25 жовтня 2011, 16:01 | Рубрика: Духовність Версія для друку
836 переглядів
Правду кажуть, що школа завжди манить до себе. Особливу ностальгію відчуваєш через роки, через відстані. У цьому ще раз переконалися на початку серпня перші випускники Білоославської десятирічки далекого 1968-го. Якраз 43 роки тому розлетівся по світу 21 учень після десятого класу, який складався, крім дітей із Білих Ослав, ще з навколишніх – Чорних Ослав і Чорного Потоку.
Організатор цієї незабутньої зустрічі, колишній диспетчер Яремчанського РЕМ Петро Козьмин, не чекав якоїсь ювілейної нагоди. Просто хотів зустрітися з однокласниками, вчителями, які ще живі при здоров`ї. Хоч зібрати виявилось не просто. На заваді ставали державні кордони, інколи сімейні турботи, здавалось, збільшували відстані, навіть для друзів, які нині живуть на Львівщині, Івано-Франківську, Яремчі, Косові, а то й в рідному селі.
Випускники 1968-го разом із вчителями біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, с. Білі Ослави
Зворушливо поринули у шкільні спогади разом із вчителями Скуратівським О. М., Неільчуком Д. І. та Трачук А. Й. їх вихованці Ярослав Левкун, Петро Козьмин, Петро Гуменюк, Ганна Товпашко, Ганна Грещук, Антон Федорчук, Василь Поварчук, Ганна Шовгенюк, Ольга Данилюк, Марія Поштар, Марія Вертипорох і Василина Кравець.
Після першої зустрічі під столітніми липами в центрі села гості пішли на молитву до новозбудованого храму Різдва Івана Хрестителя УГКЦ.
У музеї Марійки Підгірянки приємно було сісти за чотиримісну парту, за якою сиділи в ті перші шкільні роки. Разом тут згадали, як ставили всім класом п`єсу О. Коломійця «Фараони». Бо якраз в 60-і роки минулого століття в резиденції священика, де тепер сільський музей, тодішня влада примістила клуб, що поруч зі старою церквою Успіння Пресвятої Богородиці.
Звідти майже два кілометри до школи вже посивілі школярі долали з розмовами-спогадами, любуючись гірськими краєвидами, які доповнювали новобудови села. Дехто, навіть, здивувався пам`ятному знаку на честь Марійки Підгірянки на старому корпусі школи, бо тоді в радянські часи про нашу славну землячку не згадували. А ще на шкільному подвір`ї біля статуї Божої Матері, яка гармонійно вписується біля нового й старого корпусів теперішньої ЗОШ І-ІІІ ст., почули, що наша школа не так давно дала двох кандидатів наук – Людмилу Токарук і Наталію Струк, які нині є викладачами Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Івано-Франківського Національного технічного університету нафти і газу.
На згадку гості подарували шкільній бібліотеці книжки з творами Тараса Шевченка, Марійки Підгірянки й Ліни Костенко.
Василь ЛЕВИЦЬКИЙ,
член НСЖУ.