Не втратити б «золотий шанс»

Пригадуєте пісню популярної колись української рок-співачки Віки «Наркомани на городі»? Так ось нині наркоманам вже не доводиться постійно «лізти в чужі городи до сільської бабці», щоб зрізати макову соломку… Наркоманія, як соціально небезпечне явище, набула сьогодні досконалих і витончених форм, а доступ до неї, зокрема, молоді шкільного віку став легшим, швидшим і простішим. Залишається незмінним лише той факт, що торгівля наркотиками, як і зброєю, є найприбутковішим бізнесом. У цьому контексті не стала винятком і Україна.

Цього разу на засіданні районного комітету боротьби з наркоманією під орудою його голови, заступника голови РДА Богдани Ковалюк за участю заступника голови районної ради Івана Степника, головного нарколога Головного управління охорони здоров`я ОДА Валерія Скопича, лікаря-нарколога центральної райлікарні Олександра Швецова, а також відповідальних працівників структурних підрозділів РДА, соціальних служб, райвідділу міліції, Надвірнянського коледжу та ПТУ № 11, йшлося про вироблення порядку взаємодії та координації всіх заходів і зусиль, спрямованих на профілактику і боротьбу з поширенням наркоманії на теренах Надвірнянщини. Стимулу для цього надав ще молодіжний форум, напрацювання результатів роботи якого лягли в основу проведених опісля нарад, уточнила Богдана Ковалюк, де дані відповідні доручення.

Учасники засідання обговорили ситуацію у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів; стан захворювання на наркоманію та про­філактичного обліку в наркологічному кабінеті ЦРЛ; проведення рейдів-перевірок барів, кав`ярень, дискотек, клубних закладів, де реалізують спиртні слабоалкогольні напої і тютюнові вироби неповнолітнім, а також можливості запровадження тестування на виявлення наркотичних речовин під час медоглядів школярів і студент­ської молоді.

У процесі обміну думками стало очевидно, що бракує координації зусиль. Зокрема, тіснішої взаємодії від правоохоронців району вимагає ра­йонний нарколог Олександр Швецов, переконуючи в необхідності ознайомитися зі списками, що є в міліції, 172-ох осіб, котрі вживають наркотики не за рецептами лікаря. У той час, як на обліку в наркологічному кабінеті – тільки 15 краян аналогічної категорії. Намагання колеги-медика підтримав і Валерій Скопич, нагадавши, що згідно з нормативними документами кожен зафіксований міліцією випадок вживання наркоречовини є підставою для скерування такої особи до нарколога на огляд.

Тим часом, з початку цього року районні правоохоронці порушили 13 кримінальних справ (з приводу розповсюдження, зберігання, а також виявлення приміщення, за спонукання до вживання наркотиків і т. д.). У зловмисників вилучено 80 г ма­ріхуани, понад 100 г макової соломки.

Та особливо невтішну, але цілком об`єктивну картину наркозла на Прикарпатті змалював у своєму виступі головний нарколог області. За його словами, основними «вогнищами» нар­команії на Прикарпатті й надалі залишаються міста Івано-Франківськ, Калуш та смт. Бурштин. У порівнянні з іншими областями, скажімо, Одеською, Київ­ською, чи із Дніпропетровськом, де кількість наркоманів уже перевищує 10 відсотків населення, у нас ще є «золотий шанс», наголосив Валерій Скопич. Він полягає у про­філактиці, до чого слід, передусім, залучати батьків та педагогів, котрі найтіс­ніше спілкуються з дітьми. Із метою моніторингу ситуації із вживанням школярами психоактивних речовин, якими є алкоголь, тютюн і наркотики, в області розробили спеціальну програму, т. зв. анонімний моніторинг. Але її впрова­дження в освітніх закладах проходить важко, без під­трим­ки тих же батьків, педагогів. Ймовірно, дається взнаки здеморалізованість сус­пільства в цілому, переважаюча недовіра до державних інституцій тощо. Тож, і виходить, що в області зареєстровано офіційно лише два під­літки, які вживають психоактивні речовини (один – алкоголь, другий – наркотики). Хоча всім відомо, що цифри – набагато більші.

Щодо «меню» любителів дурман-зілля, то зараз, сказав Валерій Скопич, важкі наркотики (опіоїди) або дуже дорогі (кокаїн) цікаві лише старим наркоманам. Серед молодих популярні «легкі»: маріхуана, «яку купити так легко, як пачку цигарок», та препарати групи стимуляторів («екс­тезі», амфетамін). Одержують наркотичний кайф і від ненаркотичних, здавалось би, середників. Приміром, за допомогою змішування сірку, марганцівку й оцет перетворюють у галюциногени, чи використовують протизастудні препарати («Ефект», «Колд­рекс», які можна без рецепта придбати в аптеці). «Останній писк моди» – внутрішньовенне введення очних крапель, при збільшенні терапевтичної дози яких досягають розладів свідомості. Зрештою, рецепти приготування наркотиків – у мережі Інтернет.

– Тому, – підсумував Валерій Скопич, – залишається тільки попереджати вживання, захистити дітей, поки ще немає проблеми. А для цього треба мобілізувати зусилля всієї громадськості, виробивши разом з тим механізм відповідальності батьків, класних керівників за ігнорування чи приховування проблем наркозалежних, вважає головний нарколог області.

На своєму першому засіданні члени районного комітету обговорили також можливість придбання тестів на виявлення наркозалежності серед осіб віком до 25 років; порушили проб­лемні моменти роботи наркологічних пос­тів у школах району. Відчувалося, що кожен із присутніх щиро вболіває за долю молодого покоління й відчуває відповідальність, покладену на них райкомом боротьби з наркоманією.

Валерій Скопич також поінформував, що в області за­проваджена заміс­на терапія (ЗТ) для наркозалежних. Як відомо, в Україні (зокрема, серед бать­ків наркозалежних дітей, деяких медиків та й самих наркоманів), існує неод­нозначне ставлення до такого кроку держави. Суть програми в тому, що наркозалежні зможуть легально у лікува­льних закладах отримувати наркотик метадон (звідси – метадонозамісна терапія) чи інший – бупренорфін, що, на думку чиновників від медицини, призведе до зменшення поширення ВІЛ-СНІДу, зокрема, серед ін`єкційних (опіо­їдних) наркоманів і т. д. Противники запровадження такого «лікування», нав`язаного нам ВООЗ та іншими міжнародними, у т. ч. і фармацевтичними компаніями, ствер­джують, що «під гребінку» таким чином попадають всі нар­козалежні: і з «досвідом», і ті, які вживали наркотик епі­зодично (без ознак залежності). Але в процесі вживання метадону останні можуть дійсно стати залежними. Ще одна сторона – фінансування. Поки що пігулки метадону роз­дають безкоштовно (за рахунок коштів ВООЗ чи по­дібним їй організацій). Однак, це тим­часово. Хто платитиме опісля? Валерій Скопич каже, що платитимуть самі наркомани.

Альтернативою метадонозамісній терапії вважають створення реабілітаційних центрів, що є дороговартісним, однак ефективнішим. Адже за допомогою трудотерапії, із застосуванням духовного слова наркозалежні позбавляються потягу до дурман-отрути. Та, очевидно, із запро­вадженням замісної терапії вибору їм не залишилося. Хоча, звісно, найкраще, щоб ніхто не опинявся перед такою дилемою. А тому – не втратити б «золотий шанс»…

Леся ДУТЧАК

«Народна Воля»