13 травня 2011, 11:42 | Рубрика: Духовність
Версія для друку
1,244 переглядів
Завтра, 14 травня, у Русові, що у Снятинщині, свідомий український люд духом і словом, піснею і книгою, музикою і картиною, задумою і глибиною правічної пам`яті торкнеться первооснов Великого Новеліста, щирого Українця Василя Стефаника.
«Стефаник – це митець з Божої ласки. Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів», – чуємо голос Івана Франка. Поетом мужицької розпуки називав його Марко Черемшина. А він сам про себе казав: «Людський біль цідиться крізь моє серце, як крізь сито, і ранить до крові». І ще: «Я писав те, про що серце співало… Писав я горіючи, і кров зі сльозами мішалася».
Багато знаємо і читали – від нього і про нього. Завтра маємо добру нагоду ще заглибитися у його думу і слово. Спішімо у Русів, який з усією Україною святкуватиме 140-річчя свого славного Сина.
Іван ГРИДЖУК
«Народна Воля»