Ігор МИКИТЮК: «ПТУ № 11 не зраджує будівельній галузі і враховує умови ринку праці»

Скільки б не раювала весна, її змінить спекотне літо, яке традиційно «найжаркіше» для випускників шкіл. Дилема подальшого життєвого вибору не оминає нікого. Немало випускників без рожевих ілюзій реально оцінюють попит на ринку праці і обирають робітничі професії.

Тому ми попросили директора Надвірнянського професійно-технічного училища № 11 Ігоря Микитюка розповісти про сьогодення цього нав­чального закладу.

– Наше училище створене у 1971 році на базі філіалу Брошнівського ПТУ № 9. З перших днів і до сьогодні його головне призначення – готувати кваліфікованих робітників будівельної галузі. З тих пір майже 15 тисяч наших випускників поповнили кадровий потенціал будівельної галузі як колишнього СРСР, так і незалежної України.

Порівняно із передостанніми роками, чисельність уч­нів у нас зменшується. Тепер наближаємось до рівня 1971-го: тоді навчалось 280 учнів, а нині – 316. Така тенденція не є спонтанною. Змінився ринок праці. Нині будівельна галузь майже цілком приватна. Роботодавець диктує свої вимоги, які повинна враховувати навчальна програма. Поки що вона глобальніша. Паралельно учні отримують атестати про середню освіту і дипломи про кваліфікацію робітника. Можна йти скороченим шляхом за «пілотними» проектами про децентралізацію проф­техосвіти.

Такі сучасні двері і вікна виготовляють в училищі

Цьогоріч ми, як і ще 17 закладів області, працюємо за новими схемами й отримуємо фінансування не з державного (як раніше), а з обласного бюджету. Уже відчуваємо тенденцію до покращення і матеріально-технічної бази, і якості підготовки спеціалістів. Відрадно, що і випускники шкіл, які вступають до нас, набагато ерудованіші і з кращим багажем знань.

У нашому закладі їм більш-менш комфортно. Тому й ідуть саме до нас, хоч інші ПТУ «заманюють» новими професіями. Ми не застосову­ємо такі методи. Ми – будівельники й удосконалюємо нав­чання так, щоб готувати висококваліфікованих робітників саме для будівельної галузі.

У нас здобувають п`ять спеціальностей: столяр будівельний, тесляр; електро­зварник ручного зварювання; штукатур, лицювальник-плиточник, маляр; виробник художніх виробів із дерева; муляр, штукатур.

Звертаюсь до школярів, які мають хист до малювання: на нашій базі ви маєте шанс застосувати своє обдарування, здобуваючи фах виробника художніх виробів із дерева. Вам допоможуть реалізувати себе досвідчені викладачі, під керівництвом яких наші вихованці гідно конкурують на виставках образо­творчого мистецтва, навіть, з Івано-Франківським вищим художнім училищем.

Навички зварювання даються нелегко, але так знадобляться у житті

– Від досвіду наставників залежить багато. В училищі більше викладачів чи май­стрів?

– Майже порівну. Серед 19 майстрів удостоєні педагогічного звання «Майстер виробничого навчання першої категорії І. М. Мохнач та І. М. Дутка, а Г. В. Будзак, М. В. Попадинець, М. І. Чижовський – другої.

Із 19 викладачів вищу категорію мають В. І. Лукавецький, Г. І. Соболь, С. М. Горбова, О. М. Волинська, М. Я. Когутяк, І. В. Петровський, Н. М. Бережна. Не менше добрих слів заслуговують молоді викладачі І. Я. Петрів, О. М. Бонда, Л. М. Космірак. Як не пишатися таким колективом? Вдячний усім за роботу, особливо своїм заступникам Василеві Лукавецькому, Наталії Бережній та старшому майстрові Василю Грищенку.

– Напевно, не тільки навчанням живуть Ваші вихованці?

– Звичайно. Для них орга­нізовані спортивні секції, вокальний та гуртки технічної творчості на базі майстерні. Проводимо святкові заходи, конкурси. Нещодавно на розширеному засіданні штабу профілактики з участю правоохоронців, працівників райцентру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді йшлося про застереження від необачних вчинків у житті.

Учні безкоштовно забезпечені гуртожитком, розрахованим на 200 ліжко-місць. Пос­тупово покращуємо тут умови проживання: придбали новий холодильник, телевізор, облаштовуємо побутову кім­нату. Є їдальня, для соціально незахищених дітей – триразове харчування. Всі учні отримують стипендію (309 грн.), а діти-сироти – 846 грн.). Функціонує кабінет інформатики (16 комп`ютерів під`єд­нані до Інтернет-мережі).

– Переважає принцип «навчання заради навчання» чи гарантована інша перспектива для випусників ПТУ?

– Це болюче питання майже для всіх навчальних закладів України. Проблемою є не лише працевлаштування, але й робочі місця для виробничої та переддипломної практики. Профтехосвіту «заганяють» у глухий кут, тому що немає чіткої вертикалі правового поля. Постановами Кабміну затверджений порядок надання робочих місць, але підприємці керуються своїм критерієм – отриманням прибутку для примноження капіталу. Діючі програми і стандарти несу­місні з реальністю. Та, незважаючи на це, більшість наших випускників знаходять себе у будівельній галузі, бо вона завжди затребувана у сус­пільстві.

Світло і затишно у кімнатах гуртожитку

Частина учнів проходить виробничу практику на базі училища. Власними силами оновлюємо кабінети, застосовуючи сучасні технології штукатурки. Учні виготовляють корисну для училища продукцію. Наприклад, столяри роблять і встановлюють вікна. Так навчаючись – працюємо, і працюючи – навча­ємось.

До речі, у навчальній програмі не закладені деякі види робіт (зокрема, монтаж гіпсокартонних виробів), але на практиці учнів навчають за­стосовувати всі осучаснені технології. Наприклад, столярів навчаємо не тільки виготовляти вікна, двері й дахи, а й монтувати паркет і ламінат; штукатурів – оздоблювати стіни декоративною дошкою або гіпсокартонною плитою, окрім програмних робіт.

Крім будівельних базовиків ВАТ «ПМК-21 «Лісбуд» та РБД-12, нам сприяють деякі підприємці, зокрема, Іван Страхов. Багато навиків учні отримують у них під час практики.

Дирекція і педколектив вдячні управлінню освіти і науки ОДА за фінансову під­тримку. За ці кошти придбали деревообробні і циркулярні верстати, інші механізми, які уможливили виготовлення у нас малогабаритних меблів. Керівництво управ­ління допомагає субвенціями з обласного бюджету.

Хотілось би підтримки і від районної влади. Розуміємо, що неможливе подвійне фінансування, але кошти для спеціальних програм для розвитку профтехосвіти допомогли б нашим молодим краянам, тим більше, що половина із них – соціально незахищені діти, які в нас здобувають і освіту, і трудовий стаж.

– У новому навчальному році очікуєте збільшення учнівської сім`ї?

– Спрогнозувати важко. Як відомо, цьогоріч зменшиться кількість випускників зі шкіл. Та все ж ми запрошуємо молодь до нашого закладу здобути будівельні професії і зробимо все можливе, щоб покращити для них умови нав­чання і проживання.

Орися СПІВАК

«Народна Воля»

Надвірнянське ПТУ № 11 готує кваліфікованих робітників з таких спеціальностей:

– на базі неповної середньої освіти (термін навчання 3 роки)

1. Столяр будівельний, тесляр;

2. Електрозварник ручного зварювання;

3. Штукатур, лицювальник-плиточник, маляр;

4. Виробник художніх виробів з дерева;

5. Муляр, штукатур.

- на базі повної середньої освіти (термін навчання 10 місяців)

1. Столяр будівельний;

2. Штукатур, маляр.

3. Електрозварник ручного зварювання.

При вступі подають такі документи: атестат, свідоцтво про освіту (оригінал); медичну довідку (форма № 086У); 9 фотокарток (3х4 см); свідоцтво про народження або паспорт (4 копії); ідентифікаційний номер (4 копії); конверти з марками (3 шт.); довідку про склад сім`ї; документи, що підтверджують пільги; папку.

Завітайте: м. Надвірна, вул. Ломоносова, 3