Вчилися писати проекти

Нині добре всім відомо, що місцеве самоврядування не може бути ефективним без належного достатнього фінансування. Тому від виборів до виборів змінюються (а подекуди – й ні) сільські, селищні голови, лунають передвиборні обіцянки, а, скажімо, сільські дороги, як були «битим шляхом», такими й залишилися; проблеми з вивезенням сміття як допікали кожному, так і стоять на місці; клуб як не ремонтували, так і досі вже розвалюється. Словом, у кожному населеному пункті цих болючих питань назбирається ціла пригорща.

Та, очевидно, хоча б щось може зрушитися з місця, бо в керівників місцевого самоврядування з`явився шанс роздобути хоч якісь кошти. Але перед тим треба написати проект, взявши участь в обласному конкурсі проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.

Власне цьому на черговому семінарі-навчанні із сільськими та селищними головами під орудою заступника голови районної ради Івана Степника їх намагалися навчити голова Фонду підтримки підприємництва в районі Іван Коцько, а також присутні на нав­чанні заступник голови РДА Степан Іроденко і радник голови ра­йонної ради Василь Андрейчук, начальник управління економіки РДА Василь Уніят.

Під час презентації написання проектів на обласний конкурс наголошувалося, що максимальний розмір співфінансування з облбюджету складає 50 тис. грн.; 10 відсотків загальної суми проекту має фінансувати місцева рада (сільська) та 25% – селищна. Від проектів ПРООН цей відрізняється якраз фінансуванням не громади, а власне місцевою радою.

Для зразка продемонстрували (з використанням мультимедійних технологій) написання проекту Назавизівською сільською радою під багатообіцяючою назвою «Інвестиція в культуру – як новий виток розвитку сільської гро­мади». Щоправда, вона піддалась критиці, як не досить вдала. Ос­кільки назва проекту відіграє одну з вирішальних ролей, наголошувалося на семінарі. В анотації проекту слід вказати його актуальність; перерахувати заходи та очікувані результати. До речі, обсяг коштів, необхідних для реалізації Назавизівського проекту, складає 147 тис. грн., 97 тис. грн. з яких – із бюджету сільської ради.

Проект повинен містити й інші частини, які, на перший погляд, повторюють одна одну, але – такі вже вимоги. Зокрема, мету, завдання, технологію досягнення ме­ти, основні методи реалізації про­екту, опис заходів проекту і т. д. Як мовиться, плутанини – чимало, тому й підкрадався деякий скептичний сумнів, що сільські чи селищні голови змогли б самостійно це осягнути. Навіть і при великому бажанні. Між іншим, мета проекту Назавизівської сільради – створити культурний центр у селі, для чого й треба відремонтувати сільський будинок культури, біб­ліотеку тощо.

Завершується проект описуванням очікуваних результатів, оформленням відповідних заяв, заповненням реєстраційних карток, а також підготовленими чотирма додатками (загальний бю­джет проекту, очікувані джерела фінансування, протокол про наміри спільної його реалізації – учасника і партнера – у даному випадку партнером Назавизівської сільради виступає відділ культури РДА), інформація про партнера.

Обіцяючи всебічне сприяння учасникам семінару-навчання при першому ж їхньому зверненні, Іван Коцько націлив їх сер­йозно думати над тим, де взяти кошти, а також писати не менше півдесятка проектів. Тоді існує ймо­вірність, що один із них буде успішним.

Як це сталося із проектом Молодківського сільського голови Василя Кисляка. Василь Іванович з великим ентузіазмом взявся за реалізацію своїх задумів і при підтримці громади майже тритисячного Молодкова втілив їх у життя, про що детально й неодноразово розповідала на своїх шпальтах «Народна Воля». А на семінарі-навчанні він із задоволенням поділився набутим досвідом із своїми колегами по місце­вій владі.

Увазі учасників семінару-нав­чання представили й методику написання міжнародних проектів на прикладі проекту громадської організації, яку очолює Іван Коць­ко. Тут грантодавцем виступає Посольство США, і якщо фондові підтримки підприємництва в ра­йоні вдасться переконати прагматичних заможних американців в актуальності усвідомлення проб­лем захисту довкілля (така назва проекту), то ця організація одержить до 20 тис. американських доларів. Озброївшись почутою інформацією, сільські й селищні голови та їх секретарі віднині мають можливість спробувати й власні сили задля добробуту громади.

А поки народжуються ідеї, нав­чання продовжили інші виступаючі. Василь Уніят закликав керівників органів місцевого самоврядування активніше доопрацювати списки СПД, котрі займаються лісопильною діяльністю, щоб до 21 березня подати в райдержадміністрацію. Начальник відділу освіти РДА Михайло Винник нагадав про необхідність прискорення всіх фінансових процедур, пов`язаних із правоустановчою документацією на землю нав­чальних закладів, а також за­кликав вжити всіх заходів з метою покращення харчування у ДНЗ району. Разом з тим реалії сьогодення оголили ще одну освітянську проблему. Парищенський сільський голова Василь Магдич попросив сприяння у розв`язанні питання підвезення учнів із присілка Лісна Велесниця до Парищенської ЗОШ. Чи вдасться цього разу покласти крапку у цій проблемі – наразі невідомо, ос­кільки конкретної відповіді з уст керівників не прозвучало. З ін­формацією про нові вимоги щодо облаштування колодязів громадського харчування та з іншими назрілими турботами навесні виступила головний державний санітарний лікар району Роксолана Іваніщак. А ось начальник відділу у справах сім`ї, молоді і спорту РДА Тарас Вінтоняк виявився більш як лаконічним. Він зажадав сприяння збоку голів у присутності на нараді в РДА (щомісяця в останній понеділок) спор­тивних інструкторів. Чи дослухаються до цього спортінструктори? Адже спорт і фізкультура в селі – нині необхідні. Як і написання проектів…

Леся ДУТЧАК

«Народна Воля»