Заріччя, Парк партизанської слави 22 вересня 2011-го. Ранкову прохолодно-осінню тишу де-не-де пронизує сумним щебетом птах, що, напевно, вже збирається у вирій. А сімдесят років тому тут гриміли запеклі бої, вибухали гранати, гинули наші співвітчизники.
Нині ж, з нагоди відзначення в районі Дня партизанської слави та 70-ї річниці партизанського руху сюди прибули керівники районної влади, органів місцевого самоврядування, жителі навколишніх сіл і, звісно, ветерани Другої світової війни та (чи не вперше) воїни Надвірнянської станиці Братства вояків УПА, щоб спільно вшанувати пам`ять загиблих у двобої за синє небо України.
Керівники районної влади – за єдність тих, котрі воювали під різними прапорами
Урочистості розпочали зі спільного виконання державного гімну. До пам`ятного знаку на місці загибелі комісара партизанського з`єднання, Героя Радянського Союзу С. В. Руднєва лягли квіти та вінки від учасників підпільного партизанського руху, виконавчої влади.
Духовне слово священослужителів спонукає до роздумів
Біля облаштованої в парку каплички відбувся молебень за участю священиків українських греко-католицької та православної Київського патріархату церков. У своїй проповіді декан Надвірнянський УПЦ Київського патріархату о. Олег Траско змістовно поєднав і пам`ять про захисників української землі, і згадку про святу Софію Київську, тисячолітній ювілей якої святкували цими днями. Адже ті, котрі зводили її стіни, а згодом примножували славу та велич святині, також стояли в обороні рідного краю, рідного слова, науки…
Звертаючись до молоді, душпастир спонукав присутніх юнаків і юначок, щоб навіть і в умовах їхнього нинішнього непевного життя вони не втрачали віри, оптимізму й критичного відношення до себе, своїх вчинків, повсякчас замислюючись над особистим внеском у розбудову держави.
Не оминув священик і болючої теми примирення обидвох воюючих сторін, висловивши переконання, що «настане той час, коли дві армії зможуть обнятися й порозумітися».
Виступам голів районних держадміністрації і ради Володимира Калічка та Василя Поповича передувала історична довідка про партизанський рух в Україні провідного методиста відділу освіти РДА Михайла Семкіяша.
Молодь – на «живому» уроці історії
Істинно народним назвав подвиг партизанів, які боролися з ворогом у тилу в лісах, степах, голова РДА Володимир Калічко. І хоча зараз по-різному підходять до оцінки партизанської діяльності, сучасники завжди будуть зобов`язані цим хоробрим і мужнім людям, зазначалося у виступі.
Затамувавши подих, учасники святкувань «завмерли» у хвилині мовчання. – І за ці хвилини перед вами знову пробігли всі миттєвості пережитого, – сказав, звертаючись до партизанів-підпільників, голова районної ради Василь Попович. Керівник представницької гілки влади в районі з приємністю констатував, що рамки цьогорічного святкування вдалося розширити, залучивши воїнів УПА та й загалом добрим словом згадуючи всіх, незалежно під яким прапором воювали.
Голова районної ради вибачився за державу, яка сьогодні недостатньо уважна до ветеранів, висловив подяку громаді та лісівникам, котрі зберігають історичну пам`ятку, якою є парк Слави, у належному стані.
Зарічанський сільський голова Михайло Вацик, вітаючи учасників урочистостей, запросив у такому ж складі відзначити 70-ліття Карпатського рейду в 2013 році.
Про партизанський рух вони знають не з підручників.Світлини Тетяни Андруняк
Спогадами про свою участь у «партизанці» на Заболотівщині поділився підпільник Іван Стефанець. З кожним роком міліють ветеранські ряди, але не залишається байдужою душа партизана до нинішнього буття. Іван Стефанець каже, що за 20 років незалежності України зроблено мало, немає єдності. А таку моральну категорію як патріотизм партизан Іван Стефанець вважає основою основ, зокрема, для тих, хто хоче стояти біля керма влади.
Ведуча Ярослава Вацик, вокальний чоловічий ансамбль Зарічанського БК під орудою Любомира Вацика, ансамбль «Червона калина», співачка Іванна Левицька, а також гурт «Заграва» (кер. Михайло Юркевич) та Петро Тимінський із власною поезією прикрасили концертну частину пам`ятного дійства, яке завершилося «стома» партизанськими грамами і кашею з польової кухні.
Дарина ОЛЕСЬ