розпочнеться о 15-ій год. у Михайлівському соборі запаленням поминальних свічок. Потім відбудеться урочиста хода до Софій­ської площі, де о 16-ій год. запалять повстанську ватру. Біля вогнища співатимуть українських пісень та виголошуватимуть промови.

О 18-ій год. об`єднання «Свобода» проведе в столиці смолоскипний марш, який розпочнеться біля пам`ятника Кобзареві в парку Шевченка. Аналогічною акцією відзначить день народження Бандери й кіровоградська «Свобода». А в Запоріжжі ще й планується автопробіг на честь головнокомандувача УПА.

У Тернополі ж з цієї нагоди буде проведено урочисту академію. Урочистості відбудуться в Палаці культури «Березіль» 1 січня.

***

«Степан Бандера і далі залишається в Україні «суперечливою», неоднозначно трактованою фігурою. Хоча, якщо розібратися, то це ціл­ком цілісний, однозначний (для українців – однозначно позитивний) історичний персонаж. І те, що він залишається для більшості з нас «суперечливим», «неприйнятним» – передусім, проблема самих українців, зокрема, нерозуміння ними справді вартісних момен­тів своєї історії.

Хоча радянська пропагандистська машина цілеспрямовано очорнювала С. Бандеру, не зупиняючись навіть перед цинічним обманом, «бандерівство» так і не вдалося витравити. Це, зокрема, показало телешоу «Великі українці», що свого часу проводили на каналі «Інтер». Реально саме С. Бандера став «українцем № 1». Хоча певні сили (звісно, які) зробили все, аби представити ін­ший результат. Та, навіть, при сфальсифікованому результаті виявилося, що провідник ОУН має шалену популярність.

Як пояснити це? Адже про С. Бандеру маємо вкрай маловартісних, і партійно не заангажованих публікацій (особливо таких, які були б розраховані на широку публіку). Серед них можна від­значити хіба що книгу Галини Гордасевич «Степан Бандера: людина і міф». (До речі, ця авторка більшу частину свого життя прожила на Донбасі). Не маємо також наукової біографії С. Бандери. Хоча питання про це порушували. Словом, про С. Бандеру абсолютна більшість українців (навіть його прихильники) мають приблизне уявлення.

Та все ж свідомі українці інстинктивно відчувають: С. Бандера – їхній герой. І вони ладні з гордістю носити ім’я бандерівців».

(«Феномен Степана Бандери». Газета «День» від 30-31 грудня 2010 р.)