Є Кубок!

Так, з невимовною радістю вигукнув після фінального свистка Битківський селищний голова Іван Годзюр, гравці, тренер, представник команди та всі небайдужі до долі «Нафтовика». Представник команди Василь Сенатович, не приховуючи емоцій, заявив: – Це для команди – третій фінал, нарешті, вдалося перемогти! Переповнюють почуття радості, гордості. І в цей день тріумфу хочеться подякувати гравцям команди, котрі постійно вірили в успіх, спортінструктору Василеві Павлику, селищному голові Іванові Годзюру та колишньому голові Андрієві Крицькому, а також уболівальникам за прекрасну підтримку. Дякую всім, хто небайдужий до долі «Нафтовика». Цим словам радості передувало двогодинне футбольне дійство, за якого ФК «Бит­ків» зумів відіграти два м’ячі переваги, але «провал» у центрі захисту поставив хрест на їхніх кубкових мріях.

Розпочався поєдинок із обережної розвідки, яку порушив гол майстра спорту з футболу Анд­рія Максим`юка. Після чого намагалися відіграти пропущений гол, небезпечно пробивав Іван Максим`юк, гравець «Биткова», котрий на мокрому полі декілька раз небезпечно прикладався до ігрового снаряду. Протягом всього першого тайму Ігор Сметанін «гнав» своїх підопічних вперед, до воріт суперника. Але під час цього ігрового відтинку голів не принесло.

Під час перерви пробивали пенальті глядачі, які перемогли в лотереї. Запасний арбітр матчу Микола Ясінський став у рамку воріт, а п’ять щасливчиків намагалися реалізувати одинадцятиметровий удар. Найкраще із цим упорався житель села Парище Василь Ковальчук. Усі учасники цього дійства отримали спортивне знаряддя від голови Надвірнянської районної федерації футболу Ігоря Писклинця.

А вже другий тайм подарував глядачам справжню драму, де були радість і горе в одній команді, спокій і впевненість в інших. Уже через п’ять хвилин після початку другої частини матчу міг морально поховати «Битків» Андрій Максим`юк. А вже через дві хвилини Василь Бенюк забиває другий гол. І в багатьох закралася думка, що така перевага не відіграється. Багато так подумали, але не Ігор Сметанін, котрий не припиняв гнати своїх підопіч­них вперед. Після цього почалася гра без оглядки на свої ворота. В цей відтинок демонстрували своє мистецтво як і Василь Бенюк, так і Віталій Берчул. Та не врятувало вмін­ня останнього від двох ударів Івана Максим`юка, котрий в першому випадку найшвидше зорієнтувався у штрафному майданчику «Нафтовика», а в другому влучно пробив го­ловою. Цими голами Іван відновив команду, як птицю Фенікс з попелу. Розпочалося все для двох команд із початку, і в цей період небезпеч­но атакувала команда Сметаніна. Що менше залишилося до фінального свистка, ця команда виглядала якось інертно, знесилено після того, як вони буквально провисіли на воротах суперника. Цим і скористався досвідченіший «Наф­товик». На 77-ій хвилині прекрасну можливість для того, щоб вирвати перемогу втрачає Віталій Бойкович, котрий, обігравши воротаря, про­бив у перекладину. А після цього нервового моменту прикра обрізка в центрі поля, і форвард Іван Щиглюк, спі­шить на побачення з голкіпером і впевнено його переграє. На фінальний штурм сил ФК «Битків» не вистачає. І кубок везе в селище команда «Наф­товик», гравці котрої своєю працею це заслужили.

Головний арбітр матчу Богдан Дяченко дає фінальний свисток, і на полі розпочинається святкування. Грав­ці не приховують своїх емо­цій, і на обличчях помітні сльози радості та гіркоти від поразки.

Молода команда ФК «Бит­ків», якій недавно виповнилося два роки, програла досвідченішим суперникам, та неодмінно титули вона здобуде. А команді «Нафтовик» вдалося зламати прокляття фіналів кубка, і за третім разом його здобути. Цей фінал став па­м’ятним через те, що в ньому вперше за історію футболу області зустрілися команди з одного гірського селища. Зичимо двом командам успіху в чемпіонаті, радувати глядачів яскравими голами та матчами.

Василь ІВАСЮК,

студент факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Франка.

Нафтове битківське «дербі» у фіналі Кубка