У передостанню травневу неділю в Ланчині вже розпочали низку заходів до відзначення 20-річчя Незалежності України. Цього дня народний дім містечка над Прутом став ареною традиційного творчого зльо­ту гуртківців Ланчин­ського центру дитячої творчості.

Із перших вітальних слів його багатолітнього директора Ярослави Недашківської та з гарно прибраної сцени, на якій наш національний герб Тризуб золотом виблискував у сяйві променів жовто-синіх стрічок, було видно, що буде святкове дійство належного рівня. Приїхала учнівська молодь, батьки й педагоги з нав­колишніх сіл Ланчинського куща разом з головним педагогом нашого ра­йо­ну, начальником відділу освіти РДА Михайлом Винником.

Ансамбль «Ка­линонька» з Добротова (кер. Василь Менів)

У першій залі «висадився» десант народних умільців – уч­нів і вчителів, які виставили ви­роби народної вишивки, ткацт­ва, бісероплетіння, писанкарства, лозоплетіння та художньої фотографії.

Переповнена глядацька зала, якою опікувалися чарів­ні ведучі Оксана Ковальчук та Наталія Андрейчук, більше двох годин потопала у повноводних потоках танців і співів. Кожен художній номер від­дзерка­лю­вав національно-патріотичний дух українського народу.

Концертну програму скла­ли фольклорний ансамбль «Ка­линонька» (кер. В. Менів), тан­цювальний колектив «Сонечко» (кер. У. Тимінська), ансамбль учителів (кер. В. Демидюк). Величності святові додали пісні «Прапор України» у виконанні ансамблю дівчат, «Україно моя», що лилася з серця Марійки Яремин, а також «Нічка темна» – Юлії Юсип. Під кінець збирала оплески за пісню «Як у нас на Україні» колишня вихованка «центру», а нині студентка Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського Христина Кухарчук.

У цей день кращим із кращих вручили грамоти й ди­пломи за активну участь й перемоги на районних, обласних та всеукраїнських змаганнях і конкурсах. Вдячні слова почули з уст заступника селищного голови Василя Дячука.

Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,

член Національної спілки журналістів України,

с. Білі Ослави.

P.S. із читацької пошти

Дякуємо за чудовий творчий звіт Яро­славі Недашківській, керівникам гуртків та начальникові відділу освіти РДА Михайлові Виннику за його турботу про наш «центр школярика», за спряння у придбанні костюмів до кожного виступу. Найбільше хвилюють костюми «веселих гуцулят»: кептарики, вишиванки, капелюшки, на ногах капчурики.

Я в свої 75 згадала молодість 1950-их, коли із Тернопільщини приїхала у Ланчин на роботу і вперше побачила на хлопцях і дівчатах гуцульські однострої, коломийки-танці та обряди. Усе це відтворено у дитячих виступах під час звіту.

Ще хочу внести поправку до виступу Михайла Винника, що «діти на ці гуртки ходять добровільно». Діти не йдуть на гуртки, а біжать. Приходять з уроків і «скоренько, бабусю, їсти, бо біжу на гурток, треба встигнути на третю годину». Ось так.

З повагою

Марія КИБА,

смт. Ланчин.