Газета по-надвірнянськи
 

Про ринок земель сільськогосподарського призначення

19 липня 2011, 10:19 | Рубрика: Економіка Версія для друку Версія для друку 541 переглядів

Скасування мораторію на купівлю-продаж землі неможливе без прийняття законів про Державний земельний кадастр і про ринок землі. Перший законопроект Верховною Радою прийнято за основу і рекомендовано про­фільним комітетом затвердити в цілому. Другий схвалено урядом і вноситься до Верховної Ради.

Законопроект визначає Державний земельний кадастр як єдину державну (автоматизовану) геоінформа­ційну систему відомостей по землях, розташованих у межах кордонів України, їх ці­льове призначення, обмеження в їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцін­ку, про розподіл між власниками та користувачами.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів та його територіальними органами з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при володінні, користуванні, розпорядженні земельними ділянками, управ­лінні земельними ресурсами, здійсненні землеустрою, проведенні оцінки землі тощо.

Важливим досягненням законопроекту є запрова­джен­ня принципу та дієвих механізмів обов’язкового внесення до Державного земельного кадастру результатів робіт із землеустрою та оцінки земель, без чого вони не набувають юридичного значення. Земельній ділянці, відомості про яку внесено до Державного земельного ка­дастру, присвоюється кадаст­ровий номер, який підлягає обов’язковому зазначенню у рішеннях органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність чи користування, зміну їх ці­льового призначання, визначення їх грошової оцінки тощо.

Законопроект вносить змі­ни до Земельного кодексу України, зокрема до статті 126 щодо посвідчення з 1 січня 2013 року речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про держав­ну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтя­жень». При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними.

Земельні ділянки, право власності або користування якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) в їх використанні зареєстровані до 1 січня 2012 р. у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до положень законопроекту «Про ринок земель», набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за цивільно-правовими угодами мають бути лише громадяни України, фермерські господарства, держава в особі Державного агентства земе­льних ресурсів України, територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Виключається участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що уможливить запобігти втраті Україною національного суверенітету у вирішенні питань виробництва продовольства через неспроможність вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників у най­ближ­чі 5–7 років на рівних конкурувати з іноземним капіталом.

Гостро стоїть питання щодо управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у запасі та резерві за межами населених пунктів.

Необхідно забезпечити перехід у державну власність земельних ділянок, власники яких померли, за відсутності спадкоємців (відумерла спадщина).

Є невитребувані земельні частки (паї). На часі перерозподіл у процесі консолідації колишніх земель колективної власності (проектні польові шляхи, лісосмуги, господар­ські двори тощо) .

Таким чином в активний господарський оборот будуть залучені сільськогосподар­ські землі, які у даний час не використовуються або використовуються без достатніх правових підстав.

Проект закону «Про ринок земель» передбачає регулювання земель, пов’язаних із земельними ділянками, на яких розташовані багаторічні насадження та меліоративні системи.

Врегульовано питання щодо обмеження можливості зміни цільового призначення земельних ділянок протягом 10 років після їх придбання.

Передбачаються системні заходи щодо запобігання ті­ньовим оборудкам із земельними ділянками, а саме: встановлюються обмеження щодо придбання земель пов’язаними особами, що додатково унеможливить надмірну концентрацію земель в одних руках; покупець ділянки буде зобов’язаний подавати декларацію про свою непов’яза­ність із суб’єктами господарювання, які вже володіють землями сільськогосподарського призначення; у разі придбання земель вартістю понад 150 тис. грн. (25-30 га) покупець зобов’язаний буде декларувати джерела відповідних доходів (згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фі­нансуванню тероризму»).

Очікується, що закон України «Про ринок земель» буде прийнятий та введений в дію восени 2011 року, що дозволить запровадити ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення з 1 січня 2012 року.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного, Цивільного, Бю­джетного та Податкового кодексів України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Зако­нів «Про оренду землі», «Про фермерське господарство», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оцінку земель», «Про державну ре­єстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», «Про іпотеку», «Про землеустрій», «Про захист економічної конкуренції».

Міністерство аграрної політики та продовольства України, Держземагентство для прискорення запрова­дження ринку земель сільсь­когосподарського призначення на доручення Президента та реалізації урядових рі­шень працює над удосконаленням законодавчої та нормативної бази з цього важливого питання.

Насамперед, про повно­цін­ну реалізацію права приватної власності та інших прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення усіма суб’єктами земельних відносин. Створення сприятливого ринкового середовища, що забезпечує постійний перехід речових прав на нерухоме майно до най­ефективніших власників. Встановлення об’єктивної ринкової вартості земельних ділянок сіль­ськогосподар­ського призначення у процесі їх економічного обороту. Під­вищення ефективності використання природно-ресурсного потенціалу земель сіль­ськогосподарського призначення та забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави. Безперешкодний доступ громадян до землі як ресурсу людського розвитку. Збереження та створення робочих місць у сільській місцевості. Стимулювання розвитку інс­титутів громадянського сус­пільства у питаннях захисту прав власників земельних ділянок.

Ольга ЛЕВИЦЬКА,

заступник голови комісії з реорганізації, заступник начальника управління Держкомзему у Надвірнянському районі.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!