Газета по-надвірнянськи
 

На забаві у сусідів-косівчан

18 жовтня 2011, 15:38 | Рубрика: Влада, Духовність, Свята Версія для друку Версія для друку 647 переглядів

Останньої суботи і неділі серпня у Косові проходив ХІХ Міжнародний гуцульський фестиваль, якого після Вижниці довелося чекати два роки. Торік косівчанам перешкодили повеневі паводки та сильний градобій. Урочисте запалювання фестивальної ватри відбулося на історичній горі Стоянів у селі Яворові – столиці ліжникарства.

Косівська Гуцульщина була господарем VIII і ХІІ своєрідного храмового свята горян-гуцулів. У 2008-му від них естафету ІХ Гуцульського фестивалю прийняла Надвірнянщина. Шкода, що з різних причин ми пропустили одне фестивальне коло, а тепер його факел у Надвірній горітиме вдруге аж у 2014 році.

На фестивальній ході делегація нашого району (майже півтора сотні учасників) на чолі з керівниками РДА і районної ради Володимиром Калічком і Василем Поповичем та головою районної організації Товариства «Гуцульщина» Романом Гурмаком

Надвірнянська «Горянка» чарувала і дивувала фестиваль

Величну гуцульську громаду вітає Дмитро Ватаманюк – голова Всеукраїнського Товариства «Гуцульщина»

На таких щорічних торжествах, заквітчаних автентичними піснями й танцями, які скликають гостей з усієї України та із-за кордону, завжди молодіє серце й окрилюється душа, а руки рвуться робити добро в родині, краї, державі. Влучно у привітальному слові сказав голова Косівської РДА Ярослав Шинкарук: «Пишайся, Гуцульщино, що твої ді­ти роблять тобі гонір на весь світ».

Уже традиційно у перший фестивальний день проводиться науково-практична конференція, що й вирізняє Гуцульський від інших фестивалів. Науковці, краєзнавці, виробничники разом з представниками влади побратимів гуцу­лів Буковини, Галичини й Закарпаття, мають змогу обговорити життєві проблеми, порадитися й накреслити плани, як далі господарювати в суворих умовах Карпатських гір. Приємно, що до них прислухаються структури в областях, столиці.

Плідна і косівська конференція «Гуцульський феномен: мистецтво жити і творити» з участю друзів із Хорватії, які науково доказують про свою кореневу причет­ність до нашої української Гуцульщини.

Автор цих слів на селек­ційному занятті «Краєзнавство Гуцульщини», розкриваючи тему «Збережім писемне жниво славних земляків», зупинився на літературних постатях Марійки Підгірянки, Юрія Шкрумеляка, Лесі Верховинки та Михайла Ломацького. Наша славна землячка Марійка Підгірянка чверть віку провела в селах Уторопи й Рибне тоді Косівського повіту. Невипадково нинішнього 130-річного ювілею Марійки Підгірянки у її рідному селі Білі Ослави побувала делегація громадських організацій Косівщини. Про це розповів новостворений, уже третій числом літературно-мистецький і громадсько-суспільний часопис «Гуцули і Гуцульщина», що виходить у Косові.

Пропагувала ім`я Марійки Підгірянки і надвірнянка Галина Чуревич – аматор художньо-поетичного слова. Розчулене до сліз журі високо оцінило читацький хист
Г. Чуревич за прочитання першого розділу-пісні поеми Марійки Підгірянки «Мати-страдниця».

Будучи учасником майже всіх Гуцульських фестивалів, зокрема, трьох у Косові над Рибницею, зауважив, що до них готуються так, як до Різдвяних чи Великодніх свят. Косівчани завжди до чергового фестивалю видають книжкову, журнальну і відеопродукцію, бо вважають добрим ділом задокументувати для нащадків незабутні події. Цього разу книгозбірню гуцульствознавства поповнили унікальні видання науковців Прикарпатського університету ім. В. Стефаника «Старожитності Гуцульщини» та «Народне мистецтво Гуцульщини і Покуття», краєзнавців львів­ських косівчан Миколи Негрича збірник «Співанки, посіяні горами» і словник «Скар­би гуцульського говору: Березови», Петра Сіреджука біобліографічний довідник «Космач над Пістинькою», поета лауреата обласної премії «Просвіта» ім. Марійки Підгірянки Богдана Радиша «Вогонь опалого цвіту», мистецтвознавця Марії Гринюк «Вогняне диво Романа Стринадюка», а також музичні відеодиски Остапа Гавриша «Де смереки стрункі», Василя Звіздарика «Мелодії моєї душі» та різнобарвний путівник «Туристична Ко­сів­щина».

Як тут не додати другу книжку письменника, голови Косівського товариства «Гуцульщина» Василя Шкургана з промовистою назвою «Ади жию». Гортаючи її сторінки, ще раз усвідомлюєш, що не ми вибирали собі місце під сонцем, що на предків­ській, дарованій Богом землі, мусимо жити, працювати й веселитися.

Косівщина здавна гордиться літературними й мистецькими традиціями. Ця гірська земля виплекала десять лауреатів Національної премії ім. Т. Шевченка. Тому одна концертна площадка фестивалю була у селі Рожнові, яке дало велетів письма й спі­ву Ф. Погребенника і М. Стеф`юк.

Наступний, ХХ Міжнародний гуцульський фестиваль, як і перший, відбудеться у Верховині.

Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,

член Національної спілки журналістів України,

с. Білі Ослави

Світлини автора та Ігоря ЛЕВИЦЬКОГО.

Від редакції. На Косівському фестивалі Надвірнянщину представляли голови райдержадмі­ністрації та районної ради Володимир Калічко та Василь Попович, начальники відділів культури і туризму, а також освіти РДА Олександр Зварчук та Михайло Винник, голова районного товариства «Гуцульщина» Роман Гур­мак і, звичайно, мистецькі колективи.

Вітаємо із фестивальним успіхом: народний аматорський фольклорно-етнографічний колектив «Шовкова косиця» ра­йонного будинку культури (керівник Олена Яченко), який здобув гран-прі у фольклорно-етнографічному жанрі; народний аматорський танцювальний колектив «Горянка» РБК (кер. Олена Здольник) – гран-прі у хореографічному жанрі; народні аматорські колективи «Рушничок» із Делятина (кер. Андрій Івасик) і «Козацькі струни» РБК (кер. Богдан Вацик) – ІІ та ІІІ місця у музичному жанрі; аматора художньо-поетичного слова Галину Чуревич – ІІ місце, театральне мистецтво; Віталія Курчука із Бистриці – ІІІ місце в естрадному жанрі; фотостудію «Трембіта» РБК (кер. Роман Глодан) – І місце, фотомистецт­во; Наталію Пак із Надвірнянської дитячої художньої школи – ІІІ місце, гуцульське декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво.

Повернулись із Косова наші колективи не тільки з нагородами, а й позитивними враженнями. Зокрема, заслужений працівник культури України Любов Орел розповіла про дуже теплий прийом «Шовкової косиці» і квартету «Легіт» у с. Люча. Так склалися обставини, що чекали їх у цьому селі декілька годин. Незважаючи на втому, надвір­нянці все-таки приїхали у Лючу і не пошкодували: концертну програму глядачі зустріли оваціями, щирістю, гостинністю. Особливо дружні творчі стосунки зав`язалися із директором будинку культури Ганною Склипович, культорганізатором Ган­ною Іфор. Прибув на концерт і заступник голови Косівської РДА Василь Склипович та сільський голова Василь Коломийчук, який запросив надвірнян на 600-ліття с. Люча. Не меншої подяки від надвірнянських гуцулів заслужила і волонтер Наталія Бойко.

 

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!