Василь Костицький: «Конституція має об`єднати нас усіх»

Минулого тижня у сесійному залі РДА за «круглим столом» зібралася прогресивна молода і досвідчена еліта району, щоб обговорити актуальні проблеми конституційного процесу в Україні, роль суспільства в процесі удосконалення політико-правових відносин. Представники громадських організацій Надвірнянщини на чолі із своїми лідерами, історики, краєзнавці, студенти і викладачі Надвірнянського коледжу НТУ, ватажки шкільних парламентів міста активно аналізували, широко розвивали суть теми «круглого столу» «Конституція України – шлях утвердження української держави», присвяченого 15-й річниці прийняття Основного Закону нашої країни та зорганізованого відділом з питань внутрішньої політики та зв`язків із громадськістю апарату райдержадміністрації, яким керує Володимир Івасик.

Захід, яким на теренах району виконавча влада розпочала конституційні святкування, став особливим тим, що в ньому взяв участь і тримав провідне наукове слово один із творців Конституції 1996-го, голова Націона­ль­ної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, народний депутат України І, ІІ, ІІІ скликань Василь Костицький.

Без перебільшення, це стало центральною суспільно-полі­тичною подією для району, бо сьогодні брати Василь і Михайло Костицькі – гордість не лише їхнього рідного Заріччя, але й усього Прикарпаття – не часті гості в Надвірнянщині. Обидва – на викладацькій роботі у столичних вузах України, займаються науковою діяльністю. Хоча, звісно, всім серцем і думками – завжди з краянами. Зокрема, це засвідчив Василь Васильович, який у канву свого виступу гармонійно і влучно вплітав інформацію з особистого життя. Його дочка Софія – ровесниця укра­їнської Конституції, тому патріотичні пориви щиро звучать у перших пробах пера, процитованих того дня видатним батьком В. В. Костицьким, в якого дружина – теж юрист… Зрештою, не обійш­лося без ностальгії, яку навіяла короткими спогадами землячка Костицьких, заслужений праців­ник культури України, зовсім недавня ювілярка, фольклористка Любов Орел. За значний внесок у розвиток і відродження укра­їнської національної культури і мистецтва Василь Костицький нагородив мисткиню Почесною грамотою Національної експерт­ної комісії з питань захисту сус­пільної моралі, вручивши заодно й розкішний букет квітів.

І через 15 років конституційне питання не перестає хвилювати…

Почесний гість із столиці від­чув себе того дня, як вдома, чого ненав`язливо побажала йому заступник голови РДА Богдана Ковалюк, яка після вступного слова та коментаря відеофільму про історію українського конституціоналізму начальником від­ділу внутрішньої політики РДА Володимиром Івасиком передала вітання від імені голови РДА В. Калічка. Звертаючись до молоді, Б. М. Ковалюк побажала, щоб Конституція творилася насамперед у серці, бо першочер­гово це – мамине слово, Закон Божий, сумління. І коли творці Конституції дотримуватимуться цих важливих принципів, Конс­титуція завжди буде сильною.

– З точки зору права в кож­ній державі і Україні, зокрема, Конституція має найвищу юридичну силу. Тому цей документ є дуже важливий в діяльності державних органів, у взаємостосунках між громадянським суспільством і органами влади, – переконаний керуючий справами, заступник голови районної ради Ігор Писклинець, який привітав присутніх від імені голови ра­йон­ної ради В. Поповича.

«Закон Божий – основа будь-якого Закону земного». Така те­ма виступу декана Надвірнянського деканату УПЦ Київського патріархату, депутата районної ради о. Олега Траска. Най­кра­щим моментом установи Закону є установа Бога і людини, як спілка, як договір. – Тож, приймаючи будь-які закони, – сказав священик, – сучасні люди повин­ні завжди пам`ятати, що основою існування повинна бути людина. Найбільш беззаперечними законами є закони, укладені на сторінках Біблії.

Питання в тому, наскільки виконується Конституція, як від­чувають її пряму дію, наголосив у виступі «Конституція України – основа стабільної демократії» начальник районного управління юстиції Ярослав Левкун, котрий на прикладах про місцеве самоврядування, медичне обслуговування довів, що існують проблеми з виконанням Основного закону в державі.

Порівняльну характеристику Конституції України та інших європейських держав здійснив викладач Надвірнянського коледжу Володимир Якубів, зупинився також на реалізації укра­їнцями своїх соціально-еконо­мічних прав (зокрема, на працю, житло, безкоштовну медицину), що, як відомо, носять здебільшого декларативний характер. Прикметно, що викладач коле­джу одночасно вказав державі і шляхи виходу з такої ситуації: сприяння розвитку малого і середнього бізнесу; безвідсоткове житлове кредитування; запровадження загальнодержавного медичного страхування.

Правознавець, фахівець конс­титуціоналізму В. В. Костицький спершу висловив вдячність виконавчій та представницькій гілкам влади району за організацію такого першого святкування 15-річчя Конституції, акцентуючи увагу на особливій приємності з його сторони після поїздок до Одеси, Донецька, Запоріжжя розповісти тут

про історію творення

Спроба відновити українську незалежну державу навіть у ХХ ст. була неодноразовою. І незабаром святкуватимемо 70-річчя відновлення української державності у Львові, але жодного разу не вдалося прийняти Конституцію, яка б зафіксувала юридично утворення чи відновлення Держави.

… І хоча криза економічна у світі, і є стурбованість політичними протистояннями, та Василь Костицький вважає, що 15-ту річ­ницю Конституції треба відзначати трохи веселіше, бо Конституція – такий акт, який може об`єд­нати нас усіх.

Крім відомої знаменитої Конституційної ночі із 27 на 28 червня була ще одна ніч, за два тижні перед розглядом, каже В. Костицький. Коли мали подати проект Конституції від тимчасової спеціальної комісії. – У зв`язку з цим Михайло Сирота (нині покійний), Роман Безсмертний, Во­лодимир Стретович і я, згадує Василь Васильович, – зайшли в п`ятницю у Верховну Раду, а вийшли … у неділю, завершивши ре­дагування проекту і офіційно віддавши його в сектор реєстрації законопроектів. Голосування було важким. До останнього моменту невирішеними залишалися питання про статус мови, державну символіку, статус Криму. Була небезпека зриву засідання, коли зранку не при­йшли міністри… Дисонанс внесло й оголошення про Указ Президента щодо Конституційного референдуму. Мовляв, це уможливить внести ще кращі проекти… Але В. Костицькому вдалося переконати тодішнього спікера парламенту О. Мороза в необхідності проведення засідан­ня Верховної Ради. Деякі статті писали-дописували в кулуарах Верховної Ради… Руки тремтіли, напруження було велике.

про проблеми в конституційному творенні

Європейські парламентарі мали одну тільки претензію до Конституції України – зафіксовано стільки прав, що держава не зможе їх виконати. Ми самі це розуміли, каже В. Костицький. Але хіба можна було по-іншому записати?

Стаття 131 визначає правовий статус Вищої ради юстиції, проте дає висновок тільки на призначення судді вперше на строк до 5 років, а коли мова заходить про обрання безстрокового, то тут цей орган уже повноважень не має.

В. В. Костицький твердить, що гордиться тим, що виписав складний порядок внесення змін до Конституції. Разом з тим вважає, що 2004-го зміни до Конституції внесли нелегітимно: – Я їх не визнавав ніколи, бо той порядок, який я виписав, порушили. Я не хочу коментувати рішення Конституційного Суду, згідно з яким ці зміни скасували, але Основний закон відновлений.

про модернізацію Конституції

Конституція має в собі певні протиріччя. В. Костицький під­тримує ідею по конституційну модернізацію. Також юристу ім­понує те, що влада, проголосивши курс на конституційну реформу, не поспішає. Бо немає потреби, переконаний він.

Створена науково-експертна рада, є проект скликання конституційної Асамблеї… Конституцію треба приймати не як Закон, а як суспільний договір двох сторін: між нами всіма про те, що фіксуємо факт наявності укра­їнської соборної незалежної держави, а з другого боку – між нами, громадянським суспільством, і державою, яку ми наймаємо на роботу. Таким чином повертаємося до нормальної ідеї влади народу.

Використавши в Конституції модель влади 270-річної давності, запровадженої Монтеск`є (поділили владу лише на законодавчу, виконавчу й судову), допустили методологічну помилку, стверджує правознавець. Ми забули, що є народ і що світ через 270 років став іншим.

Модернізуючи Коституцію України, слід врахувати питання соціальної справедливості. Приміром, бюджет України має включати державну і соціальну складові. В останню мають платити податок ті, котрі беруть в концесію надра землі, власником якої є народ. Визнати народ суб`єк­том влади. (Наразі у ст. 5 передбачено, що народ є носієм влади (джерелом суверенітету). Але ж влада має суб`єктів).

Василь Костицький претендує на те, щоб нині говорити не про три гілки влади, а про: представницьку, парламент, президента, місцеве самоврядування (що теж є гілкою влади), судову і виконавчу, контрольну, атестаційну владу. Загалом, пишучи нову редакцію Конституції, треба пам`ятати про народ, конституційну стабільність. Вітаючи із Днем Конституції, В. В. Костицький зазначив: – Є люди, які пишуть Коституцію, контролюють. А є, які живуть, дотримуються її. Це – ми з вами. Тому мені хочеться, щоб вона залишалася аксіомою, священною книгою для кожного державного чиновника, а для нас – карт-бланшем. Щоб Конституція була гарантією того, що життя – це не тільки політика. Якщо цього досягнемо, можна вважати, що Україна відбулася не лише як незалежна, а як соці­альна і правова держава.

Леся ДУТЧАК

«Народна Воля»

Світлини Володимира МАНІВЧУКА

Із Днем Конституції краян вітають:

голова громадсько-політичної ради Надвірнянщини Ярослав Лесюк і керівники районного осередку ВО «Свобода» Михайло Іваночко та фракції ВО «Свобода» у міській раді Володимир Гринішак, які також поздоровляють і з Днем молоді.

Бажаємо, щоб у своєму конституційному розвитку наша держава завжди дотримувалась норм та положень Основного закону. Від кожного з нас залежить, якою бути Україні сьогодні і в майбутньому. А для цього треба набратися терпіння і віри у те, що українці житимуть у зовсім іншій країні, яку з гордістю можна буде назвати конституційно розвиненою та правовою європейською державою, зазначено у цих привітаннях.