Газета по-надвірнянськи
 

Довідка депутатської робочої групи з вивчення питання «Про роботу закладів охорони здоров’я з надання медичних послуг населенню району»

27 травня 2011, 12:13 | Рубрика: Влада, Здоров`я, Новини Версія для друку Версія для друку 1,463 переглядів

Відповідно до плану роботи районної ради та згідно з розпорядженням голови ра­йонної ради від 29 квітня 2011 р. № 44-р «Про створення робочої групи з підготовки матеріалів на чергову сесію» працювала робоча група з підготовки питання «Про роботу закладів охорони здоров’я з надання медичних послуг населенню району» на шосту сесію районної ради.

Робоча група ознайомилася з роботою ФАПів, лікарських амбулаторій, центральної районної лікарні, Ланчинської та Делятинської міських лікарень.

Для надання медичної допомоги у районі створена розгалужена мережа закладів охорони здоров’я: Надвір­нянська районна центральна лікарня і районна поліклініка, яка обслуговує 113401 чоло­вік, у т. ч. дітей – 27334, дорос­лих – 86067 чоловік; пологовий будинок, який обслуговує 58973 жіночого населення району; дитяча лікарня, яка обслуговує 27334 дітей; Ланчинська міська лікарня і по­ліклініка, яка обслуговує 17949 чоловік; Делятинська міська лікарня обслуговує 14893 чол., у т. ч. 2930 дітей; Битківська лікарська амбулаторія обслуговує 4220 чоло­вік, у т. ч. 875 дітей; Зеленська лікарська амбулаторія обслуговує 3296 чоловік, у т. ч. 837 дітей; Тисменичанська лікарська амбулаторія обслуговує 4062 чоловіка, у т. ч. 731 дитину; Бистрицька лі­карська амбулаторія обслуговує 2129 чоловік, у т. ч. 494 дитини; Парищенська лікар­ська амбулаторія обслуговує 6298 чоловік, у т. ч. 1683 дитини; Переріслянська лікарська амбулаторія обслуговує 5621 чоловіки, у т. ч. 1431 дитину; Білоославська лікарська амбулаторія обслуговує 6542 чоловіка, у т. ч. 1526 дітей; Пасічнянська лікарська амбулаторія обслуговує 5993 чоло­віки, у т. ч. 1608 дітей; Волосів­ська лікарська амбулаторія обслуговує 2718 чоловік, у т. ч. 545 дітей. У лікарських амбулаторіях працюють всього 137 медпрацівників, у т. ч. 31 лі­кар, 75 середніх медпрацівників, 21 молодший медпра­цівник і 10 чоловік обслуговуючого персоналу.

У районі працюють 27 фельдшерсько-акушерських пунктів, в яких 26 фельдшерів, 16 акушерів, 19 мед­сес­тер, 27 молодших медсестер – усього 88 медичних працівників. Основне завдання фельдшерсько-акушерського пункту – надання долікарської медичної допомоги. Як за­свідчили результати об’їзду, основними проблемними питаннями в роботі ФАПів та лікарських амбулаторій є неналежний розподіл бюджетних коштів із розрахунку на 1 жителя району.

До 2011 року ФАПи фінансували місцеві ради. За твердженням більшості завідувачів ФАПів, фінансування з місцевих бюджетів було кращим, ніж фінансування з центральної районної лікарні. Так, у ФАПі с. Гвізд від 1 січня по 10 травня 2011 року на медикаменти із 20 найменувань виділили 61 грн. За такий же період у ФАПі с. Молодків на медикаменти із 20 найменувань виділено 98 грн., у ФАПі с. Лоєва із 24 найменувань – 154 грн., у с. Цуцилів із 29 найменувань медикаментів виділено 13 найменувань на 146 грн.

Ознайомившись зі станом фінансування ФАПів у Богородчанському районі, робоча група зазначає, що після передачі ФАПів на фінансування Богородчанської районної лікарні значно покращилось матеріально-технічне забезпечення ФАПів.

Аналогічна ситуація і з фінансуванням лікарських амбулаторій. Згідно з інформацією центральної районної лікарні щодо фінансування Ланчинської, Делятинської і дитячої лікарень та лікарських амбулаторій з коштів ра­йонного бюджету у 2011 році на пальне виділили: Битків­ській лікарській амбулаторії – 140 кг; Парищенській ЛА загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ) – 170 кг; Тисменичанській ЛА ЗПСМ – 20 кг; Пасічнянській ЛА ЗПСМ – 140 кг; Зеленській ЛА ЗПСМ – 0 кг; Волосівській ЛА ЗПСМ – 170 кг; Переріслянській ЛА ЗПСМ – 100 кг; Білоославській ЛА ЗПСМ – 100 кг; Бистрицькій ЛА ЗПСМ – 111 кг.

Для порівняння: лікарські амбулаторії Богородчанського району одержують 10 літ­рів пального в робочий день.

Лікарські амбулаторії обслуговують 40879 чоловік. На всі лікарські амбулаторії виділено медикаментів: у 2009 році – на загальну суму 66,3 тис. грн. (1,66 грн. на одного жителя); у 2010 році – 117,8 тис. грн. (2,89 грн. на жителя); у 2011 – 42,2 тис. грн. (1,04 грн. на жителя).

Потребує значного покращення забезпечення медобладнанням лікарських амбулаторій та ФАПів. У багатьох ФАПах відсутні ростоміри, електронні ваги, стериліза­ційне обладнання, тонометри, кардіографи. Основне обладнання вичерпало свій ресурс. Потребує заміни старе холодильне обладнання у ФАПах сіл: Стримба, Молодків, Красна, Чорний Потік, Назавизів, Черник, Максимець, Заріччя, Лісна Тарновиця, у лікар­ській амбулаторії с. Перерісль та Ланчинській і Делятинській міських лікарнях.

У ФАПі с. Лоєва відсутнє опалення і проблема з енергопостачанням. Потрібно забезпечити ФАПи вогнегасниками. ФАП у присілку Лю­біжня займає частину приміщення, інша частина пустує і знаходиться в занедбаному стані. В окремих лікарських амбулаторіях у лабораторіях нема витяжної вентиляції, окремі ФАПи не забезпечені телефонним зв’язком.

Робота керівництва центральної районної лікарні по добору, розстановці кадрів у сільській медицині потребує значного покращення. На якість надання медичних послуг впливає те, що окремі працівники не проживають у тій місцевості чи окрузі, де працюють.

Протічна вода з усіх ФАПів наявна тільки у селах Заріччя, Добротів, Фитьків, Цуцилів, Камінне. Відсутня – у Бистрицькій, Зеленській та Білоославській амбулаторіях. У Парищенській амбулаторії вода не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. У Переріслянській амбулаторії нема каналізації і вся вода тече під підлогу. У Зеленській амбулаторії проведені всі комунікації, але досі протічна вода відсутня, хоча амбулаторія на балансі центральної районної лікарні. Потребують нових приміщень ФАПи у селах Максимець, Назавизів, Молодків, Мозолівка. У Білозоринському ФАПі наявні трі­щини у несучих стінах, тому потрібний капремонт.

Інформація, надана центральною районною лікарнею щодо кадрового забезпечення медичних закладів первинної ланки, не відповідає реальній ситуації. Робоча група встановила, що більшість працівників ФАПів (патронажні сестри, середні медпрацівники) працюють на 0,5 окладу, що не сприяє наданню якісних медичних послуг. За інформацією центральної районної лікарні у ФАПі села Добротів акушерка, медсестра працюють на повний оклад, а фактично акушерка та медсестра працюють на 0,75 окладу. У ФАПі с. Фитьків медсестра працює на повний оклад, фактично – лише на його половину. Така ж ситуація у селах Назавизів, Гвізд, Цуцилів тощо.

Робоча група ознайомилася з роботою дитячої лікарні (головний лікар Монастирецький В. Д. ). У ній працюють 35 лікарів, 95 середніх медпрацівників, 67 – молодшого та 23 – обслуговуючого персоналу.

Зараз тут замінюють систему водопостачання та водовідведення. Також частково проводять капремонт відділу старшого дитинства та від­ділу інтенсивної терапії. Необхідна заміна більше 300 вікон.

Після відвідання дитячої лікарні головою районної ради В. Поповичем та головою районної державної адміністрації В. Калічком замінили всі ліжка та м’який інвентар (матраци, простирадла, підодіяльники). Із медичного обладнання є потреба замінити рентгенапарат, холодильники, придбати датчики для УЗД (кардіодатчик, датчик для виявлення захворювання щитовидної залози). Проб­лемне питання – відсутність прививочного матеріалу для щеплень, який постачає цент­ралізовано Міністерство охорони здоров’я України.

За інформацією лікарів дитячої лікарні не оплачують ургенцію вузьких спеціа­лістів та чергових лікарів у ста­ціонарі дитячої лікарні.

Згідно зі штатним розписом у селах Молодків, Пнів нема дільничного педіатра. Взагалі забезпечення педіатрами у районі – недостатнє.

Робоча група вважає, що потрібно створити кращі умови для прийому відвідувачів у поліклініці дитячої лікарні (необхідно придбати меблі для очікування батьків з дітьми).

Дитяча лікарня має статус міської лікарні і штатний розпис складений відповідно до кількості дітей, які проживають у місті. Потрібно змінити статус дитячої лікарні, щоб вона стала районною з відповідною зміною штатного розпису. Також потребує покращення раціон дитячого харчування. На 4-разове харчування виділяють 5,75 грн. на добу, що є недостатнім. Цей факт є підтвердженням того, що при затвердженні бюджету в розподілі коштів потрібно окремим рядком передбачати суму на фінансування дитячої лікарні, міських лікарень, лікарських амбулаторій і ФАПів. З даного питання робоча група рекомендує головному лікарю ЦРЛ Я. Ісопенку вивчити та запровадити до­свід Богородчанської та Солотвинської районних лікарень.

Робоча група ознайомилася з роботою Ланчинської (головний лікар С. Гресько) та Делятинської (головний лікар В. Кухтарук) міських лікарень. Поліклінічний відділ Ланчинської міської лікарні, очолюваний Іриною Тодорів, служить добрим прикладом закладу охорони здоров’я, де створені відповідні умови для роботи медперсоналу і при­йому пацієнтів. Ланчинська поліклініка та міська лікарня обслуговують 18 тисяч жителів. У Ланчинській міській лікарні і поліклініці працюють 21 лікар, 62 середніх медпрацівників, 37 – молодшого та 32 – обслуговуючого персоналу. Не вистачає педіатрів та терапевтів. Головний лі­кар Ланчинської міської лікарні порушив перед робочою групою ряд проблем щодо функціонування міської лікарні. Сьогодні міська лікарня вкрай потребує капремонту: оновлення комунікаційних мереж, заміни 64 вікон і придбання нового медичного устаткування (УЗД-апарату, сухожарової шафи, центрифуги, дефібрилятора та іншого). У лі­карні нема дезкамери. Для заощадження коштів необхідно замінити котли для опалення на енергозберігаючі, бо зараз вони споживають більше 100 тонн вугілля, на яке витрачають більше 120 тис. грн.

У Делятинській міській лікарні і поліклініці працюють 26 лікарів, 50 середніх медпрацівників, 25 – молодшого та 27 – обслуговуючого персоналу. Делятинська місь­ка лікарня та поліклініка розміщені у пристосованих приміщеннях, які потребують капремонту. Капремонт у дитячій поліклініці не проводили більше 10 років. Недостатньо приміщень для виконання функціональних обов’язків лікарів. Потрібно ставити питання перед селищною радою про повну передачу поліклі­ніці приміщення, яке вони орендують частково. У лікар­ні відсутнє рентгенобладнання, прийом хворих проводить лікар Яремчанської міської лікарні із переносним обладнанням. Територія Делятинської міської лікарні повністю не обгороджена.

Робоча група ознайомилася з роботою Надвірнянської районної поліклініки та від­ділів центральної районної лікарні. У центральній ра­йонній лікарні працюють 146 лікарів, 297 середніх медпрацівників, 221 – молодшого та 100 – обслуговуючого персоналу.

Проведена велика робота щодо капітального ремонту та створення належних умов у денному стаціонарі в полі­клініці. Ремонтують клінічну лабораторію центральної райлікарні, хоча існуюча площа є недостатньою для нормального функціонування. А також виникають дуже великі черги біля УЗД-, рентген- та кабінету ендокринолога. Робоча група відзначає, що в окремих відділах необхідно провести ремонтні роботи. Наприклад, у кардіологічному відділі підлога настелена ДСП, місцями прогнила і залатана бляхою, санітарні вузли у незадовільному стані. У реанімаційному відділі проведено капремонт та створені належні умови для хворих. Також проведено ремонти у хірургічному і травматоло­гічному відділах, обладнано сучасний пункт переливання крові. Потребує створення відповідних умов медпрацівникам «швидкої допомоги». У терапевтичному і неврологіч­ному відділеннях необхідно замінити системи опалення і капітально відремонтувати їх, завершити капремонт пологового будинку (з усної інформації керівництва ЦРЛ на його завершення необхідно 1,8 млн. грн. ).

Робоча група виявила, що поточні ремонти в окремих закладах охорони здоров’я проводять за кошти медпрацівників.

Центральна райлікарня у 2005 році придбала лапаро­скоп вартістю 250 тис. грн., яким зроблено біля 400 операцій. На його утримання необхідно у цьому році 25 тис. грн.

Гострим залишається питання забезпечення відділів необхідним м’яким і твердим інвентарем. Для харчування хворих повністю нема м’яса, риби, сиру тощо.

Робоча група, ознайомившись із роботою всіх ФАПів, лікарських амбулаторій, місь­­ких лікарень, відділів центральної районної лікарні та вивчивши громадську думку, зазначає, що переважна біль­шість лікарів, медичних працівників середньої ланки, обслуговуючий персонал на високому професійному рівні ставляться до виконання служ­бових обов’язків, у будь-який час готові прийти на допомогу хворим.

При розподілі коштів не надають достатньої уваги при­дбанню медобладнання.

Із порівняльної таблиці використання бюджетних та спецкоштів центральною районною лікарнею за період 2008-2010 років видно: у 2008 році придбано медобладнання на 674,4 тис. грн. ; у 2009 – на 507,8 тис. грн., у 2010 – на 494,7 тис. грн. Така сама ситуація і з виділенням коштів на харчування та медикаменти. На харчування у 2008 році витрачено 782,5 тис. грн. ; у 2009 – 800,1 тис. грн. ; у 2010 – 840,4 тис. грн. На медикаменти у 2008 році – 831,3 тис. грн. ; у 2009 – 749,2 тис. грн. ; у 2010 – 924,1 тис. грн.

Однак спостерігається значне збільшення фінансування поточного та капітального ремонтів. У 2008 році на поточний ремонт виділено 322,3 тис. грн., у 2009 році – 326,8 тис. грн., у 2010 році – 841,1 тис. грн. На капітальний ремонт: у 2008 році – 299,9 тис. грн., у 2009 році – 130 тис. грн., у 2010 – 122,4 тис. грн. Всього на фінансування поточного та капітального ремонтів: у 2008 році виділено 1013,7 тис. грн., у 2009 році – 1078,4 тис. грн., у 2010 році – 1599,9 тис. грн. Отже, видатки у загальному об’ємі фінансування на медикаменти зменшились з 2,2% до 1,7%, на харчування – із 2,08% до 1,56%, на придбання медобладнання з 1,79% до 0,92%. У той же час видатки на поточні ремонти зросли із 1,89% до 2,42%. Зарплата залишилася на рівні 78%.

Ці факти засвідчують про те, що пріоритетним для ке­рівництва центральної ра­йонної лікарні є фінансування поточних та капітальних ремонтів, а не надання невід­кладної та планової медичної допомоги, забезпечення обстеження громадян, що передбачено Статутом ЦРЛ.

З інформації центральної районної лікарні щодо виконавців робіт з капітальних та поточних ремонтів видно, що дані роботи виконували, як правило, юридичні та фізичні особи, які зареєстровані за межами Надвірнянського району, що зменшує надхо­дження коштів до районного бюджету.

Робоча група вважає за доцільне у майбутньому проводити закупівлі, послуги та роботи вартістю до 100 та 300 тис. грн. виключно за рішенням тендерного комітету, який утворити у районній дер­жавній адміністрації.

При опитуванні жителів сіл, зокрема, гірських, висловлені побажання щодо необ­хідності відкриття аптечних пунктів. Зараз відновлюють роботу комунальної аптеки у Надвірній.

У лютому ц. р. керівництво районної ради вжило ряд організаційних заходів для відновлення роботи комунальної «Аптеки №100» та відкриття двох аптечних пунктів у приміщенні полі­клініки ЦРЛ та головному корпусі ЦРЛ. Голов районної ради Василь Попович призначив у відповідності зі статутом комунального підприємства «Аптека № 100» т. в. о. завідувача Аптеки. У червні ц. р. відкриють аптечний пункт на першому поверсі поліклініки ЦРЛ. У липні за­плановано відкриття аптечного пункту на першому поверсі головного корпусу ЦРЛ. Розпочато ремонтні роботи у приміщеннях комунальної «Аптеки № 100» у Надвірній на вул. Грушевського, 14. Проводять роботу щодо відкриття аптечних пунктів другої категорії у сільських амбулаторіях та фельдшерсько-акушерських пунктах району, що уможливить забезпечити жителів сіл і селищ ра­йону лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Робоча група вважає, що в лікарні повинно існувати чіт­ке розмежування, що є гарантовано і безкоштовно, а які послуги є платними відповідно до Постанови КМУ від 17 вересня 1996 р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надають у державних закладах охорони здоров’я та вищих медичних закладах освіти». Але це має бути прозоро і зрозуміло. Потрібно чітко визначити, яким пільговим категоріям громадян надають безоплатну медичну допомогу.

Робоча група вирішила визнати роботу керівництва центральної районної лікарні з надання медичних послуг жителям району незадовільною та рекомендувати район­ній державній адміністрації разом із керівництвом ЦРЛ розробити стратегію розвитку медичної галузі району у 2011-2015 роках.

Іван СТЕПНИК,

голова робочої групи з вивчення питання «Про роботу закладів охорони здоров’я з надання медичних послуг жителям району».

Степан ДРИЧАК,

секретар робочої групи.

 

Порівняльні таблиці використання бюджетних та спецкоштів центральною районною лікарнею за період 2008-2010 років

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!