7 грудня 2010, 14:41 | Рубрика: Духовність
Версія для друку
910 переглядів
П`ятниця, 26 листопада ц. р. На майдані Т. Шевченка у райцентрі збирається влада, широка громадськість краю. Скорботною ходою із символічними жалобними атрибутами-колосками жита й пшениці в обрамленні чорної стрічки та хрестом – процесія вирушає на вул. Мазепи до пам`ятного знака жертвам Голодомору, розміщеного на приміщенні центральної районної бібліотеки.

Скорботна хода поєднала серця і думки її учасників
Звучить тужлива мелодія. Надвірнянщина вшановує День пам`яті жертв голодоморів та політичних репресій. Озивається трембіта сумним криком. Ведуча Галина Чуревич наголошує, що чорний прах дев`яти з половиною мільйонів загиблих у голодні 1932-1933 роки стукає в наші серця. До меморіальної дошки лягають вінки і квіти пам`яті від влади, підприємств, установ та організацій району. Поминальну панахиду відправляють священики УГКЦ та УПЦ Київського патріархату. Досвід цієї трагедії повинен сьогодні керувати почуттям та діяльністю українського народу на шляху до злагоди, сказав свого часу Папа Іван Павло.

На передньому плані – фитьківські школярі
З історичною довідкою виступає в. о. начальника відділу внутрішньої політики РДА Володимир Івасик. Лейтмотив його доповіді – голодомор в Україні різних років це не лише страхітливі сторінки в історії українського народу, а й загалом катастрофа планетарного маштабу. Емоційного забарвлення додає літературна композиція «Біль пам`яті твоєї, Україно» у виконанні учнів Фитьківської ЗОШ І-ІІІ ст.
Далі до громади звернулася заступник голови РДА Богдана Ковалюк, яка, назвавши винуватцем у геноциді українського народу тоталітарний режим, закликала пам`ятати про невинно уморених голодом співвітчизників.
Смутком і плачем розливається жалобна пісня з уст самодіяльної артистки Гвіздського будинку культури Христини Яцюк (на фото праворуч). У руках учасників заходу палахкотять запалені свічки, які поволі лягають на землю.
Надвірнянщина вшанувала жертв голодоморів.
Наш кор.
Світлини Володимира МАНІВЧУКА