Безцінний подарунок людям від новеліста Василя Левицького

Незвичною і свого роду святочною стала презентація довгоочікуваної книги письменника Василя Левицького «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання» (Надвірна. ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2010.  480 с.), яка відбулася 3 березня. Незвична, бо письменник у молодому віці трагічно загинув, але віртуально його образ світився в уяві кожного з присутніх у залі одухотвореною аурою генія.

Важливий і суттєвий момент: книга вийшла за рішенням координаційної ради з питань видавничої справи Надвірнянської районної ради та райдержадміністрації і надрукована за кошти районного бю­­джету 2010 року.

А ще характерно, що сьогодні, 25 березня Василеві виповнилося б 54. На превеликий жаль, йому судилося прожити 32 роки і три місяці.

А ще сьогодні, о 20-ій годині по Івано-Франківському обласному радіо прозвучить тематична передача, присвячена пам`яті Василя, його творчості і роздумам про згадане нововидання «Великий день. Пізнє літо».

Презентація – це завжди відкриття для нас, читачів, нового творчого доробку, зна­йомих нам авторів, котрі так само беруть участь у представленні громадськості своїх книг, що є найцікавішим моментом такого літературно-пізнавального процесу. Розмова віч-на-віч письменника чи поета з аудиторією ніколи не залишається на якійсь вузькій темі, сюжеті чи, на­віть, проблематиці, що їх автор порушує в своєму творі.

Під час презентації у районній юнацькій бібліотеці

Розмова сягає ширше і глибше, бо присутні в залі не є простими слухачами, яких запросили з вулиці, а, переважно, певної міри професіонали (завідуючі сільських бібліотек Надвірнянщини завжди беруть активну участь у таких культурно-масових заходах, що є похвально для керівництва ЦБС, а цього разу учасниками стали ще й вихованці Надвірнянського ліцею, члени його літ­студії під керівництвом Тетяни Гав`юк), які добре розуміються на художній літературі тощо. То ж користь від таких зустрічей незаперечна і для читачів-шанувальників красного пись­менства, і для самих письменників чи поетів, які іноді з подивом-захопленням сприймають неординарні думки стихійних критиків з читацької аудиторії.

– Ади! Василь є! – в захопленні від книжки Левицького, яка ще пахла друкарською фарбою, вигукнув Євген Баран, письменник і критик, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України. – Василь Левицький є! Промовець зауважив, що у творах талановитого нове­ліста струменіє заряд доброти і любові до рідної землі та мови, душевності і духовності українців, любові до ближ­нього.

…Літературно-мистецький захід відкрила вступним словом директор ЦБС Марта Кушнерчук, запросивши вести цю свого роду святочну академію редактора газети «Народна Воля» Іванові Гриджуку. Мотивація вагома – Іван Миколайович виявився «хрещеним батьком» цієї прекрасної книжки. Її майстерно проілюстрував Ярослав Лозинський. Варто прочитати лише передмову «Ося­­гав високе і благородне слово», яка належить його талановитому журналістському перу, щоб зримо побачити всі відповідальні моменти і нелегку працю, які передували створенню і випуску в світ книги Василя Левицького «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання».

Виступ Івана Гриджука емоційно забарвлений у мажорні та мінорні словесні сплески, в зачитанні яких моментів життя письменника Василя Левицького, уро­джен­ця села Красна Надвір­нянського району, він торкався. Дійсно, Красна дала сві­тові, а не лише Україні, великого і талановитого майстра малої прози, якими вважаються новели й оповідання. Хоч творче життя Василя Левицького ще не мало реальної можливості розвинутися в часі і просторі всеохоплюючої літератури, бо і фі­зичне життя його трагічно коротке – 32 роки!

На презентацію книги Василя Левицького «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання» прибули також відомі літератори з Івано-Франківська – відповідальний секретар обласної органі­зації НСПУ, депутат обласної ради Ярослав Ткачівський, поет Іван Гаврилович, а також член НСПУ,  завбібліотекою с. Саджавка Галина Христан, Роман Киселюк із Делятина, Степан Писуляк, Яро­слав Свідрак (він навчався із Василем у Бродівському педучилищі), які у своїх виступах відзначали з професійної точки зору літераторів творчий доробок Василя Левицького: написані покійним письменником новели та оповідання (32 художні твори та два оповідання, які не увійшли у попередні дві книжки автора) – це зразки високої майстерності художньої прози, наскрізь поетичної, образної, емоційно пульсуючої, де ге­рої постають перед читачами живими, але неординарними людьми, чиї життєві долі варті пізнання і, навіть, людської пам`яті, і не лише в Краснянській стороні, а повсюдно, кому пощастить прочитати книгу «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання».

Не міг не сказати своє мудре і вагоме слово Нестор Чир, чий творчий здобуток поета так само заслуговує високої оцінки і, як на мене, гідний подиву. З його слів, український читач отримав без­цінний дарунок красного письменства «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання» Василя Левицького, як джерельна вода для спраглих, яку п`єш і вгамувати жагу душі не можеш. Не міг молодий юнак із Красної в розквіті свого таланту думати в ту пору, що творить собі нерукотворний вічний пам`ятник Краси, Мудрості і Любові!

Безсумнівно, нововидана книга новел та оповідань Василя Левицького, в якій також вміщені спогади майже трьох десятків його колег, письменників, журналістів, літературознавців, студентських товаришів із фотолітописом «Ми­ті життя і пам`яті» потребує і мусить обов`язково знайти людей, котрі фахово, з позицій нинішнього дня оцінять творчий доробок нашого земляка-новеліста. А для читачів нововидання стане доброю пам`яттю про талановитого молодого майстра новели та оповідання. Зрештою, його творчість має послужити доброю школою для молодих, які пробують свої сили у прозі.

Роман ФЛИС,

член Національної спілки журналістів України.