Запровадження ринку землі

Реформування земельних відносин в Україні здійснюється з 1991 року. Основним принципом, який визначив напрями реформування, стало подолання монополії держави на земельну власність і встановлення багатосуб’єктності права власності на землю.

Але, у зв’язку з відсутніс­тю досконалих інструментів регулювання ринку земель, в Україні тимчасово встановлений мораторій (заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх продажу), який обмежує конституційні права власників земельних ділянок, що закріплені частиною першою статті 90 Земельного кодексу Укра­їни від 25.10.2001 № 2768-III: «Власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину». Мораторій постійно подовжують навіть не зважаючи на те, що його існування стримує створення цивілізованого земельного ринку та замість вирішення існуючих проблем призводить до на­гро­мадження нових.

Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найбільш дискусійних і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. Протягом півтора десятиріччя точаться дискусії щодо цього питання. Але сус­пільство і більшість полі­тичних сил визнають неминучість формування ринку земель сільськогосподарського призначення за умови належного нормативно-правового забезпечення засад його функціонування.

Серед негативних наслід­ків продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення виокремимо основні: стримування оптимізації сільськогосподарського землеволодіння та землекористування, неможливість по­ліп­шити технологічні умови використання сільськогосподарських земель внаслідок нераціональних розмірів землеволодінь, черезсмужжя, вкраплення дрібних ділянок інших власників у масиви земель господарств тощо; концентрація більшої частини земель сільськогосподарського призначення у власності найменш економічно активної частини сільського населення (пенсіонерів та осіб передпенсійного віку), що не має належних професійних знань, фі­нансових та фізичних можливостей займатися землероб­ською роботою; отримання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у спадщину особами, що проживають в містах, інших країнах, та не мають наміру займатися сільськогосподарським виробництвом і управляти земельними активами, що призводить до невикористання земель сільськогосподарського призначення; блокування процесів створення крупнотоварних господарств ринкового типу, що в умовах завершення процесів інтегра­ції України до СОТ кардинально знижує конкурентно­спро­можність вітчизняного сільського господарства на світових ринках; зниження інвестиційної привабливості аграрного сектору української економіки, пов’язане з під­ви­щенням ризику вкладень внаслідок неможливості іпотечного кредитування сільсь­кого господарства під заставу земельних ділянок.

Необхідність стримування повноцінного включення земель сільськогосподарського призначення в економічний оборот на ринкових засадах багатьма політичними силами обґрунтовується потен­ційною небезпекою виникнення низки негативних явищ суспільно-економічного характеру, зокрема, скуповування значних площ сільськогосподарського призначення фінансово-промисловими групами, що матиме своїм наслідком «обезземелення» селян та утворення «латифун­дій» латиноамериканського типу з найманими працівниками. Зазначу, що цей ризик може бути кардинально зменшений при використанні державою усіх важелів, які передбачені, перш за все, проектом Закону України «Про ринок земель», яким встановлено обмеження щодо максимальної граничної площі земельних ділянок, що можуть перебувати у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, діючим Законом України «Про захист економічної конкурен­ції», а також завдяки ефективному нагляду за ринком земель з боку Антимонопольного комітету України; відчуження селянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення за ціною, що є істотно нижчою за економіч­но обґрунтовану.

Ігор ПЕРОВИЧ,

в. о. начальника управління Держкомзему у Надвірнянському районі.

(Далі буде)