23 травня 2011, 14:44 | Рубрика: Закон
Версія для друку
725 переглядів
9 березня 2011 р. вступив у силу Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» (надалі – Закон).
Одне із нововведень стосується норми п. 18 ст. 11, яка закріплює право державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням. Ця норма Закону закріпила право державного виконавця, яке фактично випливає з юридичних правовідносин між державним виконавцем та боржником.
Одночасно внесено зміни і до Цивільно-процесуального кодексу України, зокрема, Кодекс доповнено статтею 377-1, згідно з якою питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене у ч. 1 цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших зацікавлених осіб за участю державного виконавця. Таким чином законодавець чітко встановив форму звернення до суду з питанням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон та підсудність таких справ. Право державного виконавця на таке звернення з поданням до суду виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов’язань.
Шановні громадяни, вчасно сплачуйте борги, щоб не опинитися в незручному становищі при перетині Державного кордону і не зіпсувати собі відпустку чи ділову поїздку.
Сергій ПОПОВИЧ,
заступник начальника відділу ДВС райуправління юстиції.