У справжнє шоу вилилося багатолюдне свято краси в селі Заріччя. Під вдало підібраний музичний супровід, світлові й технічні спецефекти виходили юні зарічанки, одна другої красивіша, здавалось би такі різні і, водночас, такі подібні.

Об`єднані у своєму творчому пориві, зосередженості, винахідливості, уособленні тієї неповторної дівочої чарівності, яка притаманна тільки зарічанській жіночій генетиці. Адже конкурсантки «Укра­їночка-20» ще раз довели, що їхнє рідне Заріччя – най­співучіше село у Прикарпатті, коли дійшло до конкурсу «Па­цьорки талантів». Це були пісні ліричні й туж­ливі, спокійні й рухливі, народні й естрадні. А з якою душею вони виконували складні старовинні та сучасні твори! Здавалось, ми побували на концерті справж­ніх солісток, бо кожна спі­вала по дві різножанрові пісні. Протягом всього свята панувала Царівна – Укра­їнська Пісня у виконанні Богдана Вацика та Уляни Цундрик, у проміжках між виступами конкурсанток.

Згідно із вимогами конкурсної програми, незалежне журі, яке очо­лив Зарічанський сільський голова Михайло Вацик, мало змогу спостерігати, як старанно готувались конкурсантки, як іноді під­водило хвилювання в одній номінації, зате в іншій – вражала неперевершеність. Як от представлення стародавньої страви у Каріни – просто ідеальне, а у наймолодшої учасниці Іванни пісні прозвучали як заявка на майбутню співачку.

Згідно з Положенням конкурсу, який має народний характер та етнічний зміст, гарно й рівно пройшла всі іспити Квітослава (на світ­лині ліворуч), вирізняючись артистизмом, здібностями в поетич­ній творчості, умінням контактувати з аудиторією. Великим  плюсом на її користь зіграв під­бір старовинного національного строю у відповідності до кожного виступу. І це одностайним рішенням під­твердило журі.

Цікавим фактом у конкурсі краси, за між­народними стандартами, є, крім офіційного журі, ще один суддя – глядацький зал, який знає, любить і симпатизує своїм обранцям. На щастя, красуні Надвірнянщини проходять відбірковий перший тур не де-небудь на чужині, а вдома. Як вони живуть, чим займаються, як себе поводять – усе знає рід­ний глядач. Тому й титул «Глядацькі симпа­тії» або «Наша дівчина» прирівнений до почесного місця і здобути його – велика честь. Та­кою улюбленицею стала Карина Вацик.

Не менш цікавий титул «Дівчина-Загадка» здобула ніжне й ліричне сопрано Інна Яворська. А Іванна Левицька стала «Дівчиною-Колорит».

Покликанням цього молодіжного дійства є не визначати переможців і переможених, а виявляти таланти у різних сферах, збереження укра­їнської автентики, культури, історії і традицій, та обдарованої молоді, якій ще відкривати світи і підкоряти поді­уми. Ця перша проба стане наукою на подальші конкурси, закони і вимоги яких треба виконувати бездоганно.

Зарічанський конкурс відбувся на високому рівні. Бо організували цю імпрезу директор сільського будинку культури Любомир Вацик зі своєю дружиною у свій час теж першою красунею села Ярославою та з допомогою біб­ліотеч­них працівників.

Нагороди вручив сіль­ський голова Михайло Вацик, якому дякували за вагому спонсорську допомогу. Члени журі вітали зарічанських красунь та добрими словами наставляли на майбутні перемоги з легкої руки рідного гнізда.

Олена ЯЧЕНКО,

режисер обласної телерадіокомпанії «3 студія», керівник народного фольклорного театру «Косичка».

…та Фитькові

Незважаючи на перенесення конкурсу краси у зв`язку з трагічною подією в Україні, на будний день і рясний дощ, фитьківчани дружно зібравшись, прийшли подивитись на своїх красунь до клубу, повболівати та підтримати їх у цьому незвичному випробуванні.

Ведучі Ірина Шуфлин і Василь Миндюк у поетичній формі розпочали свято і коротко представили конкурсанток. З першого конкурсу дівчата вразили своїми знаннями про історію села та свого родоводу. А страви такі були добірні й малові­домі, що не вірилося – невже це ма­льовниче село за декілька кілометрів від Надвірної, а таке ще нерозгадане.

Дуже відрадно, що до кожного конкурсу дівчата підійш­ли особливо відповідально. Костюми змінювали для кожного виступу. І хоча домінуючим залишався осучаснений стрій народного фольклорно-етногра­фічного колективу «Перевесло», все ж таки трап­лялися унікальні знахідки. Це сторічні боксові чобітки «в гармошку» та прадавня сорочка, яка й послужила для вирішального балу в номіна­ції «дефіле» для Ірини На­рож­няк (на світлині праворуч), яка здобула  діадему першості й титул «Етно-дівчина».

Особливим призом «Глядацьких симпатій», тобто «Наша дівчина» нагородив зал більшіс­тю голосів Марічку Мозель. Своєю ніжністю й чарівністю підкорила серця Антоніна Бакота – титулована «Дівчиною-Ягілочкою». За особливо приготовлену страву й рецепт до неї титул «Файна газдиня» присвоєно Юлії Бенеш.

Наш край з-поміж усіх областей України вирізняється своїм колоритом. Тому «Дів­чина-Колорит» Наталія Йосипенко гідно відповідатиме цьому титулові, як дочка рідного Прикарпаття. Ці розмаїті титули конкурсу «Україночка-20» такі, як розма­їта наша природа, наша пісня, наш люд, який починається з автентичної давнини. Тож Юлія Павлюк – «Дівчина-Автентика» ніколи не забуде родинних коренів і нав­чатиме своїх діток невмирущих традицій та обрядів рідного краю.

У музичних паузах завзято співали голосисті Марія Онуфрей, Євгенія Якобенчук та Ірина Голинська. Велике спасибі завідувачці сільського клубу Галині Нарожняк за такий приємний подарунок односельчанам. А Фитьківському сільському голові Марії Дмитрук – за фі­нансову підтримку і щед­рі подарунки конкурсантам. Вони цього заслужили.

Любов ОРЕЛ,

заслужений працівник культури України.