Газета по-надвірнянськи
 

Зорепадом летять роки у минуле, у віки…

8 липня 2011, 11:13 | Рубрика: Духовність, Здоров`я, Свята Версія для друку Версія для друку 1,758 переглядів

Навесні 1991року ласкаво відкрив свої двері для най­кращої частини людства дитячий ясла-сад «Карпатська колисанка» Делятинського лісокомбінату. Побудував цю чудову установу для малюків тодішній директор цього під­приємства Іван Школяр. Доукомплектував його наступник Микола Тимофіїв, який уважив нас своєю присут­ністю на урочистостях з нагоди ювілею.

У 9-ти групах оселились 185 дітей із садочків «Ялинка» та «Теремок». Назву «Кар­патська колисанка» придумав наш поет Михайло Михальчук. До речі, багато віршів він нам завжди присвячував.

Купались весни на світанку,//Ангели воду з Прута пили,//А люди з Богом освятили//Карпатську ніжну колисанку.

Радісно приймає подарунок від очільника освіти Надвірнянщини Михайла Винника керівник ДНЗ Галина ЧЕРЛЕНЮК

Колектив ясел-садка складався тоді із 45-ти чоловік. Середній вік – 30-35 років. Це молоді люди, повні творчих планів. За 20 років садочок випустив близько 600 дітей, серед яких є вже і депутати, лікарі, вчителі, програмісти, і просто гарні матусі і татусі, які привели своїх нащадків до нас.

Багато змін відбулося в житті закладу. 1996 – реорганізація в школу-сад. 2001– реорганізація в навчально-виховний комплекс. Був і важкий 2000-ий рік, коли по всій Україні пройшла хвиля масового закриття дитячих садків.

Але «Колисанка» вижила! Завдяки колективу однодумців, педагогам талановитим і творчим, турботливим помічникам вихователів, майстерним кухарям і всім працівникам під орудою Галини Черленюк (до речі, у неї латвійський родинний пракорінь!) заклад на доброму рахунку в райо­ні та області і в повазі серед делятинців.

Кожен з них віддавав частину свого серця дітям, сіяв розумне, добре і вічне в їх душах, дарував їм радість піз­нання навколишнього світу, материнську турботу, ласку і любов.

Танцюють маленькі гуцулята, яких виколисала «Колисанка»

Подяка батькам і спонсорам за матеріальну підтримку і розуміння.

«Гріш, що даш на рідні школи,//Не пропащий гріш ніколи//Вернеться, зросте він згодом //У мільйони між народом». (М. Підгірянка)

Низький уклін і подяка: Володимирові Наконечному, Володимирові Гундяку, Володимирові Анкудовичу, Петрові Росінському, Мирославу Киселюку, Василеві Зіничу, Юрію Струцу, Сергієві Стецюку, Петрові Якимцю, Петрові Товпашку, Василеві Касіянчуку, Петрові Якуб’яку, Юрію Якуб’яку, Василеві Боднаруку, Ірині Герасим’юк. Низький уклін і дяка Михайлові Виннику та Юрію Дерев’янку.

З нагоди ювілею «Карпатська колисанка» отримала подарунки від Делятинського селищного голови Михайла Косила – пилосос та набір іграшок; начальника відділу освіти РДА Михайла Винника – фотоапарат; заступника начальника Головного управління освіти ОДА Івана Будзака – комп`ютер; колишнього педагогічного працівника, яка сьогодні є методистом управління освіти Івано-Фран­ківської міської ради, Галини Сич – освячену ікону Божої Матері; колеги-завідувачки Ланчинського дитячого садка «Ромашка» Галина Коновалюк – подарунковий набір для вазонів.

«Карпатська колисанка» – у всій своїй красі

Приємним сюрпризом стало для всього колективу іменинників нагородження почесними грамотами і грошовими преміями кожного від відділу освіти РДА.

Для Всесвіту 20 років – це мить, для людини – це біо­графія, це історія нашої молодості.

З днем народження, «Карпатська колисанко»! Успіхів тобі, знахідок, талановитості, гомінкого сміху дітей, вдячних батьків!

«Лиш доти в світі хочу жити, лиш того я бажаю, щоб в серця дітям своїм влити любов свою безкраю». (Марійка Підгірянка) – не забуваймо ці слова. Бо вони – лю­бов до життя , любов до Бога, любов до України.

Текст і світлини Назарія ГРИДЖУКА.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!