Свято для кожного з нас

Гимном «Ще не вмерла Україна», що звучить у переповненій залі районної ради, де зібралися у середу, 24 серпня ц. р. депутати районної ради попередніх скликань, депутати обласної ради від Надвірнянщини, керівники (нинішні і колишні) та працівники райдержадміністрації, районних управлінь та організацій, Надвірнянський міський, селищні та сільські голови, керівники підприємств, установ та організацій, політичних партій та громадських об`єднань району, представники засобів масової інформації, розпочалася урочиста сесія районної ради з нагоди 20-ї річниці Незалежності Української держави, яку вів голова районної ради Василь Попович.

У залі – державні прапори України, Польщі та Чехії, оскільки на сесії присутні делегації з міста Прудніка та Прудніцького повіту на чолі з бургомістром Прудніка Францішеком Фейдихом і старостою Прудніцького повіту Радославом Рошковським, Острудського повіту  на чолі з старостою Володимиром Бродюком – із Польщі, старостою міста Крнов Оленою Крушиновою та віце-старостою цього ж міста Ренатою Рамазановою – із Чехії.

Так – дружбі! Так – єднанню! Так – співпраці! Цими словами і почуттями про зміцнення дальших міжнародних зв`язків заявили 24 серпня  староста Прудніцького повіту Радослав Рошковський, бургомістр міста Прудніка Францішек Фейдих – із Польщі, Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович, голова районної ради Василь Попович, староста Острудського повіту (Польща) Володимир Бродюк, голова райдержадміністрації Володимир Калічко і міський голова м. Крнов (Чехія) Олена Крушинова

У президію урочистої сесії запросили колишніх голів районної ради та райдерж­адміністрації Богдана Березицького, Василя Хабайлюка, Романа Гончарука, Василя Андрейчука, Ігоря Писклинця, теперішнього голову РДА Володимира Калічка, міських голів – попередніх каденцій Михайла Капака та Михайла Андрійовича і теперішнього Зіновія Андрійовича, керівників делегацій із Польщі та Чехії.

Щойно стихли останні акорди Гимну голова районної ради Василь Попович запрошує благословити урочисту сесію митрофорного протоієрея, декана Надвірнянського УПЦ Київського патріархату, депутата районної ради Олега Траска, який запросив усіх до спільної молитви.

Сесійний зал відлунював не лише національною символікою, а й українськими вишиванками, бо депутати районної ради нинішнього скликання прийшли на неї саме в них, що вражало усіх присутніх.

Після молитви слово для доповіді про 20 років Незалежності України заступник голови районної ради Іван Степник надав голові районної ради Василеві Поповичу, котру публікуємо на стор. 2.

Не стримуючи емоцій, Василь Попович згадував непростий шлях до проголошення незалежності Української держави, про окремі вагомі здобутки в її розбудові та з болем розмірковуючи про причини багатьох помилок, допущених, на жаль, на цьому шляху.

На пропозицію голови районної ради Василя Поповича депутати й усі присутні в сесійній залі хвилиною мовчання вшанували світлу пам`ять керівників районної влади, котрі відійшли у вічність, які стояли біля джерел Незалежності у Надвірнянщині – голову районної ради першого демократичного скликання Дмитра Романишина, голову виконкому райради цього ж скликання Дмитра Одокія, представника Президента України у Надвірнянському районі Петра Пушкара.

Вітальне слово на урочистій сесії виголосив голова РДА Володимир Калічко, котрий подякував першопроходцям державності у районі, дехто з яких перебував у сесійній залі. Це при них приймали присягу на вірність народові України військовослужбовці військових частин, котрі в тогочасі дислокувалися на теренах району. Це при них цю почесну місію здійснювали працівники райвідділу міліції, примирювалися церковні громади різних конфесій, вводили купони та нашу національну валюту. Та головний їхній здобуток у тому, що проявили неабияку мудрість при непростих процесах, які відбувалися, і що важливо, що всі вони відбувалися мирно при порозумінні жителів краю. Вони налаштували громаду на згуртування навколо Української держави і леліяли її упродовж усіх 20 років.

У своєму слові Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович привернув увагу присутніх до волі, яку гарантувала нам незалежність України. – Вона є найціннішою для кожного народу, для кожної нації під час її історичного розвитку. Це скарб для кожного з нас. Нагадав він і про те, що 1989-ий став роком визначення незалежності на території Надвірної, бо саме тоді відбулося перше в Україні за таким маштабом демократичне віче на Пнівському замку. Зіновій Андрійович подякував тим керівникам міста і району, котрі закладали підвалини нашої незалежності, зробили найбільший внесок у державотворчі процеси. За те, що забезпечували спільно з громадськими організаціями соціально-економічний розвиток Надвірнянщини і міста зокрема, воякам ОУН-УПА, котрі під час національно-визвольних змагань поклали на вівтар перемоги своє життя. Подякував і представникам інтелігенції міста і району, яка в 1991 році створила перші молодіжні організації, котрі стали дороговказом праці у відновленій незалежній державі. Щиро дякував господар міста також керівникам міжнародних делегацій, котрі приїхали до нас на ювілейні торжества з нагоди Дня Незалежності. Делегації з тих країн (Польща і Чехія), які першими визнали незалежність України.

Пам`ятна світлина учасників урочистої сесії районної ради

Щиро і тепло громаду Надвірної та району зі святом Незалежності віншували староста Прудніцького повіту Радислав Рошковський та староста міста Крнов (Чехія) Олена Крушинова. Гості зауважили, що два десятиліття принесли фундаментальні здобутки у державотворчій практиці, докорінні зміни в усіх сферах нашого буття. Усі вони дуже задоволені від перебування в Надвірнянському районі, де живуть щирі й привітні люди, цікаві співрозмовники, справжні патріоти, які душею й серцем переймаються долею своєї країни. Задоволені вони від того, що наочним індикатором перетворень є зростання нового покоління українців – зі своїми, не обтяженими догмами та стереотипами, світоглядом і рівнем національної свідомості, розумінням та оцінками вітчизняних і міжнародних реалій та проблем, своїм баченням завдань на майбутнє і підходів до їх реалізації. Покоління, котре прагне рівня європейського життя.

Тут же Радослав Рошковський вручив голові районної ради Василеві Поповичу гідний пошани оригінальний сувенір, який ознаменовує дружбу і співпрацю між Прудніцьким повітом у Польщі та Надвірнянським районом в Україні.

Василь Попович та Володимир Калічко вручили подяки голів РДА та районної ради за вагомий внесок у розбудову Української держави та з нагоди відзначення 20-річчя Незалежності України  великій групі жителів Надвірнянщини.

Микола ПИТЛЮК «Народна Воля»

Світлини Івана ГРИДЖУКА

Виступ голови районної ради Василя Поповича на святковому засіданні сесії районної ради 24 серпня ц. р., присвяченому 20-річчю Незалежності України

Шановні пані і панове депутати! Вельмишановні гості!

Достойна Надвірнянська громадо!

Сьогодні ми вшановуємо найбільше творіння української нації – незалежну і вільну Українську державу. 20 років тому ми утвердили своє право бути господарями у власному домі.

Нам вистачило сили, єдності і рішучості зробити цей незворотний крок. Ми обрали державність як призначення для своєї землі і як талан для кожного з нас. Наш вибір не міг бути інакшим, бо за плечима у нас, як янголи-охоронці, стоять наші великі предки.

Вони залишили нам не лише рядки у літописах. Від них ми успадкували духовну силу й особливу українську ідентичність, народжену у славі, трудах і терпінні багатьох поколінь.

Але сказано в Писанні: «Ніхто з нас не живе сам для себе і ніхто сам для себе не помирає». Долі тих, котрі пішли, тривожним дзвоном лунають у душах тих, котрі залишилися. Ми, українці, пізнали велику історичну істину – тільки свобода врятує народ, тільки незалежність виведе його на ясні зорі і тихі води.

Наша історія – це щоденна боротьба української нації за виживання. Всі засоби фізичного і духовного гноблення колоніальних систем наших держав-сусідів, а особливо північного російського сусіда, були спрямовані на винищення усього українського. Та ні жахіття двох світових воєн, ні Голодомор, ні плюндрування духовних святинь не зламали нашого духу й не змогли перетворити нас на рабів.

20 років для держави – не так вже й багато. Разом з тим, в умовах сучасного глобалізованого інформаційного суспільства – це ціла епоха. Двадцяти років цілком достатньо, щоби оцінити пройдений шлях і самим собі дати відповідь на питання, чого вдалося досягти, а що упустили й де звернули в небажаному напрямку та чому?

У 1991 році на Українській землі постала Українська за формою держава. Етап національно-визвольної боротьби завершився й нація увійшла в якісно іншу фазу – етап державного будівництва.

Актуальним постало завдання наповнити Українську державу національним змістом та здійснити всі необхідні перетворення для надання їй демократичного, правового і соціального характеру. Бо саме такими рисами характеризується сучасна цивілізована держава.

Виходячи із цього, можна прогнозувати, що формально Українська держава матиме право на життя. Але чи комфортно в ній почуватимуться етнічні українці й загалом українські громадяни – питання з величезним знаком оклику. Із цього випливає головне завдання нашого покоління – зберегти й розбудувати Українську державу на національних, демократичних, правових і соціальних  засадах.

Особливістю нинішньої урочистої сесії районної ради є те, що у цій залі присутні керівники району минулих років, депутати всіх шести демократичних скликань. Кожен із Вас у великій мірі був і є причетний до тих державницьких перетворень, які відбувалися й відбуваються в Україні загалом та у Надвірнянщині зокрема.

На превеликий жаль з життя пішли голова районної ради першого демократичного скликання Дмитро Романишин, голова райвиконкому Дмитро Одокій, представник Президента України в Надвірнянському районі Петро Пушкар.

Вшануємо хвилиною мовчання їхню світлу пам’ять…

Якщо ж аналізувати роботу районної ради протягом усіх шести демократичних скликань, то, незважаючи на те, що кожна каденція мала свої особливості й діяла в специфічних політичних умовах, слід відзначити наступне. Кожна із них не лише дбала за вирішення актуальних соціально-економічних проблем району, але й активно реагувала на тенденції загальнонаціональних процесів, принципово стояла на варті національних інтересів і цінностей, активно домагалася проведення політичних та економічних реформ у державі.

Наш двадцятилітній шлях видався далеко не простим. За цей час ми зуміли багато. Але треба значно більше! Реформи, яких так потребує Українська держава, даються надзвичайно важко, як правило змінюючи лише зовнішній фасад й не зачіпаючи основ самої системи. Однак, Україна знаходиться лише на початку свого державного поступу.

Процеси перетворення й оновлення суспільства, становлення нової національної еліти продовжуються. Час працює на нас! Час працює на Українську державу!

Ми не вагалися у 1990 році, виборюючи Незалежність. Хай же не забракне нам сили, волі й мудрості тепер. Все залежить від нас самих! Бо ж ніхто, окрім нас не збудує нам могутньої й заможної Української держави. Кожен з нас повинен пам’ятати, що від наших рішень і нашої політичної волі залежить не лише сьогодення, але й доля прийдешніх поколінь та доля наших дітей і внуків.

Незалежність – символ нашої нації. Вона нагадує нам – якого ми славного роду діти. Ми зможемо подолати всі труднощі. У нас досить таланту і сили здійснити задумане. Головне, усім нам бути єдиними. Розділені ми не можемо нічого. Разом ми зможемо все. Я впевнений: нам все вдасться.

Зі святом вас, дорогі краяни!

Щастя і процвітання вільній незалежній соборній Україні!

Слава вам, слава кожному із нас, слава Господу Богу і слава Україні!