Газета по-надвірнянськи
 

Сповідував звання сина України

6 січня 2011, 11:41 | Рубрика: Влада, Духовність, Культура, Новини, Політика, Свята Версія для друку Версія для друку 1,016 переглядів

1 січня у Старому Угринові у Калущині та в Івано-Франківську відбулися пам`ятні заходи до 102-ї річ­ниці Провідника ОУН Степана Бандери. У цих уро­чис­тостях взяла участь делегація з Надвірнянщини у складі вояків ОУН-УПА, членів партійних осередків та жителів району, яку очолювали заступник голови районної ради Іван Степник та в. о. начальника відділу внутрішньої політики РДА Володимир Івасик.

В Івано-Франківську відбулась урочиста хода гро­мадськості з Вічевого майдану до пам`ятника Степанові Бандері. Івано-Франківський міський голова Вік­тор Анушкевичус наголосив, що Степан Бандера сповідував звання сина Укра­їни і жив метою утвердження єдиної, вільної, незалежної, соборної України. Мав одну посаду – син українського народу і ціна цього питання одна – віддане його життя на вівтар Вітчизни – набагато є вищою, ніж зараз, коли багато бояться за посаду і мовчать. Провідника ОУН знищили фізично, але не знищили символ боротьби українського народу за свою незалежність.

Пам`ятна хода з Вічевого майдану до пам`ятника Степанові Бандері в Івано-Франківську

Пам`ятна хода з Вічевого майдану до пам`ятника Степанові Бандері в Івано-Франківську

Щирі вітання кількасотенному вічу передав голова обласної ради Олександр Сич. Він, зокрема, звернув увагу, що часто змагаємося за те, хто кращі слова підбере про Степана Бандеру і часто за цими словами губимо сутність справи Бандери. Щоб бути бандерівцями, треба, на його думку, поставити себе на місце Степана Бандери і відповісти чи готові ми стати за українську ідею перед польським судом; чи готові відстояти Акт про незалежність України від 30 червня 1941 року; чи готові витримати гестапівські ка­тівні та отруйну кагебістську кулю, як це витримав, пе­режив і вистояв Степан Бандера? На жаль, чомусь дуже легко піддаємося тиску, чи то на місцевих виборах, чи то у вирішенні інших місцевих і життєвих проблем. А завдання у тому, щоб не здавати свій чин – тоді будеш українцем. Олександр Сич нагадав, що на Прикарпатті обрано до рад різних рівнів майже 10 тисяч депутатів, тобто в середньому один депутат на сотню краян. Люди обирали кращих і мужніших, однак, не всі витримують тиску, не всі мають муж­ність залишитися сильним українцем, а навпаки, попадають під вплив ідей колишніх компартійних вседержавних верховод. Маємо стояти на сторожі своїх громадянських, політичних і національних справ.

Промовець критично висловився щодо недавніх арештів політичних лідерів, що, на його думку, має суто політичну ознаку. Олександр Сич закликав гуртуватися, виховувати дітей на українських християнських цінностях.

Про те, що маємо йти до Степана Бандери як до першоджерела, яке породжує справжню любов до Укра­їни і вклонятися нашому символу й прапору Степанові Бандері, а також переконати сусіда, брата, товариша, що щороку треба приходити 1 січня до пам`ятника в обласному центрі і віддавати шану Герою України Степанові Бандері, відзначив у своєму виступі заступник голови ОДА Роман Іваницький.

Голова Братства вояків ОУН-УПА Карпатського краю Фотій Володимирський звернувся з такими словами: «Друже Провіднику, ми завжди були з Вами, як Ви були завжди з рід­ним українським народом». Він закликав і владні структури, і громад­ськість не перекраювати нашу національну історію, а виховувати підростаюче покоління у дусі християнських і національних цінностей, і тоді зможемо побудувати справжню українську державу.

На вічі виступили також голова обласної організації Конгресу Укра­їнських Націоналістів Богдан Борович, голова облорганізації товариства «Просвіта» Степан Волковецький, від імені Івано-Франківської станиці «Пласту» Тарас Марчук. Пісні у виконанні жіночого і чоловічого гуртів та мелодії муніципального оркестру з Івано-Франківська змушували задуматися над нашою історією, над тим, чому вся родина Бандерів посвятила себе справі боротьби за державу і перенесла тяжкі муки і поневіряння, чому зараз на околиці Івано-Франків­ська з трудом проходять розкопки жертв енкаведистів, на яких уже виявили понад 200 трупів, серед них 40 дітей, що у Новому році маємо здобути перемогу над собою, аби відстояти свої права українців. І цілком вмотивованими є пісенні рядки: Нехай згинуть воріженьки на вічні віки, хай живе, хай живе вільна Україна, хай цвіте, хай цвіте червона калина!

Іван ГРИДЖУК

«Народна Воля»

Світлини Назарія ГРИДЖУКА

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!