Газета по-надвірнянськи
 

Нас єднають національні символи України

23 серпня 2011, 15:28 | Рубрика: Духовність Версія для друку Версія для друку 1,164 переглядів

Державний Прапор, Герб і Гімн України – історичні святині кожного народу. Символіка є втіленням боротьби за самовизна­чення, частка його етнокультури. Синьо-жовтий прапор став символом боротьби народу за національні і соціальні права.

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася протягом багатьох тисячоліть. Використання жовтого і блакитного кольорів на прапорах України-Руси спостерігається від часів прийняття християнства. Згодом ці кольори стають державними. Про це свідчить той факт, що король Данило Галицький, засновуючи на честь сина Льва місто Львів (перша згадка у 1256 р.), подарував жителям герб міста, на якому зображено золотого лева на синьому тлі. А прапори країн і земель створюють відповідно до кольорів герба.

У червні 1848 року Головна Руська Рада, яка почала боротьбу за відродження української нації, вивісила жовто-блакитний прапор на ратуші м. Львова. Відтоді й починається масове використання прапора на західно-українських землях, а потім і на Лівобережній Україні. 22 березня 1918-го. Центральна Рада затвердила законом жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада того ж року синьо-жовтий прапор стає державним символом Західно-Ук­раїнської Народної Рес­публіки (ЗУНР), а в 1939 році – Карпатської Ук­раїни. У вересні 1939-го громадяни Західної України зустрічали під синьо-жовтим прапором Червону Армію. Із другої половини 1919 року, із-за ідеологічних міркувань, прапор УРСР мав червоний колір. У 30-ті роки минулого століття Павло Постишев заявляв: «Мы навсегда похоронили главную украинизацию и теперь будем всяко внедрять на Украине червонизацию».

11 років боролися повстанці Холодного Яру за вільну і незалежну Україну під синьо-жовтим прапором УНР і прапором Холодного Яру, на якому було написано «Воля України – або смерть». Про ці події свідчать спогади хорунжого 1-го куреня Юрія Горліса-Горського, осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру. «Грудень 1930 року. Пересильна камера, так званий «звіринець» у Лук`янівській в`язниці.

– …А за що вас забрали?

– Казна за що. Задурно. Приїжджають до осередку парткомівці з чекістами бібліотеку чистити. Ідеологічно шкідливі твори Троцького та Бухаріна забрати з бібліотеки. Випорожнюють шафу, а під книжками – прапор «Воля України – або смерть» –секретаря ячейки та трьох у Черкасах «под стенку поставили», а нас усіх – на Соловки білі ведмеді пасти….

Найдовше бурлачили по лісах ми троє. Здичавіли були зовсім. На деревах спали, не раз коріння або ворону без солі їли. Полювали за нами завзято – та й ми не одного на той світ відправили. Обидва прапори (синьо-жовтий і прапор «холодноярівців» у наших руках залишилися. Носили ми їх на грудях і в дуплах переховували.

…Не хотілося Холодного Яру покидати, ой як не хотілося. Та мусіли вибиратися. Спакували прапори у гарматну гільзу, загвинтили і закопали у Холодному Яру. Троє нас тільки знали де. Гриця розстріляли. Д. – поперед нас на Соловки пішов, я це попався і теж туди.

Скажу ще хоч вам, де прапори заховані…».

«Думка побігла до дорогих, зрівняних із землею могил… Розгвинтили гарматну гільзу… Хоч потемнів прапор, та ще видно слова пророка – «І повіє новий вогонь з Холодного Яру».

Під синьо-жовтим прапором вела боротьбу ОУН-УПА в 40-50-ті роки минулого століття.

23 серпня 2004 року видано Указ Президента України «Про День Державного Прапора», який започаткував державне свято, котре вшановує історію українського державотворення. 8 квітня 1990 р. депутати Івано-Франківської обласної ради першого демократичного скликання прийняли рішення про встановлення синьо-жовтих прапорів над міською та обласною радами. 24 липня 1990-го на Хрещатику біля будинку Київської міської ради також підняв синьо-жовтий прапор голова Київської міської організації Української Народної Партії Володимир Шовкошитний.

Найбільший прапор України пошила вдома у Донецьку вдова шахтаря Марія Беляткова. Вона зшила 20 синіх і жовтих смуг. З цього часу він мандрує Україною. До 150-річчя перепоховання Тараса Шевченка у травні 2011 р. Українська Народна Партія розгорнула найбільший прапор України у світі на Чернечій горі у Каневі. 30 червня 2011-го на честь 70-річчя проголошення Акту відновлення Української Держави у Львові на площі перед пам`ятником Тарасові Шевченку УНП розгорнула найбільший Державний Прапор України.

Національні святині України – Прапор, Герб і Гімн охороняють Закони держави. Але 11 лютого 2008 року під посольством України в Ізраїлі члени забороненого в Україні Євразійського союзу молоді тримали в руках символіку своєї організації та плакати із написом «Нацистские лизоблюди вон», розір­вали, топталися і спалили жовто-блакитний стяг.

18 жовтня 2007-го члени ЄСМ заявили, що знищили Державний Герб України, встановлений на горі Говерла, а 20 жовтня Служба Безпеки України встановила осіб, котрі поглумилися над державною символікою. Після цього ідеолога Євразійського союзу молоді Олександра Дугіна та лідера ЄСМ Заріфулліна оголошено персонами нон-грата в Україні.

Ігор АНДРУНЯК,

депутат Надвірнянської районної ради, голова райорганізації УНП.

Прапор України

(пісня на муз. Вербицького – гімн України)

Мирний прапор синьо-жовтий

Вітер розвіває,

Українцям-патріотам

Душу зігріває.

Під цей Прапор України

Герої ставали

І за волю Батьківщини

Життя віддавали.

Сини й доньки України,

Будьте обережні!

Єднаймося під прапором –

Будем незалежні!

Гідно встаньмо всі під прапор:

Струнко! Гордість відчувайте

І героїв України

В піснях прославляйте!.

Синьо-жовтий, наш дорогий,

Вистояв в руїнах,

Символ неба, символ лану –

Прапор України.

Дмитро УГРИНЮК,

с. Стримба.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!