«І світліють душі скрижалі…»

Присвячується Марії Стефурак – учительці німецької мови Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2.

Величаво-печальна жінка

Піднялася над своїм смутком.

І життя яскраві сторінки

Повлягалися сивим жмутком.

А вона крізь той смуток ночі

Інших легко виводить з печалі.

Морок пронизують мудро очі

І світліють душі скрижалі.

Тут стихають житейські бурі…

Тихше, жінка щось Бога просить…

«Влади не мають над нею роки й дні похмурі!» –

Заздрісно осінь вітрами голосить.

Галина ОНУФРАК.

с. Черник.

Марія АНДРЕЙЧУК

Осіння ніч

І

Прийшла осіння ніч.

Собою вікна заслонила.

І я, немов на клич,

До тебе полетіла.

ІІ

Щоби твоє кохання

Мене не відпустило,

В подальшому житті

Додало нам ще сили.

Летіла я недовго,

Чому – не розуміла.

От тільки я до тебе

Торкнутись знов хотіла.

ІІІ

І ось настав той час,

Коли з тобою в парі

Лишилися удвох.

Нікого більш немає.

Немає тих людей

Зі злісними очима,

Лишились тільки ми –

І летимо на крилах.

Наша мова

Наша мова золота:

І прегарна, і дзвінка.

Солов`їна, люба, щира

Наша рідна Батьківщина.

Пісня наша серцю мила,

Що весь світ вже підкорила.

Неповторні небеса.

Крила вітру. От краса!

Все живе це поряд з нами,

Із будівлями й містами.

А ви, люди, огляніться –

На красу цю подивіться!

Так сталося, що ця обдарована дівчинка після закінчення 9-го класу волею долі продовжує навчання у Надвірнянській вечірній (змінній) школі.

Марійчині вірші ще далекі від досконалості, та вона має переконання: писати вірші – поклик її душі. І саме у вечірній школі помітили її обдарування.

Марія СТЕФУРАК,

член літстудії «Бистрінь».