Газета по-надвірнянськи
 

Друге життя нафтових свердловин

23 грудня 2011, 13:49 | Рубрика: Економіка, Тема дня, Технології Версія для друку Версія для друку 1,306 переглядів

Досить непросту за технологією і недешеву за вартістю (1,2 млн. грн.) операцію з потужного гідророзриву пласта (ПГРП) на Луквинському родовищі у Рожнятівському районі провели минулого четверга фахівці НГВУ «Надвірнанафтогаз» разом із працівниками Долинського тампонажного управління та Науково-дослідного проектного інституту ПАТ «Укрнафта». Це засвідчило новий крок у вдосконаленні методів інтенсифікації видобутку нафти і газу на родовищах НГВУ «Надвірнанафтогаз», колектив якого очолює Володимир Чуприна.

Рівно тиждень у цьому підприємстві здійснили потужний гідророзрив пласта у свердловині № 59 цього ж Луквинського нафтового родовища. Тоді у пласт запомпували 124 кубометри технологічної рідини та 25 тонн керамічного пропанту. Найближчий час покаже конкретний економічний ефект від проведення за вдосконаленою технологією ПГРП у цих свердловинах.

Ось на цьому майданчику провели гідророзрив нафтового пласта у свердловині № 79 «Луква»

Таку технологічну операцію провели завдяки злагодженій і відповідальній співпраці керівника підприємства Володимира Чуприни та головних спеціалістів Олександра Велкого і Богдана Стеця, начальника цеху капітального і підземного ремонту свердловин Богдана Гусака та багатьох фахівців НГВУ

Для інтенсифікації видобутку нафти і газу в НГВУ «Надвірнанафтогаз» застосовують різні методи впливу на пласт. Найефективнішим з них є потужний гідравлічний розрив пласта. Однак у минулі роки у НГВУ «Надвірнанафтогаз» не часто вдавались до цього способу стабілізації та збільшення видобутку «чорного золота», бо кожна така технологічна операція досить дорога. Але ж практика будь-якого виду виробництва нині потверджує ту істину, що лише вклавши в нього чималу суму грошей, можна за певний час окупити затрати й мати з того певний зиск. Втім, у цьому разі йдеться не лише про фінансові інтереси видобувників нафти, а й про енергетичну незалежність нашої держави, шлях до якої – інтенсифікація і нарощування видобутку стратегічно важливих для розвитку української економіки енергоносіїв. Тому в цьому році керівництво ПАТ «Укрнафта» взяло курс на збільшення кількості потужних гідравлічних розривів та їх модернізацію з метою стабілізації та збільшення видобутку нафти і газу.

Саме для того, щоби вдихнути у свердловини з тривалим періодом експлуатації друге життя, в НГВУ «Надвірнанафтогаз» почали знову застосовувати давно відомий метод, але вже в удосконаленому його варіанті.

Бурильник Микола Павлюк і помічник бурильника Василь Волошенюк з цеху капітального і підземного ремонту свердловин проводять підготовчі роботи до гідророзриву пласта

…Вранці на родовище прибула з Долини спеціальна техніка американської фірми «Стюарт і Стівенсон» – автомашини зі змонтованими на них агрегатами для приготування з хімреагентів і закачування у свердловину спеціальних розчинів, які мають забезпечити розширення та закріплення тріщин у пласті на півторакілометровій глибині. Це й дасть змогу збільшити приплив нафти до свердловини та її дебіт.

Власне, сама операція з гідророзриву пласта тривала півтори-дві години. Набагато довше тривали підготовчі та заключні роботи, а саме спуск та підйом спеціального підземного обладнання (НКТ, пакера), підготовка технологічних рідин, відновлення вибою. Всі ці роботи виконували спеціалісти цеху капітального та підземного ремонту свердловин, під керівництвом Богдана Гусака.

Тож пройдімося майданчиком біля свердловини № 79, у якій провели гідророзрив. Оператори бригади інтенсифікації видобутку нафти і газу цеху капітального ремонту свердловин Роман Лахва, Роман Бенюк, Дмитро Павлюк та Іван Годзюр під керівництвом майстра Михайла Підгірного провели підготовку технологічних рідин до закачування у свердловину.

Робітники бригади №5 цеху КРС – бурильник Микола Павлюк, помічники бурильника Василь Волошинюк, Микола Заєць, машиніст Дмитро Гунда підключили агрегати до гирла свердловини. Керував роботою майстер бригади Василь Бедрій.

Після встановлення на гирлі датчика тиску до нього кабель підвів моторист Микола Арсенюк із бригади агрегата Долинського тампонажного управління, щоб на станції контролю за допомогою комп’ютера спеціалісти могли відстежувати увесь хід технологічної операції і впливати на нього. Внизу біля самої цієї станції інженер НДП1 Тарас Залокоцький визначив необхідну кількість активатора-зшивача до технологічного розчину. Головний інженер НГВУ Олександр Велкий та головний геолог, заступник начальника НГВУ Богдан Стець обговорили тактичні моменти ведення операції з інженером-технологом другої категорії тампонажного управління Романом Калапутенком. Контроль за дотриманням параметрів технологічного процесу ПГРП проводитимуть начальник відділу видобутку нафти і газу Ігор Гнип та інженер 1 категорії Тарас Матвіїшин.

Після освоєння свердловини визначатимуть ефективність здійсненого процесу гідророзриву. Зацікавлено стежили за ходом робіт спеціалісти цеху видобутку наф­ти і газу № 2 майстер Ольга Савчук, геолог 2-ї категорії Іван Попович та начальник цеху Володимир Коноваленко. На лісовій галявині у побутовому вагончику нафтовики зігрілися гарячою кавою і чаєм із пиріжками, які спекли й привезли сюди, на родовище, дві Тетяни – Телятник і Лізавчук, кухар і технолог із цеху робітничого постачання НГВУ.

– Що конкретно дасть вашому управлінню щойно здійснений гідророзрив пласта? – цікавимося у головного геолога, заступника начальника НГВУ Богдана СТЕЦЯ.

– Ми взяли курс, – на широке впровадження та модернізацію тих методів, які дозволяють максимально інтенсифікувати видобуток нафти і газу, – відповів він. – А серед них найефективнішим є потужний гідравлічний розрив пласта. У такий спосіб розкриваємо і збільшуємо існуючі або нові тріщини в пласті під дією технологічної рідини, яку напомповуємо під високим тиском і закріплюємо їх доставленим у пласті технологічною рідиною кварцевим піском або керамічним пропантом, що дозволяє забезпечити високу залишкову провідність тріщин після зниження тиску в пласті.

Ще з 1997 року у свердловинах наших родовищ – Битків-Бабченського, Луквинського, Довбушансько-Бистрицького та Микуличинського – впроваджують потужний гідравлічний розрив пласта. На сьогодні здійснено вже 46 таких свердловино-операцій. Для закріплення тріщин закачували в пласт під час проведення одного такого ПГРП в середньому 6-10 тонн кварцевого піску або керамічного пропанту. Особливість цього технологічного процесу в тому, що утворюються тріщини і поступово збільшується концентрація закріплювача (того ж керамічного пропанту, який ми сьогодні застосували на Луквинському родовищі) у тріщині, провідність якої завдяки цьому зростає в десятки разів. Щоби приготувати технологічні рідини для проведення ПГРП, використовуємо вітчизняні та імпортні хімреагенти. Після проведення потужного гідророзриву пласта додатковий видобуток становить 1100-1800 тонн нафти та 1000-1600 тис. кубометрів попутного газу на одну свердловину. А окупність ПГРП забезпечують уже додатково видобуті 900 тонн нафти. Нинішнього року на наших родовищах ми почали вдосконалювати цей процес – збільшуємо об’єми закачування керамічного пропанту в пласт для закріплення тріщин. Саме за такою вдосконаленою технологією і провели 15 грудня ц. р. ПГРП у свердловині № 79 Луквинського родовища, запомпувавши в пласт 94 кубометри технологічної рідини та 16,2 тонни керамічного пропанту. Після цього свердловину освоюватимуть та визначатимуть оптимальний режим її роботи.

…Практика нафтовиків потверджує відому істину, що, лише вклавши чималі кошти у вдосконалення методів інтенсифікації видобутку нафти і газу на карпатських родовищах, можна на певний час окупити затрати і мати з цього чималу вигоду. Зрештою, такі «омолоджувальні» технологічні процедури надвірнянських нафтовиків є стратегічно важливим поступом у розвитку вітчизняної економіки енергоносіїв – це шлях до енергетичної незалежності України.

Іван ГРИДЖУК «Народна Воля»

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!