Приємно, коли робиш добро – для себе і для людей

Цими словами 78-річний Василь Ткачук – відомий на Прикарпатті і в Україні сільськогосподарський керівник і практик, Герой Соціалістичної Праці і Герой України, колишній народний депутат СРСР та України – означив свій життєвий і трудовий шлях і дав зрозуміти журналістам області, що працювати і творити треба з добром для людини. Така зустріч-відвідини етно-садиби у Підгайчиках Коломийського району стала приємним доповненням у роботі виїзного пленуму обл­організації Національної спілки журналістів України, який відбувся у липні у Коломиї.

Вікторія Плахта від імені секретаріату ОО НСЖУ дарує сувенір ґазді етно-садиби Василеві Ткачуку (крайні зліва і справа відповідно Ярослав Гнесь і Ганна Гелеван)

Кілька штрихів про пленум. На ньому йшлося про підготовку до проведення звітно-виборних зборів у місцевих організаціях НСЖУ. У вересні-жовтні ц. р. такі збори відбудуться у первинних та районних організаціях, а звітно-виборна конференція облорганізації НСЖУ – 16 березня наступного року. Чер­говий ХІІ з`їзд НСЖУ згідно з постановою пленуму НСЖУ від 16 лютого ц. р. призначений на 21-24 квітня 2012 р. Відповідальний секретар ОО НСЖУ Вікторія Плахта звернула увагу на потребу створення нових первинних орга­ні­зацій НСЖУ (до речі, пленум затвердив рішення про утворення двох нових первинних організацій), стан сплати внесків, а також про підготовку і впорядкування матеріалів до книжки «Журналісти Івано-Франківщини». Пленум підтримав заяву члена правління ОО НСЖУ, головного редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем`яніва щодо ситуації, яка склалася довкола цього видання (газета зараз не виходить) між його колишніми і нинішніми співзасновниками. Цю заяву автор адресував прокуророві м. Коломиї, Генеральному прокуророві України, Адміністрації Президента України та Коломийському міському голові.

Три Івани (справа наліво) Грекуляк (Снятин), Дячишин (облуправління у справах преси), Гриджук (Надвірна) та Василь Дем`янів (Коломия): колисанка у мріях повертає у босоногі літа

Учасників пленуму привітали заступник Коломий­ського міського голови Ігор Граділь і директор готельного комплексу Ольга Руданець, голова Коломийської РДА Михайло Негрич та Коломийський міський голова Ігор Слюзар.

Цілюща водиця з Ткачукового джерела-кринички. Володимир Криворучко (облпенсійний фонд)

…Кожен, хто того липневого (після Івана і перед Петром) дня побував у направду українській за духом і за глибиною народної душі етно-садибі Василя Ткачука, переконався, що маємо ще великий запас міцності національної сили, державності, і безмежної любові до батьківської землі. Бо тут, на околиці Під­гайчиків, на колишньому болоті розмістився і невеличкий етно-музей, і міні картинна галерея, звабливі ставки-озерця, водограй, альтанки, міні-будиночки. А ще – пара лебедів, котрі мовби нагадують людям, що все у житті проминуще, лише вірність лебедина – вічна і неподільна. Калина, верба, квіти (хто знає лік їх сортам?). Два крісла (як трон Мужа і Жони?). Лозовий тин, лави на… жорнах, старовинний одяг, сільськогосподарський реманент, кущі, дерева. Вишні, малина, яблуні (крислаті і невеличкі у людський зріст). А хочете романтики – впрягайтесь у плуга. Не одна заручена пара молодят впрягалась у нього і досі тягнуть на своїй життєвій ниві. Впрягались у цього плуга і… Президенти. Та щось не на зовсім добре тягнули його, бо нива українська не скрізь і не повсякчас добре родить. Хто ж би міг по справжньому впрягтись у плуга на Ткачуковому етно-обійсті і витягнути Україну до європейських висот? Про це також і жартома, і всерйоз, і з глибокою зажурою говорив-ділився своїми думками з нами, учасниками пленуму, досвідчений аграрник, мі­ністр сільського господарства і продовольства України у 1992-му, колишній голова правління першої у Союзі агрофірми «Прут», який бла­гословив у життя (як це непросто йому далось) першу у тодіш­ньому Союзі позакомпартійну газету «Агро». Не всі і не відразу і не скрізь захотіли прислухатися до Ткачукових слів, як відродити українське село і повернути славу й авторитет українському селянинові. А хіба не варто зацікавитись і запозичити його досвід із заснуванням дев`ятьох премій для здібних і талановитих випускників шкіл І-ІІІ ст. Коломийського і Снятинського районів та м. Коломиї, котрими від­значають обдарованих школярів упродовж декількох останніх років. Він і зараз люб`язно готовий порозмовляти-пороздумувати про до­лю України та її села. Лише для цього треба «приїхати у гості до Ді­да», як він сам запрошує у свою етно-садибу.

Ось такий рай у серці етно-садиби

Поки є і живуть ще такі люди, як Василь Ткачук зі своєю дружиною Анастасією, варто збагатитися їхньою муд­рістю, досвідом, навіть, помилками, аби менше ґуль набивати собі у сьогоденні. Відчуєте дух і смак садиби і способу життя тутешнього – і вам відкриється світ краси, добра і бажання робити добро. Собі і людям.

Іван ГРИДЖУК

«Народна Воля»

(текст і світлини)