Добротівських хлопчиків розшукали. На жаль, уже неживих

Вчора, у день величного свята Вознесіння Христового село Добротів огорнула невимовна печаль і скорбота. Родина, школа, сільська влада, односельчани разом із парохом відправляли в останню дорогу двох рідних братів-добротівчан, яким би ще рости і газдувати на рідній Прикарпатській землі. Не судилося. Голубами-ангеликами вони відправились до Всевишнього, чистими і ще непо­грішимими.

Старший Василько закінчив 5-ий клас місцевої школи. Директор Добротівського навчально-виховного комплексу Іван Янко схвально відгукується про свого вихованця (на жаль, уже колишнього), як і про всю сім`ю. Для меншого Віктора не встиг ще пролунати навіть перший шкільний дзвінок – йому виповнилося лише 5 недовгих літ.

Остання травнева субота стала, напевно, останньою і в житті цих чудових дітей. Вони пішли зі своєї домівки і… Як розповів нам Добротівський сільський голова Михайло Мельник, пошуки зниклих дітей тривали  три доби із залученням близько семи сотень людей. Серед них – односельчани, особовий склад як Надвірнянського райвідділу УМВС, так і сусідніх райо­нів й обласного управління УМВС, підрозділ райвідділу УМНС, «беркутівці» та інші «спецнази», військові, досвідчені водолази, кінологи. Усі готові були подати руку допо­моги. Але вона уже не знадобилася.

У вівторок, 31 травня, як не парадоксально, у переддень Міжнародного дня захисту дітей, місцеві жителі помітили на поверхні річки Прут тіло дитини. Так знайшли старшого брата, а молодшого на дні річки виявили водолази. Обидва – у тому ж одязі, в якому гуляли, очевидно, не мали наміру купатися.

За інформацією УМВС України в Івано-Франківській області, на тілах слідів насильницької смерті не виявлено. Найімовірніше, що брати могли впасти у річку із газової труби, яка на висоті чотирьох метрів над поверхнею води пролягає упоперек річ­ки. У тому місці, яке у селі називають «Максимовим пле­сом», глибина річки сягає 8-12 метрів.

Можливо, саме таким чином «Максимове плесо» завдало стільки горя багатодітній  сім`ї, яка так покладала надію на своїх синів, і всім краянам. Співчуваємо рідним і близьким. Особливої кріпості – батькам, яким ще виводити у люди чотирьох дітей (найменшій дитині лише рочок). Нехай ці діточки Вам стануть розрадою і втіхою у подальшому житті, а пам`ять про синів збережеться світлою назавжди.

Орися СПІВАК

«Народна Воля»