Кожні 6 секунд один житель планети заражається вірусом імунодефіциту людини, а щогодини помирає приблизно 200 жертв вірусу.
В Україні епідемія ВІЛ/СНІДу досягла найнебезпечніших у Європі масштабів. Якщо у період 1987-1994 рр. в Україні щорічно виявляли 30-50 нових випадків інфікування ВІЛ, то нині лік іде на тисячі (понад 1500 осіб щомісяця, починаючи з 2008 р.). На сьогодні в Україні зареєстровано понад 190 тисяч ВІЛ-інфікованих. Щоправда, не всі вони реєструються у центрах СНІДу, тож за станом на 1 липня 2011 р. під диспансерним наглядом у закладах охорони здоров’я України перебували 115275 ВІЛ-інфікованих осіб, із них 16764 – з діагнозом СНІД. За розрахунковими даними, в Україні проживає 360 тисяч людей із ВІЛ (близько 1,33 % від кількості дорослого населення країни).
Не обминула ВІЛ-інфекція і жителів нашого району. Цьогоріч на диспансерному обліку перебуває 12 ВІЛ-інфікованих осіб.
Вірус імунодефіциту людини (ретровірус) вперше виділив у 1983 р. у Парижі Люк Монтан’є. Вірус не стійкий у навколишньому середовищі, особливо до різних хімічних та фізичних чинників, гине після обробки 70о спиртом через 10 хвилин, при кип’ятінні – миттєво, швидко знищується під впливом захисних ферментів організму. Саме цим пояснюють неможливість інфікування вірусом імунодефіциту людини у побуті, через посуд, постіль, рушники, при обіймах, рукостисканнях тощо. Неможливо інфікуватись і при укусах комах.
Інфікування ВІЛ можливе через кров, включаючи менструальну, виділення з піхви та сперму, в яких міститься вірус в кількості, достатній для інфікування людини.
Саме звідси і визначають основні шляхи передачі ВІЛ: статевий – під час незахищених статевих контактів; через кров – при ін’єкційному введені ліків чи наркотиків спільною голкою і шприцом; при переливанні інфікованої крові; під час виконання медичних, косметичних чи гігієнічних маніпуляцій нестерильними інструментами, які колють або ріжуть; від інфікованої матері до дитини – під час вагітності, пологів, вигодовуванні грудним молоком.
Люди з вірусом імунодефіциту в крові можуть почувати себе здоровими багато місяців і, навіть, років: т. зв. стадія безсимптомного носійства вірусу. Це залежить від імунної системи організму. Симптомів проявів СНІД в разі їх виникнення багато. Як правило, проявляється те захворювання, яке «дрімало» в організмі роками і виникло лише внаслідок дії вірусу на імунну систему.
Вилікуватись від СНІД повністю неможливо. Але лікування антиретровірусними препаратами приводить до затримки розвитку вірусу і цим самим до продовження життя. Лікування антиретровірусними препаратами безкоштовне та проводиться в центрі СНІДу.
Що повинно насторожити?
Прогресуюча втрата ваги (при незмінному харчуванні); пітливість, неочікувана втома, тривалі проноси; гарячка, що утримується понад місяць без будь-якої причини; часті запальні гнійні ураження слизової рота, шкіри, статевих органів; збільшення лімфатичних вузлів паху, шиї, під пахвами.
З метою запобігання ВІЛ-інфікування необхідно: не вживати наркотичні речовини, особливо ін’єкційним шляхом, не вступати в незахищені належним чином статеві стосунки з випадковими партнерами, обстежуватись на ВІЛ чоловікам та жінкам перед створенням сім’ї і звертатися для проведення профілактичного лікування вагітним ВІЛ-інфікованим та дітям, народженим від таких матерів.
Обстежитися на ВІЛ можна в центрі СНІДу в м. Івано-Франківську, кабінетах «Довіра» районної лікарні, жіночій консультації, поліклініці в кабінеті профоглядів. За станом на 1 грудня ц. р. в кабінеті «Довіра» обстежено 4228 осіб.
Оксана НАСАДЮК,
епідеміолог райсанепідемстанції.
Оксана ПАВЛЮК-МАТІЄШИН,
лікар-інфекціоніст центральної райлікарні.
Стосується кожного
Варто завжди пам`ятати, що кожна людина має право вибирати свій стиль життя і спосіб поведінки. Але краще, якщо цей вибір зроблений усвідомлено і на підставі правильної та повної інформації. Реальність показує, що про безпеку варто думати до здійснення якого-небудь вчинку, бо ціна навіть однієї помилки іноді буває занадто високою.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту: синдром – ряд симптомів чи ознак, які вказують на наявність хвороби; набутий – виниклий унаслідок зараження, а не переданий генетичним шляхом; імунний – стосується захисної системи організму, що бореться зі збудниками інфекції, які потрапляють в організм людини; ВІЛ – вірус імунодефіциту людини.
На сьогодні точно встановлені рідини організму людини, контакт з якими може бути небезпечним.
У більшості людей зараження ВІЛ не супроводжується жодними відчуттями. Цей період називають безсимптомним чи прихованим і може тривати кілька місяців або років до появи перших ознак СНІДу.
Що ж означає діагноз «ВІЛ» для людини? Людина не хвора, поки у неї не з`являться ознаки недуги. Вона сама може захистити свого статевого партнера. При застосуванні відповідного противірусного лікування жінка, котра живе з ВІЛ, може суттєво знизити ризик передачі вірусу дитині. Людина не повинна докорінно змінювати своє життя, але, можливо, свої звички може змінити, якщо сама побажає. Це не означає, що вона безпомічна – існує багато способів зміцнити здоров`я і реалізувати свої мрії та плани. Це не означає, що людина незабаром помре – тривалість життя тих, котрі живуть із ВІЛ, постійно збільшується. Хоча повністю позбутися вірусу неможливо, існують медичні препарати, котрі можуть уповільнити перехід ВІЛ у стадію СНІД.
Сподіваємося, що ця інформація допоможе переглянути ваше ставлення до проблеми ВІЛ/СНІД і захистити ваше та життя ваших близьких.
Олена КАРАЛАШ,
патронажна медична сестра районного відділення Товариства Червоного Хреста.