Розмова з головою ради директорів компанії «Ассіс ТАС» Капланом Богданом Івановичем
Ви помітили, що останнім часом почали задумуватись про свою пенсію? Це означає, що Ви спізнилися. Найкращий час для цього – коли Вам 18.
– Про реформування пенсійної системи зараз не говорить хіба що лінивий. Як правило, дискусії ведуться серед людей середнього чи поважного віку. Натомість, юнаки і дівчата у віці 17- 25 років майже не цікавляться цим питанням. Як Ви вважаєте – чому?
– Та тому, що з точки зору здорового глузду на перший погляд все зрозуміло: про яку пенсію можна думати, коли тобі 18-20, ти енергійний, сильний, впевнений в собі юнак, а біля тебе чарівна молода дівчина й у вас стільки спільних інтересів! Пенсія сюди ніяк не вписується.
Та це поверхневий погляд. В юнацькі роки (і чим швидше, тим краще) вже потрібно починати думати про початок формування власного капіталу, який можна буде використовувати у зрілі роки. Судіть самі – життя кожної людини по суті складається з трьох принципово різних (з точки зору цілей) етапів:
1) дитинство, юність, протягом яких людина свою природну енергію (час, здоров’я) міняє на знання під час навчання в школі, інституті і т. п.;
2) час, коли людина ці знання перетворює на матеріальні блага. А набуваючи практичного досвіду, людина стає ще «дорожчою» на ринку праці і, таким чином, отримує ще більші матеріальні блага.
Для цього періоду життя зрозуміла роль і значення першого етапу її життя: він є періодом створення певного капіталу: інтелектуального, фізичного, в певній мірі духовного, який на другому етапі людина починає матеріалізувати. Вона стає заробляти певні кошти, має можливість створювати комфорт у своєму житті, з часом придбати квартиру, автомобіль і т. п.
Але, справжня роль і значимість цього етапу цим не вичерпується. Бог створив людину дуже мудро, і цей другий етап, як і перший, є підготовчим до етапу третього:
3) коли ти вже не маєш ні молодечої енергії, ні сил і бажання займатися активною трудовою діяльністю.
А що ж ти маєш, переходячи в цей третій етап?
Біда молодих в тому, що значення першого етапу вони розуміють і роблять все для того, щоб його пройти якомога ефективніше; та в молоді роки людина ще не може зрозуміти істинного значення другого етапу, того факту, що, по суті, він теж є підготовчим!
Тисячу разів правий Р. Кіосакі, стверджуючи: «Проблема молодих людей полягає в тому, що вони не знають, що відчуває людина, коли стає старою. Якби вони знали це, вони б інакше планували своє життя».
Я звертаю увагу, що ключовими словами тут є «планувати своє життя». Мається на увазі фінансова сторона справи. І найкращим періодом для цього є той, коли вам 18-20!
– Що ж означає планування життя?
– Звичайно, повно і глибоко спланувати своє життя в фінансовому плані у 18-20 років вам не вдасться. Та й не потрібно. Важливо інше: важливо приступити до цього! А далі, з набуттям більших знань і досвіду ви зможете коригувати свої фінансові плани. Та які б вони у вас не були, вони повинні передбачати створення певного активу, резервного капіталу, яким ви зможете користуватися, коли вирішите, що працювати більше не хочете (не можете).
Скажіть, чи багато людей мають такі плани? То ж бо й воно – як правило, людина каже: «Нема коштів, щоб зараз нормально жити, а ви говорите, щоб відкладати на майбутнє». Як правило, це просто відмовка. Інвестуючи навіть 10 грн. у день (три жуйки, половина чашки кави тощо) через 20 років ви зможете створити капітал біля 25 000 грн.! А якщо не 10 грн. у день, а 20, чи 30?
Крім того, в мене до Вас є запитання: якщо Ви в свої 20-30 років не заробляєте стільки, щоб мати змогу відкласти хоча б 10 грн. у день, то на що Ви надієтесь у свої 40-50?! Жорстоко? Можливо, але чесно і справедливо.
Так от, щодо планів. Ви запитали «Що означає планувати життя?» Перш за все, і це фундаментальні засади, Ви повинні дати собі відповідь на два питання:
- які мої цілі, наприклад, у 30, 50, 70 років? Чого я хочу досягнути в цей час? Як я хочу жити?
- які у мене поточні фінансові можливості для початку реалізації цих цілей?
Часто людині важко відповісти, навіть, на такі основоположні питання, не кажучи вже про те, що вона не знайома зі способами і законами інвестування. До речі, рубрика «Персональний фінансовий консультант» у вашій газеті може стати людям добрим помічником у цій справі.
Я ж хочу лише зауважити два важливих, навіть, визначальних аспекти, які потрібно мати на увазі, приступаючи до формування свого капіталу.
1. Завжди дотримуйтесь диверсифікації, або, як кажуть у народі, «не всі яйця в одну корзину».
З цим постулатом, мабуть, знайомі всі. Та далеко не всім відомий і другий постулат інвестування:
2. Перш, ніж будувати свою фінансову незалежність (вкладаючи кошти в акції, пайові інвестиційні фонди, граючи на біржі тощо), подумай, чи забезпечив ти собі фінансову стабільність (чи є у тебе стабільна робота і дохід, чи працюють твої гроші там, де є фіксований, стабільний дохід, наприклад, банки). Але, навіть перед цим подумай, чи є у тебе фінансовий захист – ті кошти, які у випадку непередбачуваних ситуацій дозволять тобі і твоїй сім’ї прожити 5-6 місяців, допоки стабілізується ситуація? Це може бути і готівка в тумбочці («заначка»), і страховка (як здоров’я, так і життя), інші інструменти. Головне для цього виду інвестування не надприбутки, а висока надійність збереження коштів.
– До речі, Богдане Івановичу, Ви є радником Голови правління відомої страхової компанії. Які послуги вона надає?
– Ви знаєте, з часів Союзу в людей склався певний стереотип щодо страхових компаній. Не хочу описувати риси цього стереотипу, але чесно кажучи, вони явно не привабливі для людини, яка шукає способи інвестування коштів. А між тим, страхові компанії тоді і страхові компанії тепер – це, як кажуть уже не тільки в Одесі, «две большие разницы». Особливо, якщо мова йде про лайфову страхову компанію, тобто компанію з убезпечення життя. Зауважу – «убезпечення» не означає «обеспечение» і, разом із тим, це слово не тотожне слову «страхування». Термін «убезпечення життя» набагато ширший і означає забезпечення умов та можливостей для спокійного, впевненого і передбачуваного майбутнього. Навіть, якщо у житті людини трапляться непередбачувані події, пов’язані з її здоров’ям, чи навіть життям, то це не повинно відобразитися на благополуччі всієї сім’ї такої людини.
Ось саме послуги з убезпечення життя і надає своїм клієнтам наша компанія.
– У чому ж суть цих послуг?
– Компанія пропонує своїм клієнтам на вибір ряд програм. Програма – це сукупність умов і правил, на яких будують відносини компанії з клієнтом.
Є програми, які найкраще підходять для людей середнього віку, які ведуть активний спосіб життя і, на жаль, піддаються значним ризикам (транспорт, побутовий травматизм, втрата здоров’я через постійні стреси і перевантаження тощо).
Є програми, пристосовані для людей похилого віку (тим, кому за 50-60). Вони включають менше складових у переліку страхових випадків, але є привабливішими в частині інвестиційного доходу.
Однією з найкращих на ринку України є наша програма, призначена для дітей та юнацтва. Суть програми полягає в можливості накопичення капіталу для дитини, достатнього на майбутнє навчання з одночасним страховим захистом всієї сім’ї. Тобто при настанні страхового випадку з батьками, чи, навіть, з дідусем чи бабусею, дитина отримуватиме від страхової компанії щомісячну страхову виплату (свого роду стипендію) аж до закінчення строку дії договору. А по його закінченню дитині виплатять ще й всю накопичену за час дії договору суму з відсотками.
– Вибачте, але коли в сім’ї горе і скрутне фінансове становище, то дійсно важко здійснювати ці накопичення, навіть, якщо це для дитини.
– Ви маєте рацію. І, зокрема, унікальність нашої дитячої програми полягає в тому, що страхова компанія при настанні страхового випадку з батьками, крім всього сказаного вище, сама відкладає дитині кошти на її рахунок – ту суму, яку сплачували батьки, коли все було в порядку.
– І багато людей відкрили собі програми у вашій компанії?
– За станом на сьогодні – понад 82000 чоловік.
– А де гарантії, що …
– Почекайте-почекайте… Я це питання чую кожного дня і не один раз, і тому я сам можу Вам задати в десятки разів більше питань, пов’язаних з гарантіями, ніж Ви мені. Це і питання надійності збереження коштів, і впливу інфляції, тобто втрати купівельної спроможності відкладених сум, і питання, пов’язані з політичним та економічним ладом в державі і т.д.
Першою людиною, котра мені задала всі ці питання, був я сам! І разом з тим, уже понад 9 років і я, і всі члени моєї сім’ї маємо відповідні накопичувальні програми. Чому я такий впевнений? Та зовсім я не впевнений, радше – розсудливий.
Судіть самі: Ви мене запитуєте про гарантії. Ці програми, дякуючи багаторівневій системі захисту вкладів (100% страхові резерви, перестрахування, розподіл ризиків у різних джерелах інвестування, податкові пільги), крім накопичення, дозволяють клієнтам та їхнім сім’ям мати постійний захист на випадок стійкої втрати працездатності годувальника або його втрати (смерті) як на території України, так у будь-якій іншій країні протягом 24 годин на добу.
При цьому моделюєте ту чи іншу ситуацію: компанія збанкрутує, інфляція кошти з’їсть, Україна нестабільна, марсіани висадяться – що там ще? А я людина досить прагматична і кажу Вам: так, усе сказане Вами, може трапитися. Через рік, через 2, або через 10 – хто знає? Але так само, тільки вже через хвилину-другу з кожним з нас теж може трапитися все, що завгодно.
Повірте я – не песиміст. Але, я знаю: «береженого Бог береже». І тому, не дивлячись на всі можливі сценарії розвитку ситуації в майбутньому, я убезпечую себе і свою сім’ю від куди більш імовірніших несприятливих ситуацій, як у майбутньому, так і тепер!
Та, головне, що наші програми убезпечення життя є частиною нашого фінансового плану, про який ми говорили раніше! Я знаю, як я житиму через десяток-другий років. Від державної пенсії я не маю наміру відмовлятися, але я вже зараз знаю, що не вона буде визначальною в моєму майбутньому, а той капітал, який я для себе створюю, проживаючи другий етап свого життя!
– Дякую Вам за змістовну розмову.
– До нових зустрічей.
Олена НЕЧВІДОВА.