Формула української модернізації: взятися і зробити

(Закінчення. Поч. у «Народній Волі» № 64-66 від 3 червня ц. р.)

Пріоритети української модернізації

У рамках проголошеного президентом і урядом курсу на модернізацію України головний пріоритет – модернізація економіки. Переконаний, сьогодні це єдиний шанс забезпечити повноцінний розвиток нашої країни.

Що означає модернізація по-українськи? Про які першочергові кроки і пріоритети сьогодні йдеться?

Інвестиції – ключ до модернізації

Насамперед, Україні необхідно знайти своє місце в глобальній економіці, використовуючи ті конкурентні переваги, які вона має, провести правильне позиціонування і створити сприятливі умови для ін­вес­тора. Тому пріоритет номер один – радикально поліпшити ін­вестиційний клімат. Безперебійний приплив іноземних інвестицій в українську економіку – ключ до її модернізації.

Зазначу, що сьогодні всі провідні держави світу ведуть жорстку конкуренцію за інвестиційні потоки, переспрямовуючи їх у свої економіки. Так, світовий інвестиційний ресурс величезний, тільки 2010 року у світі у формі прямих іноземних інвестицій надійшло близько 1,1 трлн. дол. Ринки, що розвиваються, змогли одержати близько половини цієї суми. А Україна, яка практично на чверть збільшила приплив ПІІ в 2010 році порівняно з 2009-м, задовольнялася лише 5,8 млрд. І це при тому, що Південно-Східна Європа і СНД одержали понад 70 млрд. дол. ПІІ (за даними Global and Regional FDI Trends in 2010, UNCTAD). Для того щоб і ми ефективно включилися в цей процес, інвестування в Україну має стати комфортнішим, ніж у найближчих конкурентів. З цією метою влада і розпочала кардинальні реформи – дерегуляцію, боротьбу з корупцією, модернізацію інфра­структури, розвиток фінансового ринку і багато іншого.

Упевнений, що у світі знайдеться небагато країн, які за такий короткий час виконали б такий величезний обсяг нормативної і законодавчої роботи зі спрощення ведення бізнесу. Усього за рік змінено і прийнято сотні нормативно-правових актів.

Значні кроки зроблено щодо спрощення дозвільної системи. Важливо, що ми запровадили де­кларативний принцип ведення ряду видів підприємницької діяльності.

Кількість різних дозвільних документів зменшилася майже вдвічі: якщо раніше їх було понад 200, то сьогодні – 134. Наприклад, не треба одержувати дозволи на будів­ництво тимчасових споруд і об’єктів, які не становлять небезпеки для життя людей. А під цю категорію підпадають невеличкі офіси, магазини, кафе, ресторани, майстерні. Тобто саме те, що належить до малого бізнесу.

Значно спрощено і прискорено дозвільні процедури в будівництві. Якщо раніше цей процес міг розтягтися на рік-півтора, то нині він триває максимум два місяці. Кількість дозвільних процедур і погоджень зменшилася майже вчетверо – з 93 до 23.

Ми скасували ліцензування 90% видів робіт (2046 із 2268) і 30% видів діяльності (23 із 78). Крім того, більшість ліцензій стали безстроковими, і для їхнього одержання тепер треба збирати меншу кількість документів. Експерти підрахували, що всі ці заходи заощаджують підприємцю 23 дні на рік, які раніше він мав витрачати на збирання різних дозволів і довідок.

Крім того, тепер чиновник особисто відповідатиме за створення нових адміністративних перешкод для бізнесу. Вже ухвалено закон, який істотно посилює відповідальність держслужбовців. Наприклад, якщо чиновник зволікає з видачею ліцензії, необгрунтовано відмовляється її видавати, підписує регуляторний акт, який не пройшов обговорення з громадськістю, тощо, йому першого разу загрожує штраф до 850 грн., а другого – звільнення.

Процес дерегуляції розгорнувся і в регіонах. На початку цього року було ухвалено закон про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами місцевого самоврядування.

Важко, але впевнено відбувається реформа системи адміністративних послуг. Ми значно скоротили кількість платних послуг – підприємства і громадяни більше не повинні сплачувати за десятки непотрібних довідок.

Твердо переконаний, що в основі нових підходів має бути нова філософія відносин держави і сус­пільства. Ідеологія нашої реформи полягає в тому, щоб звести до мінімуму особисте спілкування громадян з чиновником. Необхідно максимально використовувати можливості інтернет-технологій. У цьому разі значно зменшуються можливості для корупції. Вже через два місяці почне працювати механізм електронної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців, а також відповідний взаємообмін інформацією між усіма учасниками держре­єстрації. Це –один із перших кроків до електронного уряду.

У результаті буде створений єдиний веб-портал надання адміністративних послуг, через який громадяни та представники малого і середнього бізнесу зможуть одержувати послуги в режимі онлайн. Робота в цьому напрямі вже ведеться.

Ми вже значно спростили від­криття та закриття бізнесу. Так, засновники юридичних осіб тепер самі зможуть визначати розмір статутного фонду. Також вони зможуть використовувати модельні статути, які допоможуть заощаджувати час і гроші на їхню розробку і нотаріальне засвідчення.

Одне з головних завдань – забезпечити ефективну та прозору роботу механізму державно-приватного партнерства.

Точки зростання української економіки

У лютому ц. р. затверджено урядову Програму розвитку інвестиційної-інноваційної діяльності.

На відміну від своїх попередників, які підтримували «всіх і вся» (а по суті, як слід нікого), ми визначили пріоритетні напрями. Мета програми – реконструювати та модернізувати економіку України, вивести її на новий технологічний рівень.

Програма передбачає два етапи. На етапі виходу з інвестиційної кризи (2011-2012 роки) планується поліпшити умови для інвесторів, активно підтримувати галузі, які працюють на внутрішній і зовнішній попит, накопичувати інвестиційні ресурси. Йдеться про аграрний, військово-промисловий і гірничо-металургійний комплекси, машинобудування та легку промисловість.

Уряд уже збирає інформацію про інвестиційні плани компаній на 2013-2015 роки, щоб забезпечити безперервність і збалансованість інвестиційних процесів на основі державно-приватного партнерства.

На другому етапі (2013-2015 роки) ми концентруватимемо ресурси в тих секторах, які визначають обличчя економіки майбутнього.

Ставка на інтелект та інновації

Ці поняття справді мають стати основою сучасної української економіки. На них у результаті має припадати левова частка в кожному виробничому циклі, у кожному продукті з маркуванням «made in Ukraine».

Реформи в сфері науки та інновацій уряд планує здійснювати в два етапи. Основне завдання першого етапу — створення інституціональних і економічних передумов для активізації інноваційних процесів.

Державі необхідно підтримувати розвиток прикладної науки на базі нових підходів у національній фундаментальній науці. Уже 200 тис. старшокласників у всіх областях залучені в роботу Малої академії наук – унікальної науково-освітньої мережі, відтвореної за часів першого прем’єрства Віктора Януковича. Президент України поставив завдання створити представництва цього чудового інтелектуального центру в кожному районі країни.

На другому етапі реформування в сфері науки та інновацій (2013-2015 роки) має бути забезпечене ефективне впровадження вже створених продуктів. Передбачено чітку систему фінансової підтримки інноваційної діяльності, механізмів здешевлення кредитів і заохочення комерційних банків до активного кредитування інноваційних проектів. До конкурсів для одержання державної підтримки допускатимуться тільки самоокупні проекти.

Енергоефективність як національний інтерес

Особливо хочу наголосити на ще одному ключовому пріоритеті – енергоефективності економіки. Звичайно, передусім ми говоримо про модернізацію наших промислових підприємств. Але завдання значно ширше. Ми також ведемо активну роботу зі створення умов для підвищення власного видобутку енергоресурсів – як традиційних нафти, газу і вугілля, так і альтернативних – сланцевого газу, газу із щільних порід, вугільного газу метану тощо.

Триває робота з розвитку енергетики з відновлюваних джерел, удосконалення законодавчої бази, залучення в цей сектор міжнародних інвесторів. Розробляються плани з модернізації всієї енергетичної інфраструктури з урахуванням перспектив розвитку кожного регіону.

Ми вимагаємо від керівників областей, щоб вони максимально активно працювали з підприємствами, інвесторами, допомагали модернізувати виробництво, соціальну сферу та житлово-комунальний комплекс. Це питання конкурентоспроможності всієї держави.

Кадри знову вирішують усе

Економічна модернізація неможлива без модернізації кадрової політики. Нині як ніколи гостро відчувається потреба у висококваліфікованих державних менеджерах, спроможних якісно та своєчасно виконувати поставлені президентом завдання. Тому жорстка кадрова політика покликана покінчити з гальмуванням реформ на всіх рівнях.

Нам потрібні найкращі з кращих – молоді, прогресивні, амбіційні, які знають іноземні мови. Саме такі мають створювати ефективну економіку України. Нам потрібні справ­жні патріоти, які прийдуть із палким бажанням побудувати успішну кра­їну. Міністерство економічного розвитку та торгівлі найближчим часом проведе конкурс для оновлення штату.

Соціальний діалог – запорука успіху модернізації

І насамкінець. На відміну від ряду інших держав, ми маємо кардинально перебудувати всі сфери нашого життя.

Ми хочемо заявити, що успішна Україна – це соціальний діалог плюс модернізація всієї країни.

Адже довіра – це і політична, і економічна категорія, а не тільки морально-філософська. Довіра громадян – це теж свого роду інтелектуальний капітал, без якого неможливо модернізувати країну. Без діалогу неможливо досягти розуміння і підтримки дій влади. Від себе можу запевнити, що Кабмін узяв реальний курс на відкритий діалог із суспільством.

Що ж до нашого Міністерства економічного розвитку і торгівлі – ми станемо справжнім міністерством відкритих дверей.

Андрій КЛЮЄВ,

перший віце-прем`єр-міністр України.

(Газета «Дзеркало тижня. Україна» № 19 від 27 травня ц. р. З деякими скороченнями).