Газета по-надвірнянськи
 

Згадаймо, друзі, літа юнацькі…

2 серпня 2011, 11:45 | Рубрика: Духовність, Новини Версія для друку Версія для друку 556 переглядів

2 липня ц. р. у Гвіздській ЗОШ І-ІІІ ст. відбулася зустріч випускників 1961-го.

Ритм сучасного життя настільки напружений, а темп настільки швидкий, що й незчулися вчорашні 17-річні юнаки і дівчата, як проминуло 50 років з того дня, коли вони білими голубами вилетіли зі шкільного гнізда у небесну блакить дорослого життя…

І ось залишивши вдома всі турботи і клопоти Василь Кепещук, Юстина Шуфлін, Василь Гаврилюк, Катерина Гаврищук, Ганна Пицюк, Михайло Лундяк, Ганна Гуцуляк, Ганна Микитюк, Іван Демидюк знову поспішили до школи, на зустріч з дитинством.

 

Зустріч через 50 років

Школа зустріла своїх випускників тепло і привітно з навстіж відчиненими дверима. А теперішні володарі шкільної країни повели своїх гостей у захоплюючу мандрівку Країною Дитинства. Учні школи підготували для гостей святковий концерт, в якому звучали тільки найтепліші слова і найкращі пісні. Вже з першими акордами в очах випускників забриніли сльози. А в тих сльозах – і велика радість, і щемкий смуток, і трепетна ностальгія, і безмежна любов, і глибока мудрість. У виконанні шкільних артистів звучали пісні про дитинство, про Україну і маму, про школу та учителів.  Щирі і чисті дитячі голоси ніжно торкалися найпотаємніших струн душі і летіли у безмежну даль.

З привітальним словом до випускників, які 50 років тому першими у Гвозді отримали атестати зрілості,  звернувся теперішній директор школи Віктор Муляр, який зробив короткий екскурс в історію, і нагадав, що випуск 1961 року – унікальний. Це була перша спроба перевести Гвіздську восьмирічну школу на 10-річний термін навчання. У 1959 р. зробили перший набір у 9-ий клас. Та оскільки паралельно працювала школа робітничої молоді, то набір був дуже малим. Експеримент визнали невдалим. І в 1961-му, після випуску 10-го класу, 9-ий клас перевели у ве­чір­ню школу, а Гвіздська школа знову стала восьмирічною. Наступний випуск 10-класників відбувся аж у 1989-му.

Віктор Муляр привітав гостей з цим особливим для них днем, побажав їм найперше міцного здоров’я, щастя, добра і радості від дітей і внуків. «Пам’ятайте, що шістдесятка – то не зупинка – лиш пересадка в нові, незнані ще літа,» – підсумував він свій виступ.

Від імені випускників Іван Демидюк подякував директорові, учителям та учням школи за теплий прийом і віршованими рядками побажав їм щастя, радості, доброї долі, Божого благословення й опіки Божої Матері на всіх життєвих дорогах.

А шкільна альма-матер промовляє до своїх вихованців: скільки б не спливло літ відтоді, коли ви закінчили школу, пам’ятайте – тут ви завжди бажані гості.

Наш кор.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!