«Гуцульський калєндар» – доробок вдалий і цікавий

Своїх шанувальників порадував «Гуцульський калєндар-2011 рік». Багатосторінкове видання вже з обкладинки привертає увагу до Новорічно-Різдвяних свят художньою картиною Святослава Гординського «Із світлом зірки, на Святий Вечір…» з передруку поштової картки видавницт­ва «Союзний базар», початок ХХ ст., Львів. А вміщеним портретом Марійки Підгірянки на другій титульній сторінці нагадує, що нинішній рік – це 130-річчя від дня народження відомої української дитячої письменниці.

Традиційно «Гуцульський калєндар» подає ювілейні та пам`ятні дати Гуцульщини на нинішній рік. Серед ювілярів подибуємо імена уродженців Надвірнянщини: Івана Давидяка із Саджавки 1906 р. н. – письменника, пуб­ліциста, у 1940 р. заарештований і загинув на каторзі; засудженого в 1956 р. до розстрілу Михайла Зеленчука із Зеленої (1924 р. н.), учасника визвольних змагань ОУН-УПА з 1944 р., голову Всеукраїнського Братства вояків УПА; Петра Бенюка із смт. Битків, заслуженого артиста України, 1946 р. н.; уродженця смт. Делятин Івана Мисюка – учителя, етнографа, дослідника Гуцульщини, який написав понад 10 книг і брошур про гуцулів, працював у с. Соколівка на Косівщині, а зараз проживає у м. Снятин; зеленчанина Костю Воївідка – лікаря Українських січових стрільців (розстріляний гестапівцями в березні 1944 р. у Станіславові); Івана Будзака, уродженця с. Пнів – педа­гога, активного члена Гуцульської освітянської ра­ди, першого заступника начальника управління освіти і науки ОДА; народженого у смт. Битків Олександра Тисовського – засновника молодіжної організації «Пласт»; Івана Гриджука, уродженця с. Середній Майдан, журналіста, котрий після закінчення Львівського Національного університету ім. І. Франка розпочав працю у Верховинській районній газеті, а потім – у Надвір­нянській. У червні 1990-го очолив колектив новоствореного, першого на теренах Надвірнянщини та Яремчанщини демократичного часопису під теперішньою назвою «Народна Воля», який редагує понині, є одним із співзасновників літературної студії «Бист­рінь»; Івана Докторука, родом із Заріччя, громадського діяча, зокрема, серед гуцульської діаспори США, редагував журнал «Гуцулія», І том «Істо­рії Гуцульщини» (помер 1978-го у м. Чі­каго).

До пам`ятних дат Гуцульщини, читаємо в «Гуцульському калєндарі», належать писемна згадка про село Лоєва (1556 р.), вперше згадується про села Білі Ослави та Чорні Ослави (1566 р.), опришки на чолі з Гринем Кардашем напали на Пнівський замок (1621 р.); будівництво церкви Зачаття Пресвятої Діви Марії в Білих Ославах (1746 р.); церкви Пояса Богородиці – у с. Добротів, св. Дмитрія – у с. Зелена (1796 р.); започаткування читалень «Просвіти» у селах Пнів, Гвізд, Фить­ків (1896 р.), с. Заріччя (1901 р.).

«Гуцульський калєндар-2011» презентують розділи «Шануємо і пам`ятаємо», «Твої люди, Гуцульщино!», «Віхи нашого життя», «Люби і знай свій рідний край», «Духовність», «Як нам жити в горах», «Господарка», « «Корисно знати», «Ваше здоров`я» та «Народні джерела».

Із-поміж інших цікавих матеріалів історичного та краєзнавчого характеру виокремимо розвідки відомих нашим читачам авторів членів Національної спілки журналістів України Василя Левицького з Білих Ослав «Уторопи – життєва гавань» до 130-річ­чя від дня народження Марійки Підгірянки, Світлани Флис із м. Яремче, старшого наукового працівника музею етнографії та екології Карпат­ського краю «Над Яремчею, над Прутом» про поета і вченого, педагога, публіциста та громадського діяча Василя Щурата.

Микола ПИТЛЮК

«Народна Воля»