Передсвяткове інтерв`ю голови РДА для «Народної Волі» і ТРК «Надвірна»

Володимир КАЛІЧКО:

«Є тенденції росту і перспективи розвитку»

– 2010 рік для Надвірнянщини був складним у тому, що, як і вся держава, прой­шла через вибори, які відбулися без порушень, демократично.

Під час розмови із журналістами

Надвірнянщина – промисловий і один з основних райо­нів Івано-Франківської області. Тому і вимоги до нас – більші. Маємо закритий цикл видобутку й переробки нафти, кінцеву переробку деревини, і тому весь бюджет фор­мується на цих великих підприємствах. На жаль, тіль­ки два рази протягом пів­тори місяця працювало ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Але і це дало змогу наповнити наш бюджет. Прогнози роботи нафтозаводу – оптиміс­тичні. Із 2011 року починають реконструкцію й опісля планують запустити виробництво нафтової продукції, яка відповідатиме європейським стандартам. А з 2012 р. планується уже розвиток всієї соціальної сфери.

Намічаються тенденції до покращення і в лісовій галузі. Уже на постійній основі працюють усі наші лісопереробні підприємства. Є попит, збут продукції. Наприкінці року відновило роботу Делятинське підприємство «Серін Юкей Лімітед». Тут створено 60 робочих місць і планується надалі їх нарощення.

Звичайно, на фоні області ми виглядаємо краще, ніж інші райони. Тому що навіть середня заробітна плата у нас у галузі промисловості – 2199,6 грн., що на 16,9% біль­ше, ніж середня заробітна плата по області. У нас вироблено продукції на душу населення – на 13,8% більше, ніж за минулий рік. Тому є тенденція росту, є перспектива розвитку ра­йону.

Разом з тим основні наші зусилля спрямуємо і на туристичний бізнес, який нині далеко не на такому рівні, як потрібно. 34 садиби зеленого туризму – це не є показник для нашого району. Є багато напрацювань, планів. Передусім у тому, щоб зацікавити туриста. А для цього в районі має бути якась «родзинка».

При зустрічі з викладацьким колективом Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу під орудою Євстахія Крижанівського позитивно відгукнулися на нашу ініціативу залучити студентів до створення інвестиційних про­ектів у районі. Це уможливить показати село у зовсім іншому ракурсі, знайшовши в кожному те, чим зацікавиться турист. А таких перспектив у населених пунктах є дуже багато. Основна «ро­дзинка» нашої співпраці з університетом нафти і газу – спільна зацікавленість професорсько-викладацького складу і нас у відкритті на базі нафтопромислу у Биткові навчальної точки з вивчення усіх етапів розвитку нафтової промисловості, видобутку нафти і газу в Карпатах. Зараз вивчають можливості залучення іноземного капіталу щодо створення на цій базі музею під відкритим небом (де є 9-річ­на школа, там ще є костел, копальні, був підйомник).

Мусимо ще знайти інвесторів і відновити сокоекстрактний завод у Лісній Тарновиці, котрий простоює, хоч знаходиться у дуже економічно вигідному становищі (збережені приміщення, за­лізнична станція завантажен­ня і розвантаження поруч).

Багато напрацювань і з питань створення сільськогосподарських кооперативів. Цьогоріч розпочали свою ді­яльність два таких кооперативи: з вирощування овець (один із фермерів довів їхню кількість до 60); інша структура також вирощуватиме поголів`я овечок у Середньо­му Майдані з метою їх розповсюдження по цілому ра­йону. У с. Камінному колишні заробітчани бажають укласти власні інвестиції у бізнес із вирощування екологічно чистої продукції. Є багато питань, які слід вирішувати з інвестором та й самими фермерами.  Бо маємо 19 зареєстрованих фермерських господарств, але на пальцях можна перелічити тільки тих, котрі працюють, дають продукцію тощо. Це, зокрема, фермери з Камінного, Тисменичан, Ланчина, Красної, Цуцилова та Волосова. Усім решта потрібно думати, як підтягнутися. Ми проводили з ними нараду і свої пропозиції з баченням полегшення їх функціонування, придбання техніки передали до Верховної Ради.

Більшість жителів району – сільські, і зробити все для відтворення робочих місць – наш прямий обов`язок. Деякі сільські голови, новообрані цієї каденції, є дуже ініціативними. З ними приємно працювати. Скажімо, хочуть відновити два ставки у Биткові на території лісництва; у Ланчині, Саджавці – було колись 18 ставків, що нині заросли. А взагалі то у районі колись перебувало 120 га землі під водним дзеркалом. Словом, є над чим працювати.

Великий наш «бич» – дороги. Наша команда поставила перед собою завдання відремонтувати їх. Провели перемовини з усіма керівниками. Є взаємне розуміння. Маємо чотири кар`єри, і стидно за такі дороги. Свого часу в Надвірній працювала установка з окислення бітуму, яка давала можливість тримати дороги в хорошому стані і колись щомісячно виготовляли його по 120 тонн. Відбулася зустріч з управлінням Облавтодору з питань взаємодії. Районну філію днями очолив Віктор Зінкевич. Тому, домовились, що до квітня наступного року відновимо роботу цього обладнання з виготовлення бітуму. Є домовленість із керівництвом ВАТ «Наф­тохімік Прикарпаття» про забезпечення гудроном та нафтою. У 2011-му власними силами відновимо дороги. Із власниками-орендарями кар`єрів домовлено про знижену ціну на щебневу продукцію для нашого району. Зараз із 400 тисяч тонн шеф­ського щебеню виготовляємо блоки для Білоославського ДНЗ; з цієї шефської допомоги 70 тонн цементу через цементно-шиферний комбінат за сприяння голови ОДА Михайла Вишиванюка також виділили на ці блоки.

Для того, щоб скористатися досвідом колишніх керівників усіх галузей, представлених у районі, при райдерж­адміністрації вирішено створити раду з питань економіч­ного розвитку Надвірнянщини під керівництвом колишнього голови РДА Романа Гончарука. Думаємо, спіль­ними зусиллями нам вдасться втілити у життя всі прогресивні ідеї.

– Економіка, виробництво повинні йти в ногу із соці­альною сферою. Наскільки соціальні питання піднесені на достатній, необхідний для людей, рівень?

– Ми розпочали з того, що об`єднали сили районної ра­ди, громадських організацій, РДА, сільських, селищних рад вивчити питання, скласти план соціально-економічного розвитку. Цей план обговорили вже на колегії, районному форумі громадських організацій і готуємо до затвердження на сесії районної ради. План передбачає розвиток району і в соціальній сфері до 2020 року. Нам зараз потрібно зробити так, щоб будинки культури приваблювали молодь і щоб працював кінотеатр у Надвірній; щоб наші заслужені мистецькі колективи могли мати в себе, тут, гідний палац куль­тури. Якщо ми не бачитимемо за кожним своїм кроком економічного, соціального розвитку людини, то втратимо все. Треба, щоб кожен краянин усвідомив, що він може брати участь у суспільно-політичному житті району, що з його думкою рахуються. Зараз виноситимемо на громадське обговорення і конкурс із благоустрою території парку ім. І. Франка, мі­ської зони відпочинку, а також центральної площі міста – майдану Т. Шевченка – у райцентрі, оскільки є задум зробити її пішохідною зоною. Тільки тоді ці проекти приживуться і служитимуть громаді.

– На якому етапі перебуває реконструкція Пнівського замку?

– Найбільша проблема Пнівського замку в тому, що він не має господаря. Зараз подали документи для вступу в асоціацію «Древній Галич», що уможливить використання їхніх коштів. Між іншим, на нашому замку туристичні фірми Яремчанщини заробляють гроші, оскільки в їхньому маршруті (за додаткових 60 грн.) є відвідини руїн Пнівської твердині. Маючи в себе Пнівський замок, а також фортифікаційні споруди замку в міському парку, не використовуємо їх, на жаль.

– Надвірнянські трамп­ліни могли б стати тренува­льною базою при підготовці до Олімпіади. Але зараз внас­лідок пошкодження моста спортсменам дуже важко туди добиратися…

– Нам потрібно працювати над ліквідацією наслідків повені 2008 і 2010 років. Як заявив на останній колегії ОДА Михайло Вишиванюк, усі необхідні кошти для цієї потреби закладені у державному бюджеті на 2011 рік. У райбюджеті, крім 200 тис. грн. із резервного фонду, коштів не передбачено. Кошти держава виділятиме у три етапи. Спер­шу – на заклади освіти і медицини, потім – на мости і дороги. 700 тис. грн. уже отримали Каміннецька ЗОШ, Делятинські міська лікарня, поліклініка, а також дерматологічне відділення ЦРЛ. Про їх освоєння звітуватимемо перед державою. Фінансування моста також закладено в Державний бюджет. Але спочатку своїми силами зробимо пішохідний перехід.

– Котрі населені пункти району можуть претендувати на вхід у «двадцятку» згід­но з обласною програмою «Писанкове Прикарпаття»? І протилежне питання – Ваш погляд на нинішній стан і розвиток села Середній Майдан.

– Середній Майдан, на жаль, депресивне село, але влада від нього не відверта­ється. 4 грудня завершили тут будівництво газопроводу високого тиску. На газорозподільному пункті уже є газ. Це – один із населених пунктів, який має велику площу орних земель і паї складають понад 100 га. Тому перспектива Середнього Майдану – у сільському господарстві. Сільська рада зберегла колишні ферми у держрезерві. Тому для інвесторів є можливість з чого починати. Зараз ведуться перемовини з питань вкладення інвестицій у тваринництво (молочне стадо). Також плануємо скоротити через Верхній Майдан до Середнього Майдану наполовину транспортне сполучення між районним центром і цим селом. Це також єдине село, яке має дитячий садок і не використовує його (там 6 дошкільнят). Якщо там створити робочі місця, дати можливість розвиватись, то до Середнього Майдану почнуть повертатися люди. До речі, тільки Середній Майдан може похвалитися, що там у дикій природі ростуть нар­циси. Отже, долина нарцисів є не тільки поблизу Хуста, але й у нас. А те, що колись потужне село тепер занепадає, свідчить, що у певний час хтось прийняв помилкове недалекоглядне і необгрунтоване рішення.

Щодо «Писанкового Прикарпаття», то, вважаю, що допомагатимуть тим, котрі працюють. Я б поставив конкуренцію перед Перерослем, Битковом, Красною, Бист­рицею, Білими Ославами, Ланчином, Добротовим, Молодковом. Там працюють і голови, і громада.

– Зупиніться детальніше на проходженні чотири­смугової автомагістралі вздовж Надвірної.

– Проходитимуть дві траси: міжнародна, що з`єднає Румунію з Молдовою і пройде через наш, Верховинський, Коломийський райони на Чернівці та друга, яка з`єднає Івано-Франківськ і Буковель – траса швидкісна. Частина дороги, що пролягає через центр Надвірної, вже виведена зі статусу державної, а державною вважається об`їзна попри мікрорайон на вул. Ломоносова. Її розширюватимуть і ми матимемо таку трасу. Звичайно, вона не скрізь буде чотирисмуговою, бо поруч – населені пункти. Роботи розпочнуть із 2011 року за кошти Держбюджету.

– Якою бачиться співпраця з представницьким органом влади, зокрема, з головою районної ради?

– Думаю, що будь-який держслужбовець, котрий переступив поріг державного будинку, має стати на службу громаді. Не можуть дві влади, які переслідують одну і ту ж мету, розділити державу навпіл і говорити «я більше служу, а ти менше». Треба бути пліч-о-пліч в одній упряжці. Співпраця розпочалась на взаєморозумінні.

– Чи прогнозуються скорочення в апараті РДА?

– У деякій мірі вони можуть торкнутися нас відповід­но у тих структурах, що не підпорядковуються нам, вони будуть підпорядковані. Мені відомо, що в 2011 році чисельність райдержадміністрації не змінюватиметься. Зі слів Президента це передбачено на 2012 рік. Поки що реформують зверху до ОДА включно. Наш апарат із 36 працівників має вирішувати завдання у тому складі, що є. Вважаю, що дві гілки влади в районі немає чого скорочувати. Це ті «стрілочники», які несуть на собі всі навантаження.

– Ваше ставлення до проекту Пенсійної реформи?

– Будь-яка реформа, що проводиться у державі, викликає і позитивні, і негативні емоції. Коли дивимось на освіту, медицину, зразу запитуємо, мовляв, чому там працюють пенсіонери. А чому не можемо працевлаштувати молодих спеціалістів, зокрема, у цих двох галузях? У держслужбі це трохи регулюється, є свої критерії. Поступовий перехід до збільшення вікового цензу дасть можливість людям законно продовжити діяль­ність. А з іншого боку, нам одночасно треба подумати і про турботу за здоров`я нації, продовження життя. У зв`язку з цим Президент уже поставив вимогу реформувати медицину, повернувши її на користь суспільства. У районі зараз починається широке обговорення проекту Пенсійної реформи.

– Як торкнулася діяльність створеної в області ради боротьби з корупцією та організованою злочинністю роботи правоохоронних органів нашого району?

– Це – проблема. Корупція – там, де є «легкі» гроші і можливість використати службове становище в осо­бистих цілях. Тому всі заходи, що проводять у державі, області та районі, зокрема, спрямовані на зменшення дос­тупу до державних грошей, можливості чиновника використовувати своє службове становище. Скажімо, йдуть напрацювання щодо дозвільного центру, що уможливить людям звертатися не до кожного персонально, а набагато простіше. І, звичайно, усі служби попереджені. При перевірках використання бюджетних коштів виявляють ряд випадків завищення тарифних сіток із надання послуг і виконаних робіт тощо. Кошти, якими незаконно заволоділи, повертають. З деяких справ суд ще не виніс рішення. Із цим злом треба боротися всією спільнотою, адже відомо: хабар беруть, коли його дають.

– Проблема перевізників у районі загострилася вже не перший рік. Мікроавтобуси, буває, не опалюються, часто виходять з ладу; часто спостерігається нетактовна, груба поведінка водіїв. Як думаєте впливати на ситуацію?

– Я повністю солідарний з цими людьми-пасажирами. Їхні нарікання справедливі. Перевізники забули свою основну функцію – обслуговування пасажирів. Зараз створена комісія, яка всебічно вивчає це питання (гра­фіки маршруту), а також створення альтернативної служби перевезень. На базі колишньої військової частини у Надвірній, де є бокси, створять асоціацію перевізників, яка дасть можливість обслуговувати на високому рівні транспорт і контролювати їх роботу. Все це перебуває на стадії оформлення відповідних документів. А тих людей, котрі бачать тільки в цьому особистий, бізнесовий інтерес, будемо позбавляти ліцензій. Бо вже накопичились скарги з Молодкова, Гвозда, Камінного, Верхнього Майдана, Красної, Ланчина, Лісної Велесниці, Саджавки. Шукатимемо інших водіїв, здатних надавати якісні послуги пасажирам, а не просто заробляти гроші.

– Які асоціації у Вас викликають Новорічно-Різдвяні свята?

– Ми всі – родом із дитинства. Це – щось світле, приємне. Завжди очікуємо чогось кращого і нового. Це – сімейне свято і, як усі краяни, відзначатиму його в колі сім`ї, дітей, внуків, бо з ним пов`язані найрадісніші почуття.

Леся ДУТЧАК

«Народна Воля»

Світлина Назарія ГРИДЖУКА