Щемлива шкільна мить

У п’ятницю, 27 травня, усі школи, ліцеї випустили в широкий світ своїх вихованців, які одинадцять років «гризли» граніт науки, здобували життєву мудрість для того, щоб кожен із них пішов своєю життєвою дорогою. Попрощалися зі своїми 60-ма вихованцями і в Пнівській ЗОШ І-ІІІ ст. Вирувало свято, але випускники не соромилися сліз, бо розуміли, що вони востаннє як учні стоять на шкільному подвір’ї, уже завтра – випускний бал, а після цього – широка дорога в життя.

А розпочалося прощання зі школою за давнім українським звичаєм – з рушників, що розстелили для випускників їхні матері. Символ прово­джання в далеку дорогу, символ рідного дому і повернення до нього. А вже на подвір’ї – трішки ностальгії за тим часом, коли ви йшли в перший клас. І тут вас зустрічали ті, які носять горде звання «перша вчителька». Хоч і пройшло одинадцять років, але і тепер вони зустрічають вас на шкільному подвір’ї із хлібом та сіллю. Для пнівських випускників перші вчителі: Галина Скрипник, Лілія Паньків, Олена Черкас. Вони побажали своїм вихованцям успіху та здійснення мрій.

Одинадцятикласники зайняли свої місця на святі останнього дзвінка, а поруч з ними такі схвильовані класні керів­ники Оксана Хащук, Марія Марків та Зіна Гречух. Най­кращі учні десятого класу, підняли державний прапор та відкрили свя­то останнього дзво­ника, на якому були присутні: перший заступ­ник начальника головного управління освіти й науки ОДА Іван Будзак, сіль­ський голова Василь Гладиш та парох села о. Михайло Баг­рій, який поблагословив перед вибором свого життєвого шляху та за­кликав не помилитися з ним. Почесний гість свята Іван Будзак подякував за працю вчителям та батькам і побажав успіху випускникам. Сільський голова Василь Гладиш привітав присутніх із закінченням навчального року, та вручив грамоти активістам сільського будинку культури.

Адміністрація Пнівської ЗОШ І-ІІІ ст. започаткувала традицію ведення «книги шани», в яку будуть записуватися імена школярів, які мають успіхи в олімпіадах та спортивних змаганнях. У цей день нагороджували переможців та призерів обласних та районних етапів базових олімпіад, за досягнуті протягом року спортивні успіхи. А школі є чим пишатися: 32-а призові місця на 2 етапах базових олімпіад, треті місця на 3-му етапі (обласному) всеукраїнських олімпіад здобули: Денис Пуканюк – з історії та Роксолана Пуканюк – з математики, а команда шкільного лісництва здобула гран-прі на всеукраїнських змаганнях у Кіровограді. Серед здобут­ків і 3 медалі, з яких дві – золоті. Потішили глядачів першокласники, які подарували присутнім віршики та нагоду­вали випускників кашею. Після чого надали слово учням одинадцятого класу, які дякували вчителям за їхню працю і за це вручили їм квіти. А перед цим випускники відпустили в небо голубів, як символ того, що хтось полетить у далекі краї, але обов’язково повернеться в родинне гніздо.

Ще трішки і білосніжні голуби здіймуться у небо назустріч мріям Андрія ПАНЬКІВА та його однокласниць

Свято останнього дзвоника поволі наближається до свого кінця. Випускники дарують школі «танець із рушниками», і вже буквально за кілька хвилин для них лунатиме останній дзвоник у виконанні Софії Томин та випускника Андрія Паньківа. Дзвінок прощання, дзвінок проводжання в далеку дорогу. Лунає гімн і ви йдете на свій останній урок. Востаннє ви сідаєте за парти, які за ці роки стали чимось рідним, трепетним. І учитель мовить добрі та напутні слова. І тут на очі навертаються сльози, яких не стримати. Ось він уже й закінчився, урок, який промайнув для вас в одну мить. І йдуть, і вам лунають услід слова: В добру путь, випускники.

Василь ІВАСЮК,

студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка.