Регулювати ринок земель набагато ефективніше, ніж заганяти його «в тінь»

У зв’язку з відсутністю досконалих інструментів регулювання ринку земель, в Україні тимчасово встановлений мораторій (заборона на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом їх продажу), який обмежує конс­титуційні права власників земельних ділянок, що закріплені частиною першою статті 90 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІП: «Власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину». Мораторій постійно подовжують, навіть, незважаючи на те, що його існування стримує створення цивілізованого земельного ринку та замість вирішення існуючих проблем призводить до нагромадження нових.

Формування ринку земель сільськогосподарського призначення є одним з найдискусійніших і заполітизованих питань аграрної політики в Україні. Протягом півтора десятиріччя точаться дискусії щодо цього питання. Але суспільство і більшість по­літичних сил визнають неминучість формування ринку земель сіль­ськогосподарського призначення за умови належного нормативно-правового забезпечення засад його функціонування.

Необхідність стримування повноцінного включення земель сіль­ськогосподарського призначення в економіч­ний оборот на ринкових засадах багатьма полі­тичними силами обґрунтовується потен­ційною небезпекою виникнення низки негативних явищ суспільно-економічного характеру, зокрема: відчуження селянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення за ці­ною, істотно нижчою за економічно обґрунтовану. Запровадження передбаченого проектом Закону України «Про ринок земель» продажу земельних ділянок сіль­ськогосподарського призначення за ціною, яка визначена на підста­ві експертної грошової оцінки, знижує ризик цього негативного явища, а також може бути додатково зменшений у разі запровадження від­строчення набрання чин­ності договорами відчуження земельних ділянок із правом кожної зі сторін відмовитись від укладення договору протягом певного строку; виникнення явища «спекуляції» земельними ділянками, коли знач­ні площі земель сільсь­когосподарського призначення скуповуватимуть фінансові спекулянти з метою подальшого їх перепродажу за більш високою ціною, що призведе до зростання вартості аграрної продукції і спричинить інфляцію. Цей ризик може бути мінімізованим завдяки внесенню підготовлених змін до Декрету Кабінету Мі­ністрів України «Про державне мито» щодо запровадження підвищених ставок державного мита при перепродажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Для подолання таких негативних наслідків мораторію на купівлю-продаж земель сільсь­когосподарського призначення, як стримування оптимізації сільськогосподарського землеволодіння та землеко­ристування, неможли­вість поліпшити технологічні умови використання сільськогосподарських земель внас­лідок нераціональних розмірів землеволодінь, проект Закону України «Про ринок земель» пропонує утворити державну спеціалізовану установу з управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, одним з основних завдань якої є проведення землеустрою, консолідація та забезпечення охорони земель сільсь­когосподарського призначення державної власності.

Прийняття закону України «Про ринок земель» із урахуванням запропонованих підхо­дів дозволить створити правові передумови для запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Тому зараз необхідно докласти зусиль для кін­цевого доопрацювання та подання на розгляд парламенту проекту закону України «Про ринок земель». В цілому ж можна констатувати: світовий досвід показує, що регулювати ринок земель набагато ефективніше, ніж заганяти його «в тінь». Закликаємо громадськість району активно включитися в обговорення і вдосконалення проекту закону України «Про ринок земель».

Ігор ПЕРОВИЧ,

в. о. начальника управління Держкомзему у Надвірнянському районі.