Виготовлення Держакта на земельну ділянку – це ходіння по муках

Уже більше року витратила на те, щоб виготовити державний акт на земельну ділянку, розповіла мені нещодавно одна приятелька, виходячи з офісу МП «Геоінформ», але і це ще не кінець. Про подібну тяганину чую дуже часто і від інших громадян. Їх десятки, якщо не сотні.

Сповна пізнав цей дратівливий та нервозний процес і сам. Адже більше року домагався уможливлення видачі державного акта на земельну ділянку для ведення особистого сільського господарства. Інколи моторошно стає від цього. Адже згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 року № 844, дію якої ніхто не відміняв (у редакції аналогіч­ної постанови від 21 жовтня 2009 р.) видача державного акта на право власності на земельну ділянку здійсню­ється представником районного (міського) підрозділу Центру кадастру у строк, що становить не більше як 30 робочих днів після надходження заяви про його видачу до замовника, за місцем розташування земельної ділянки.

Якби так було, то, звичайно, і нарікань не виникало б. Можливо, і не у всіх випадках так стається, але незрозумілого в цьому чимало. Скажімо, на підставі заяви про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку протягом трьох робочих днів із дати її надходження територіальні органи Держ­комзему укладають договори на розроблення технічної документації з державними підприємствами, які належать до сфери управління Держкомзему та мають лі­цен­зію на проведення робіт із землеустрою, у разі передачі земельних ділянок громадянам у власність.

Одначе ці служби нарікають на недостатню кількість фахівців, відсутність належного фінансування виконуваних робіт. У районі цим займається Центр державного кадастру (ДЗК). ДЗК прагне допомогти краянам, але не завжди дотримується строків виготовлення необхідної документації на шляху до одержання держакта на земельну ділянку. Фінансування робіт і послуг, пов`язаних із виготовленням технічної документації, оформленням та видачею державних актів на право власності на земельну ділянку, йдеться в цій же Постанові Кабміну, здійснюється замовником (управлінням Держкомзему в районі) за рахунок коштів Державного бюджету. На жаль, як свід­чить практика, поки що з виконанням урядових докумен­тів у нашій країні, як і в Надвірнянщині, ситуація не найкраща: за все треба платити.

За словами в. о. начальника Держкомзему в районі Іго­ря Перовича, картина з ви­готовлення держактів у Над­вір­нянщині не така вже і склад­на. За кількістю виданих державних актів відпо­відно до поданих заяв район посідає в області сьоме місце.

Ми попросили новопризначеного керівника об`єк­тивно прокоментувати ситуацію з видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, бо виготовлення вказаних державних документів стало справж­нім ходінням по муках.

– Треба чесно визнати, що Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 844 щодо безоплатної приватизації земельних ділянок приймалася під виборчу кампанію Президента України, а власне тому вона не мала під собою належного матеріально-технічного, юридичного та кадрового забезпечення і, на жаль, треба констатувати, що вона провалена.

Відповідно до вище названої Постанови виготовленням технічної документації з приватизації земельних ділянок можуть займатись тільки дер­жавні ліцензовані організації. З таких державних установ у нашому районі є одна філія регіонального Центру державного земельного ка­даст­ру, де працює 6 штатних осіб, і яка немає належного супутникового та електронного обладнання для якісного проведення робіт із землеустрою із застосуванням ком­п’ютерних технологій виготовлення відповідної документації і практично не змогла задовольнити потреби населення району у виготовленні 28957 технічних документацій.

Зауважу, що тодішній уряд України виділив достатньо великі кошти на проведення вказаних робіт, тобто з боку держави ця приватизація є платною. Вказані кошти не могли бути пов­ністю використанні в силу зазначених вище об’єктивних причин.

Ліцензовані юридичні та фізичні особи практично від­сторонені від виконання даної Програми Уряду і не можуть отримувати фінансування вказаних робіт із державного бюджету.

Отже, невиконання даної Постанови Уряду було очевидним, а тому подальша без­оплатна приватизація вида­ється малоперспективною.

Торік наше управління прийняло 9122 заяви від громадян. Найбільше – від Ліс­нотарновицької (834), Краснянської (797), Добротівської (657), Саджавської (873), Переріслянської (683) сільських та Ланчинської селищної рад (713). Найменше – від Парищенської (28) та Середньомайданської (39) сільських рад.

– Яка повинна би бути вартість робіт із виготовлення технічної документації права власності на земельні ділянки?

– Існують два шляхи ціноутворення на даний вид робіт із землеустрою. Перший шлях – за затвердженими державними розцінками, другий – договірна ціна за домовленістю.

Зазначу, що державні роз­цінки на послуги з земельно-кадастрових робіт, затверджені у 2001 році і з того часу не переглядались. Отже, в силу інфляційних процесів цей шлях ціноутворення сьогодні втратив свою актуаль­ність.

Реальна ситуація з даної проблеми вказує на те, що нині для якісного виконання робіт вартість послуг може складати близько 1000 грн. Слід мати на увазі, що в ринкових умовах ціна може коливатися, тобто вона може зростати або зменшуватись.

– Як із процесом реєстрації?

– До цих пір ми вели розмову про чисто технічну сторону – виготовлення відповід­ної документації. Щодо реєстрації, то відзначу, що в теперішші вона розділена на дві частини: перша – контроль якості технічної документа­ції, яку виготовляє ліцензована організація, друга – видача та реєстрація державних актів, яку здійснюватиме наше управління. Видача та реєстрація державних актів – здійснюватиметься у тер­міни, визначені законодавством. Затримки можуть виникати тільки у структурах, які виготовляють дану документацію і випадках неякісного виготовлення її. У нашому районі є 3 ліцензованих організації, яким дозволено проводити вказані роботи, але вони є мало чисельними і не забезпечені в належній мірі сучасним супутниковим і електронним обладнанням. Це потребує серйозної уваги до перспектив розвитку проектних організацій, які би працювали на належному рівні, виконували якісно землевпорядні та землеоціночні роботи.

– Вимога дня – державні акти на земельні ділянки закладам освіти, а тепер і до­шкільним навчальним закладам та закладам охорони здоров`я. Як усе виглядає на цьому поприщі?

– Хоча виготовленню державних актів на право власності на земельні ділянки для закладів освіти в області дано «зелену вулицю», тут належить виконати ще досить великий обсяг робіт. Лише за станом на 28 грудня 2010 року виготовлено 31 державний акт на земельні ділянки закладам освіти, інші – у стадії виготовлення технічної документації та завершення.

– Чи не можете Ви поді­литись враженням щодо перспектив розвитку раціонального та ефективного використання земельних ресурсів у нашому районі?

– Перспективи ефективного розвитку і використання земельних ресурсів у нашому районі потребують зваженого підходу з врахуванням його специфіки. У першу чергу як нафтогазопромислового, а з іншого – з великими рекреаційними можливостями. Про все це детальніше можемо поговорити при наших наступних зустрічах.

Від редакції. Рушієм прискореного виготовлення землевпорядних документів, очевидно, невдовзі, стане законопроект, який днями Верховна Рада України прийняла за основу.

Законопроектом, автором якого, до речі, є Прем`єр-Мі­ністр Микола Азаров, справді передбачається встановити відповідальність за порушення посадовою особою строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку. Керівник інформаційно-ресурсного центру «Реформування земельних відносин в Україні» Максим Федорченко нещодавно в ефірі Національного радіо сказав, що штраф становитиме від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а це від 340 до 850 грн. Можливе також стягнення більшого штрафу (від 50 до 200 неоподатковуваних мініму­мів), якщо посадова особа вже несла адміністративну відпові­дальність за подібне порушення, але знову його припустилася.

На думку Максима Федорченка, «процес безплатного оформ­лення та видачі державних актів в Україні бюрократизований та корумпований. Усі декларовані «полегшення» умов одержання державних актів – хіба що на словах». Це дедалі стає зрозумілішим і для сотень громадян Надвірнянщини, відколи вони почали ходити по інстанціях, намагаючись отримати державний акт.

Микола ПИТЛЮК

«Народна Воля»