Газета по-надвірнянськи
 

Юридична консультація

21 жовтня 2011, 09:40 | Рубрика: Закон Версія для друку Версія для друку 355 переглядів

– Які громадські фор­мування підлягають офі­ційному визнанню?

– У листопаді 2007 р. розпорядженням Уряду №1035-р схвалено Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2008 р. № 976 затверджено Порядок сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Цими урядовими актами до інститутів громадянського суспільства віднесено: громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні органі­зації, органи самоорга­нізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства й установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Об’єднання громадян створюють для задоволення та захисту законних соціальних, еконо­мічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та ін­ших спільних інтере­сів їх членів. Громадські фор­мування мають різ­ну мету, завдання, рі­вень повноважень, територію діяльності, проте їх соціально-політичне призначення полягає насамперед у тому, що во­ни допомагають людям у розв’язанні проблем повсякденного життя, від­кривають широкі можливості для виявлення суспільно-політичної іні­ціативи, здійснення функцій самоврядування.

Підлягають легалізації (офіційному визнанню) державою: громадські організації; профспілки; організації роботодавців; органи самоорганізації населення.

Не підлягають легалізації: батьківські комі­тети; органи учнівського самоврядування; колективи фізкультури на підприємствах.

Громадські організації поділяються за територією діяльності на міжнародні, всеукраїнські та місцеві.

– Чи можна повернути кошти за придбаний неякісний товар?

– Законом України “Про захист прав споживачів” передбачені права споживача (покупця).

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на товар провадять, виходячи з його вартості на час пред’явлення відповідної вимоги, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості товару на час купівлі. Гро­ші, сплачені за товар, по­вертають споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Під час заміни товару з недоліками на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості, ціна на який змі­нилася, вартість не перераховують.

Під час заміни товару з недоліками на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перераховують вартість товару з недоліками у разі підвищення ціни, виходячи з його вартості на час обміну, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості на час купівлі.

При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару їх повинні усунути протягом 14 днів з дати його пре­д’явлення або за згодою сторін в інший строк.

Згідно з п. 6 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів” за наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості – протягом 14 днів або за домовленістю сторін.

Якщо споживач повертає продавцеві товар для ремонту або проведення експертизи, магазин повинен видати йому документ про те, що товар прийнятий, в якому вказано: ким прийнято товар, описаний його зовнішній вигляд, поставлено дату прийняття і штамп (печатку) магазину.

Вимоги споживача розглядають після пред’явлення споживачем розрахункового документа (чека чи квитанції), а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Якщо заява споживача не буде розглянута продавцем (виконавцем), то за захистом своїх прав споживач має право звернутись до державних органів у справах захисту прав споживачів або до суду.

Ярослав ЛЕВКУН,

начальник районного управління юстиції.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!