І в другому десятилітті Фонд В. Луціва підтримуватиме молодих

Є ювілеї, пам`ятні дати, цікаві заходи, котрі потребують часто миттєвого відгуку і, на жаль, нерідко губляться у забутті в нинішніх швидкоперемінних буднях. 10-ліття культурно-мистецького благодійного Фонду Володимира Луціва, і в серпні торік, і в ці передвеликодні дні позначене не просто святковістю, а буденними справами, котрі сприяють розвиткові молодих талантів нашого краю. І першочергово в цьому заслуга засновника Фонду Володимира Луціва – почесного громадянина м. Надвірної, відомого співака і бандуриста, громадянина Великобританії.

Ще у 2000-му він подарував рідній Надвірній свою культурно-мистецьку колекцію: дві бандури, численні нагороди за успішні концертні виступи та громадську діяль­ність, сценічний одяг, сувеніри, картини, книги, аудіо- і відеозаписи, понад 150 платівок з унікальними музичними творами власного та виконання найкращих українських хорових колективів світу з його участю. Зараз Фонд налічує майже три тисячі музейних одиниць. І коли у серп­ні торік на торжествах з нагоди 10-ліття Фонду на відстані років на мистецькому і сус­пільно-політичному й громадянському рівнях оцінювали цей внесок, то пан Володимир щиро дякував Романові Гончаруку, голові Надвірнянської РДА у ті роки та Богданові Нагорняку, керівникові ра­йон­них податківців, за допомогу у перевезенні його культурно-мистецького архіву з Лондона до Надвірної за сприяння голови державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон Олександра Федорука.

Голова правління Фонду Ольга МАКСИМ`ЮК вітає лауреатів Анастасію ЗАВАДСЬКУ, Богдана ПАСКУ та Ольгу ВІРСТУ (зліва направо)

Володимир Луців пос­тійно поповнює Фонд новими експонатами, ініціює проведення святкових заходів щодо вшанування діячів культури і мистецтва. Скажімо, у цьому році у жовтні відзначатимуть 100-ліття скульптора Григорія Крука, який є уродженцем села Братишів Тлумацького району, і з яким особисто та з його творчістю був знайомий В. Луців. А ще він доклався до вшанування у Львові і Києві відомих митців Ростислава Глувка, Галі Мазуренко, Роберта Лісовського, Олександра Харківа, Святослава Гординського та інших.

Камерний оркестр Львівської музичної школи ім. Соломії Крушельницької

А хіба не цінним є факт, що пан Володимир постійно сприяє передачі нововидань авторів Надвірнянщини у Британську Бібліотеку. Зокрема, останнім часом він передав для цієї поважної установи книгу Марійки Підгірянки «Для Вкраїни вірно жиймо», яку упорядкував Василь Левицький із Білих Ослав. Роман Яців, проректор Львівської академії мистецтв, у журналі «Народознавчі зошити» Інституту народознавства Національної Академії Наук відзначив, що «Формат особистості Володимира Луціва має великий монографічний вимір, то­му вкрай непросто відділити одну іпостась його ді­яльності від іншої. Його енергетичний баланс відповідає типологічній якості людини-титана – митця ренесансної кон­фігурації талан­тів і чинів. Маестро залишається дієвим чинником формування якісно нового рівня української духовної та естетичної культури, орга­ніч­но пов`язаної з високими осягненнями світового елітарного духу».

Терпкий і … найсолодший поцілунок Володимира і Лесі ЛУЦІВИХ у кімнаті Фонду. 29 серпня 2010-го

…Та вертаймось знову у Надвірну. Конкурсантами Фонду на честь його десятиліття торік стали: у номінації «науковець» – студент Інституту історії і політології Прикарпатського університету Богдан Паска; у номінації «громадський діяч» – сту­дент­ка Інституту журналіс­тики Київського національного університету ім. Т. Шевченка Ольга Вірста; у номінації «митець» – студентка Чернівецького університету Анастасія Завадська. Лауреатство премій Фонду В. Луціва за десятиліття вибороли майже чотири десятки обдарованих дітей нашого краю. Фонд допомагає також Над­вір­нянській школі-інтернату, у виданні книг тощо.

Конкурсантів щиро вітали Володимир Луців, голова правління Фонду Ольга Макси­м`юк, дружина В. Луціва Леся та дочка Анна (у Надвірній їй виповнилося 50 і з цією датою її щиро привітали члени Фонду та надвір­нянці), а також онук Максим. До речі, він робить серйозний і впевнений поступ в оволодінні пісенним мистецтвом за прикладом дідуся Володимира, котрий виступає першим наставником майбутнього співака. Молоді таланти вітали Надвірнянський місь­кий голова Зіновій Андрійович (він вручив від міської ради премію конкурсантці Ользі Вірсті), заслужена артистка України Ольга Молодій (пісня «Місто спить, згасли вогні» з репертуару Квітки Цісик), молода співачка Ольга Яворська (колишня призерка «Золотого зернятка»), студент Львівського музичного інституту Назарій Микитюк, тріо «До світла» у складі Наталії Сенів, Наталії Наняк, Євгенії Шумілової, а також аспірантка Львівської національної музичної академії Наталія Зубко.

Леся, Анна та Максим Луціви з надвірнянськими родичами – сім`єю Михайла Луціва

Не залишив байдужими учасників свята виступ камерного оркестру Львівської музичної школи ім. Соломії Крушельницької під керівництвом Марти Гуневич (акомпаніатор Оксана Литвиненко, соліст Олександр Савельєв – тромбон).

Напевно, варто було б подивуватись майстерності і здібності дев`ятикласниці згаданої школи зі Львова Тетяни Луцик, уродженки Коломиї, котра на одній струні виконала той твір безсмертного Паганіні, який і йому, всесвітньо відомому скрипалеві, довелось виконувати на одному з концертів, коли недруги підпиляли струни. Додав жар­тівливого мажору і надвірнянець Андрій Туєшин, котрий вигравав народні мелодії, мов на ксилофоні, а насправді на ковадлі, двома клев­чиками. Володимир Крав­ців, лауреат премії Фонду минулих років, подарував Володимирові Луціву картину Надвірнянського греко-католицького Собору у знак поваги і шани його таланту і великої громадської роботи.

Володимир Луців щиро дякував за 10-літню діяль­ність Фонду його керівникові Ользі Максим`юк та всім членам правління, своїм шкіль­ним друзям Адаму Буню та Іванові Томину, котрий і цього разу привітав маестро своїми віршованими рядками, незмінному бухгалтеру Фонду Дарії Кочержук та секретареві Олександрі Зварчук, а також Надвірнянському місь­кому голові Зіновію Андрійовичу та всім людям доброї волі, котрі підтримують і сприяють діяльності Фонду, а, головне, усвідомлюють необхідність підтримувати молоді таланти України, зокрема, нашого краю. Адже, як вважає Володимир Луців, і українська влада, і українські доброчинці мають дбати про розвиток і всебічну підтримку талановитої молоді, виховувати і леліяти національну еліту і, незважаючи на всілякі негаразди, маємо боронити українство на кожному кроці, не дати впасти і зневіритись у правоті поступу українського патріотизму і свідомого громадянського чину. Заодно Володимир Луців висловив вдячність за пожертви на Фонд панству з Києва Ніні та Євгенові Котляревським (1000 грн.), Благодійному фондові Юрія Дерев`янка, дирек­ції Української народної каси «Дежарден» (дир. Юрій Кулицький) у м. Монреаль (Канада) – 500 доларів та Уляні Дячук із Ратерфорду (Нью-Джерзі).

Свято, котре майстерно провела ведуча, методист районного будинку культури Дарія Гринішак, здавалось, завершилось. Однак його акорди уже звучать і в ниніш­ні квітневі дні, бо до 15 червня ц. р. триває прийом необхідних документів на здобуття премії Фонду Володимира Луціва у трьох загальноприй­нятих номінаціях. А у Львові у червні відбудеться вшанування творчо-мистецького шляху Володимира Луціва, визначальною рисою якого є, як нам видається, мотив пісні «Я України – син», котрою його і лауреатів премії Фонду у Надвірній вітав співак Вік­тор Чудновський. Прикметно, що  про Володимира Луціва та Фонд його імені широко розповів 118-річний американський часопис «Свобода»  у своєму числі від 26 листопада 2010 р., який видає Український Народний Союз. А вже цього року феноменом Фонду та особистості Володимира Луціва зацікавилась власний кореспондент газети «Урядовий кур`єр» у нашій області Ольга Лобарчук.

Словом, лінія життя і творчості в`ється у день завтрашній.

Іван ГРИДЖУК

«Народна Воля»

(текст і світлини)