- Народна Воля - http://volya.if.ua -

Одкровенність про письменника світлого розуму і гарячого серця

Posted By Модератор On 12.08.2011 @ 10:48 In Духовність | No Comments

Знаковою подією для нашого краю у царині літератури стало видання торік книги прозових творів письменника, нашого краянина, уродженця с. Красної Василя Левицького «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання». Вона побачила світ у ЗАТ «Надвірнянська друкарня» завдяки рішенню координаційної ради з питань видавничої справи Надвірнянських районної ради і райдержадміністрації у рамках Програми під­тримки україномовного книговидання та книгорозповсюдження у Надвірнянському районі на 2009-2011 роки, прийнятої Над­вірнянською районною радою.

Про презентацію цієї книги та про численні схвальні відгуки про неї «Народна Воля» інформувала навесні цього року. Зокрема, високу професійну оцінку книзі та праці її редактора-упорядника Івана Гриджука, редактора «Народної Волі» дали керівник літ­студії «Бистрінь», член НСПУ Нес­тор Чир, голова обласної письменницької організації і літературознавець Євген Баран, відомий поет, депутат обласної ради Яро­слав Ткачівський, члени НСПУ Іван Гаврилович і Галина Христан, учасники районного семінару учителів-словесників у Краснянській ЗОШ І-ІІІ ст. та педагоги цієї школи. Як про потрібну і важливу книгу та про маштабну упорядницьку роботу Івана Гриджука відзначали на презентації книги у Львові у квітні письменник, лауреат Шевченківської премії, Герой України Роман Іваничук, прозаїк Василь Габор, літературознавець Віктор Неборак, заслужений діяч мистецтв України Василь Семенюк. Івано-Франківське обласне радіо транслювало тематичну святкову передачу, присвячену творчості Василя Левицького, в якій її автор, заслужений журналіст України Богдан Кучер оцінив солідну роботу автора-упорядника Івана Гриджука, який зробив спробу допомогти пізнати пласт української молодої нове­лістики. А кому з наших краян усміхнулося щастя придбати цю книгу, той, безумовно, подумки подякував Богові, що високий і не­ординарний талант випав на долю саме Василя Левицького як майст­ра невеликої прози, хоча за віком він був ще надто молодий і, на жаль, необласканий тодішнім напівбідацьким життям. Василь Левицький у непрості радянські часи став членом Спілки письменників України, його оповідання і новели публікували всеукраїнські часописи, а також у збірнику українських оповідань, перекладених чеською мовою. Як на молодий вік це вагомий творчий доробок і якби не трагічна смерть влітку 1989-го під час перебування на заробітках у Миколаївській області, Україна мала б геніального письменника і славного сина з Галичини.

Якраз про образність Василевого слова і думки, його високу художню вартість, емоційну насиченість і пише автор нарису-передмови «Осягав високе і благородне слово», упорядник та редактор книги Іван Гриджук. Він про­вів велику пошукову роботу щодо охоплення якнайбільше свідчень і прижиттєвих фактів та спогадів про письменника-земляка. Йому поталанило віднайти багатьох відомих українських літераторів, журналістів, громадських діячів та однокурсників Василя Левицького, котрі близько знали зовсім молодого, гарного, мудрого, веселого, талановитого і надзвичайно працьовитого новеліста. Своє мудре і щире слово вони сказали у книжці, але сказали саме через наполегливого і, навіть, впертого у своїх пошуках Івана Гриджука. І такі справи не даються легко. Бо можна було піти простішим і легшим шляхом – подати з двох виданих збірок 32 новели й оповідання В. Левицького і ніхто би не мав до нього ніяких претензій. Однак, якраз у зібраних спогадах завдяки Іванові Гриджуку ми маємо можливість знайомитися з цілісним і всебічним образом і постаттю письменника. Ми бачимо не лише гострого своїм розумом і щирим серцем Василя Левицького-письменника, але й людину і народ, якому фактично адресовані новели й оповідання талановитого майстра слова і знавця людської душі в усіх її проявах – щасливих і нещасливих, радісних і сумних.

Коли вчитуємося у рядки нарису «Осягав високе й благородне слово» Івана Гриджука, то відчуваємо як кожен рядок обпікає болем і жалем автора як побратима-журналіста і земляка, як до­слідника і шанувальника творчості новеліста. Бо й направду емоційною напруженістю позначені рядки Івана Гриджука про творчу майстерню Василя Левицького: «Сіль його творчості – у силі й глибині непересічного таланту, в глибинному і величному змісті новел Стефаникової і Тютюнникової сили, які полишили значний слід в історії української літератури». Або ось таке одкровення, як заклик: «Пам`ятаймо: Василь Левицький понад усе любив рідну матір, рідне село і рідне слово. Вчімся у нього цього і робім так само. Це буде найвищою для нас наукою і відзнакою та найкращою пам`яттю про нього. Василь своїм духом, своєю одухотворе­ністю і талантом, присутністю своїми творами у нашому житті і надалі залишається помітною зорею на небосхилі української літератури».

Іван Гриджук своїм нарисом-передмовою і дослідницькою працею над укладанням книги Василя Левицького переконливо довів, що в особі Василя Левицького маємо «письменника і філософа, як людини з новим маштабним мисленням майбутнього». А ще, вважаю, що видання «Великий день. Пізнє літо. Новели та оповідання» Василя Левицького стало неопалимою купиною його таланту, світлого розуму і гарячого серця. І в цьому ще одна особливість, що Іван Гриджук подарував нам можливість причаститися духом і талантом молодого новеліста-земляка і нагадує, що у Красній – витоки народження і босоногих літ Василя Левицького, а у Львові – розквіт його духу і таланту. Саме у Красну і Львів варто їхати, йти, щоб читати Василя Левицького.

Тому цілком підтримую висунення кандидатури Івана Гриджука літстудією «Бистрінь» на здобуття районної премії ім. Надії Попович у номінації «Література». І сподіваюсь, що таке моє слово – не єдине.

Роман ФЛИС,

член Національної спілки журналістів України.

 


Article printed from Народна Воля: http://volya.if.ua

URL to article: http://volya.if.ua/2011/08/odkrovennist-pro-pysmennyka-svitloho-rozumu-i-haryachoho-sertsya/

© 2010 Narodna Volya. Всі права застережено.