Наталія Панів поєднала свою долю з Кирилом та Україною

Можливо, не всі пам`ятають, що надвірнянка Наталія Панів та Іван Хопта із Лоєвої народилися у день проголошення Незалежності України – 24 серпня 1991-го, тож по праву пафосно іменуються ровесниками нашої країни. Щоправда, пафосу не люблять, обоє віддають перевагу реальному осмисленню життя. Хоча, звичайно, приємно обидвом, що у такий знаменний день поповнили українську родину.

Їхню долю ми відстежуємо на сторінках нашої газети через кожні 5 років від народження. Попередньо спілкувалися 23 серпня 2006 р. Іван – оптиміст за вдачею – тоді у веселкових барвах розмірковував над державотворчими процесами у державі, у своєму селі, ділився особистими планами. Нині він подорослішав і поки що не поспішає коментувати ні своє життя, ні прогнозувати розвиток держави. Ми бажаємо йому, щоб його знані і незнані нами задуми увінчалися успіхом і продовжуємо розмову із Наталією Панів.

Минуле п`ятиріччя на Наталку вплинуло дуже позитивно, обдаровуючи її дівочою вродою і загартовуючи різними випробуваннями. Як і її однокласники, вона успішно закінчила Надвірнянську ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 три роки тому. Того ж року стала студенткою Інституту туризму Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Нині уже – на четвертому курсі. Нав­чається заочно, що дає їй змогу жити і працювати на двох континентах, розділених океаном: півроку вона перебуває в Україні, а інших шість місяців гостює у батька у США. Вперше вирушила у неблизьку дорогу до Америки у 13-річному віці, причому без супроводу дорослих.

Без сторонньої допомоги самостійно прийняла немаловажне доросле рішення: житиме в Україні, хоч батько неодноразово пропонував їй, єдиній дочці, залишитися з ним. У важливих питаннях ще змалку звикла право вибору залишати за собою. Це право застосувала і при виборі професії. Туристичний напрям – не випадковість. Вважає цю галузь перспективною на Прикарпатті, тому саме з нею пов`язує і виношує деякі бізнес-ідеї. Не зраджує і своїй дитячій мрії, про яку розповідала 5 років тому, щодо перукарської справи.

Усі ці задуми поки що не сьогоднішнього і, навіть, не завтрашнього дня. Нині у нашої співрозмовниці найщасливіша життєва мить. Днями вона повернулася із США, стала на весільний рушничок і поєднала свою подальшу долю із надвірнянцем Кирилом Гусєвим. Дуже рада, що подружила із мамою свого судженого – Анжелою Борисівною, яка вчителює у Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ст. № 3. Вдячна їй і своїм батькам за те, що справили гарне весілля та поблагословили у сімейну путь.

Єднання двох сердець напередодні ювілею

Молодята поки що мешкають у мікрорайоні на вул. Руднєва у власній однокімнатній квартирі. Наталю здавна вабила комп`ютерна техніка, яка на той час ще була недоступною для всіх. Тепер вона не тільки досконало володіє комп`ютерними навиками, а й зустріла Кирила – фахівця у цій професійній сфері.

Причина повернення із США – Кирил? – важко утриматись від запитання. Безперечно, так. Але не тільки заради нього повернулась в Україну. В Америці дуже цікаво, мала змогу там працювати, відпочивати, займатись на курсах із вивчення англійської мови, спілкуватися з батьком, якого запросила у гості в Україну, а також двоюрідним братом-інтелектуалом, який – у двадцятці найобдарованіших дітей США, молитися в українській церкві і брати участь у дозвільних заходах, екскурсіях, організованих церквою для молоді. Відчула багато переваг за океаном, де люди завжди усміхнені, самодостатні, не зациклені на політиці. Побувала і в Польщі.

– Але я не можу без Надвірної, – щиро зізналася, – тут народилася, тут мама, брат, друзі. Світосприйняття у мене, звичайно, змінилося, але не перестаю почувати себе надвірнянкою. Дуже рада, що наше місто покрасивішало, стало чистішим. У мікрорайоні на вул. Руднєва потрібні додаткові сміттєві баки. А ще – облаштування дитячих майданчиків, бо як і кожна молода сім`я, плануємо з Кирилом виховувати дітей, адже у них – найвищий сенс життя.

Ось така вона нині Наталія Панів, яка ще й прізвище не встигла змінити на чоловікове. Якби не піст, весілля призначали б на День Незалежності. Любить цей день, бо дуже поважає незалежність не тільки держави, а й кожної людини. Незалежною старається бути і сама. Тому й незалежно ні від кого поєднала свою долю з Кирилом та Україною.

Орися СПІВАК «Народна Воля»