Минулого тижня у Ланчинській міській лікарні урочисто відкрили капличку Богородиці Марії Неустанної Помочі. Відтепер ця духовна святиня служитиме недужим трудівникам великого селища на їх шляху до одужання, що особливо в наш час потребує великого терпіння і міцної віри та волі до життя. Капличка особлива тим, що споруджена винятково за кошти ланчинців, передусім, медичного персоналу закладу, а також жителів селища. Фігуру Божої Матері офірували з далекої сонячної Італії. Центральну ікону Пресвятої Богородиці (Благодатне Небо) написав самобутній талановитий художник із Ланчина, який розписав і всі стіни каплички.
Приємно працювати для громади, – твердять (зліва направо): Степан Гресько, Марія Максимчук та Ігор Іваночко
– Це – місце духовного відпочинку. І важко сказати кому воно більше потрібне: лікарю чи хворому… – Зазначили у своїх проповідях до пастви священики УПЦ Київського патріархату церкви Чуда Святого Архистратига Михаїла о. Степан Проскурняк та УГКЦ Святого Духа о. Василь Ткачук, які освятили капличку. – Це колись твердили, що в здоровому тілі – здоровий дух. Але це не так. У здоровому дусі – здорове тіло. І духовна недуга швидко перетворюється на фізичну. Тому каплиця служитиме кожному спраглому для духовного очищення й оздоровлення.
Ідею спорудження на першому поверсі лікарні каплички довго виношував головний лікар Ланчинської міської лікарні Степан Гресько. Започаткування цієї шляхетної справи підтримала головна медсестра Марія Максимчук. Згодом про благородний почин колективу медпрацівників під орудою адміністрації міськлікарні довідалося ширше коло громадськості Ланчина. І ось задум вдалося успішно втілити, про що не приховував своєї радості під час виступу керівник ланчинських медиків. А для Ігоря Іваночка, який, не маючи спеціальної освіти, без перебільшення, творить високохудожні полотна і котрого на іконописання благословив уже не один священик, це – чергове визнання таланту, засвіченого іскрою Божою, який він почав самотужки розвивати одразу після закінчення строкової служби в армії.
То ж цілком заслужено звучало багатоголоссям «Многая літ»: колективам лікарні та поліклініки, церковної громади селища – колядникам, а також благодійникам, зокрема, Ганні Яремин (за статуетку Богоматері), Володимирові Сербенюку (зробив ковані ворота), художнику Ігорю Іваночку, Богданові Гаврилюкові, селищному голові Михайлові Іванюку, Михайлові Іваночку, який виготовив вікна, Михайлам Васильовичу та Петровичу Голінеям, Ірині Микитишин, сезонним кочегарам лікарні, які виконували всі будівельні роботи, Михайлові Коновалюку, Василеві Іванюку та Павлові Максимчуку, а ще за виготовлення престолу – Василеві Кашуб`яку. У когорті жертводавців, яким вдячні і медколектив, і громада селища – Василь Голіней, Наталія Марусин, Світлана Яновська, Надія Кузенко, Марія Іваночко, Лариса Мельничук.
Тут линутиме молитва до Творця
До теплих вітань з нагоди цієї духовної події приєдналися заступник головного лікаря ЦРЛ Емілія Сем`янів та голова ради профкомів медпрацівників району Надія Толкачова, які акцентували увагу на значенні високоморальності й дотримання християнських цінностей у медичній практиці.
* * *
Сьогодні Ланчинська міська лікарня, як і всі лікувально-профілактичні заклади району, перебувають в очікуванні галузевих змін. Як відомо, серед багатьох пріоритетів – скерування медицини якнайтісніше до села. Згідно з ними дільничний або сімейний лікар повинен обслуговувати півтора тисячі жителів, розповідає керівник ланчинських медиків Степан Гресько, мати автомобіль, УЗД-аппарат, комп`ютер, міні-лабораторію, щоб робити навіть біохімічні дослідження. Та як це все буде – не знаємо, адже потрібні великі кошти. Крім того, порушується питання про розукрупнення дільниць. А сьогодні наші дільниці мають по 4-5 тис. жителів.
Головний лікар переконаний, що в умовах реформування Ланчинська міська лікарня залишиться структурним підрозділом, базою Надвірнянської ЦРЛ. А поки що у Ланчинському кущі, як і скрізь, гостро не вистачає сільських лікарів, зокрема, дільничних педіатрів і терапевтів. Саме ці кадри вже пенсійного й передпенсійного віку. – Випускники державних медичних університетів у нас довго не затримуються, – продовжує Степан Михайлович. – Це пов`язано, передусім, із житловим питанням, проблемою доїзду і, звісно, із заробітною платнею. Чи втримають обіцяні маштабні реформи медицини у селах молодих спеціалістів з вищою медичною освітою? – На це питання Степан Гресько не взявся відповідати.
Професійно висловився головний лікар і про страхову медицину, котру також обіцяють запровадити в контексті реформування. Страхова медицина у світі – трохи інше поняття, як у нас, – каже Степан Гресько. – Там людина повинна застрахуватися здорова, оплачуючи страхові внески. Це зобов`язує її бути відповідальною за своє здоров`я. Тобто вчасно й систематично проходити профілактичні обстеження. Якщо ж людина не зверталася до медиків з профілактичною метою, а потім звернулася, щоб її вилікували, то в такому випадку вона, а не страхова компанія, самостійно покриває свої витрати.
Тому страхова медицина стимулюватиме громадян дбати про своє здоров`я заздалегідь, – переконаний очільник ланчинської медицини. – Але її запровадження можливе тільки в умовах достатнього матеріального рівня, платоспроможності людей, про що нині позитивно не можна стверджувати. Разом з тим, як і в усьому світі, для соціально вразливої категорії людей повинні функціонувати соціальні лікарні тощо.
Зрештою, час покаже ефективність реформ. А те, що потреба в них давно назріла, ні в кого не викликає сумнівів. Зокрема, і в медиків Ланчина.
Леся ДУТЧАК
«Народна Воля»