Від «пасіки» до Пасічної

Історико-географічний нарис під такою назвою побачив світ в Івано-Франківському видавництві «Місто НВ», упорядник якого учитель Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ст. Євген Луців.

Цікаві матеріали пред­ставляють у ньому педагоги місцевої ЗОШ Анастасія Дронюк, Парасковія Гуцинюк, Ігор Косюк та Роман Садрук. Мова про мальовниче село Пасічна нашого району, з його неповторними присілками і горами, річками і потічками, водоспадами, полонинами, храмами і школами, крутими схилами і гідрологічними пам`ятками місцевого значення, природними краєвидами.

Виявляється, що Пасічна, знаходячись на території Галицької Гуцульщини, походить від слова «пасіка». Автори видання на підставі історичних фактів стверджують, що в минулому люди вирубували ліс, спалювали його і на тому місці будували хати. Ці місця називали «пасіки». Хоча дослідник території Прикарпаття Степан Пушик на початку 70-их років ХХ ст. припускає, що «село Пасічна було започатковане монголо-татарами». Ще й тепер жителів села, жартуючи, порівнюють із могутніми завойовниками середньовіччя. Однак, не  монголи селилися на наших землях (кочові народи не могли вибрати для постійного проживання гірську місцевість), а представники «татарських людей», ймовірно, слов`яни, які співпрацювали з ними.

Автори книги знайомлять читача з версіями походження присілків Пасічної: Бухтивець – від назви однойменного потоку – не відновлено статус; Букове – буквально оселя в буковому лісі, нині відновлено статус; Водоспад – вище Бухтивця був водоспад, звід­си така назва; Межибриця – розташована межи «бродами» потоків; Постоята – вказує на «постійно поставлені» оселі, відновлене; Соколовиця – оселя біля гори Соколовиця (800 м), нині відновлена.

У книзі охоплено географію села Пасічна, його історію у Х-ХVІІІ ст.,  у роки Австрій­ської імперії. Тут широко представлено освіту і церковно-громадське життя, діяль­ність підприємств та установ, заняття місцевих жителів.

Вдало репрезентують книгу розділи «Пасічна в період Першої світової війни і визвольних змагань», «Пасічна в період Польської окупа­ції», «У роки Другої світової війни», «Боротьба ОУН-УПА на теренах села Пасічна», «Встановлення радянських порядків у селі», «Відбудова села у повоєнні роки і його подальший розвиток».

Найколоритніші розповіді про Пасічну – у період національного відродження і розбудови Української держави.

Розкривають велич гірсь­кого села на різних етапах його становлення майже 130 ілюстрацій, які збагачують текстові матеріали.

Хочеться віддати належне авторському колективу за творчий доробок, а особливо за те, що відстежили й подали в нарисі пласт легенд про Пасічну, походження назв місцевих гір, потоків і потіч­ків, чимало з яких записано від старожилів села.

Незважаючи на те, що історія Пасічної сягає у сиву давнину, оновленим і помолоділим воно впевнено зі своїми шести тисячами жителів крокує в майбутнє.

Микола ПИТЛЮК

«Народна Воля»