«Я щаслива якось нетрадиційно…»

Марія Дзюба уже прийшла до читача двома поетичними збірками «На перехресті почуттів» і «Світло тіні для від­важних». Та найвагоміший успіх і визнання шанувальників здобула своїми романами «Укриті не­бом», «Ранець для крил», «Музейна ба­ба» та «БісеріАда або п`ять грамів душі». Від майстерної саги про післявоєнне галицьке село до усвідомленості і переконання читача у тому, що людяність це є «…тут, у цьому житті, на цій планеті, мабуть, найважливіше» – такий діапазон творчого проникнення у душу читача цієї неординарної авторки, нашої землячки, уродженки с. Гвізд.

Вона – лауреат обласної літературної премії ім. Василя Стефаника, член Національної спілки письменників України, голова Надвір­нянського молодіжного літературно-мистецького об`єд­нання ім. Тараса Мельничука.

А 12 серпня у житті Марії Дзюби означене такою по­дією, про котру вона коротко зізнається отак: «12 серпня 2011-го. Ця дата виповнює моїх 50. Сумно. Хоча сум не чорний. І не білий теж. Золотий. Сум єдине, що мені дісталося від так званої «золотої серединки». Я щаслива якось нетрадиційно… Як тільки чимось дуже втішуся – воно у мене одразу ж забирається, як тільки піддамся розпачу – доля обов’язково тут-же погладить по голові.

Марія Дзюба (у центрі) цікава знати, що нового у видавця Василя Вітенка з Івано-Франківського «Тіповіта», а колезі, членкині НСПУ Надії Павлик (Луців) зізнається, що як прообраз вона ще збагатить майбутні романи

Таке враження, що наді мою експериментують десь звідти, з-за хмар. Не скучно, принаймні. В якомусь плані мені аж надміру дано, в якомусь іншому – ка­таст­рофічно обділено. Постійна різнополюс­ність. Я, здається, не на жарт втомилася, хоча виглядає інакше. Сил чинити опір занадто великим утіхам як і занадто великому розпачу нема і ніколи не було, як і пам’я­ті на це в такі моменти. Наразі у мене залишилося єдине бажання, щоб були ТРАДИЦІЙНО щас­ливими мої доньки. Все. Решту у мене або є, або нема. І до «є» може ще додатися, від «нема» – від­нятися. Проте, «Бог з ним» не кажу, бо ніколи до цього не звикну.

Тим читачам «Народної Волі», котрі мене знають і пам’ятають, повідомляю, що готую до видання нову книгу опо­відань. Бажаю Вам традиційних – щастя, здоров’я, мудрості. У традиції жи­ти легше і щасливіше, аніж бути з неї вибитим».

Так складаються жит­тєві обставини-перипетії, що ширше з письменницькою відвертістю про творчі ази Марії Дзюби порозмовляємо на сторінках «Народної Волі» уже в післяювілейні, сподіваємось, оптимістичніші дні авторки. А нині «Народна Воля» вітає Марію Дзюбу з полуднем віку і від «дзюбозацікавлених» зичить життєвих гараздів із ві­рою, що й надалі вона житиме і творитиме, залишаючись «щасливою якось нетрадиційно».

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»

(текст і світлина)