16 грудня 2011, 12:15 | Рубрика: Політика Версія для друку
730 переглядів
Із яким настроєм Віктор Янукович підписував новий закон про вибори – невідомо, але він був змушений це зробити. Український президент ще зважає на міжнародну спільноту, бо не хоче стати невиїзним, як Лукашенко.
Закон усуває усі відомі механізми фальшування виборів. Про це в один голос кажуть і опозиціонери, і незалежні експерти. Тепер членам виборчкомів не уникнути відповідальності: чистоту виборчого процесу зможе перевірити наступна влада, адже вся документація зберігатиметься протягом п’яти років.
Регіонали розраховували на свій закон, у якому передбачили море лазівок для фальсифікацій, що застосовувалися на місцевих виборах 2010-го. Тоді Партія регіонів перемогла практично скрізь – від Луганська до Львова.
Аби захистити чесне волевиявлення, парламентська опозиція єдиним фронтом виступила проти ганебного законопроекту, зареєстрованого регіоналом Єфремовим. Цей документ забезпечував Адміністрації президента тотальний контроль над Радою. На думку експертів, демократичним силам не варто було сподіватися на більш ніж 50 місць у парламенті. Для ухвалення такого закону провладній більшості не бракувало голосів. Наприклад, минулої п’ятниці, 9 грудня, регіонали у першому читанні прийняли скандальний закон про ринок земель, хоча фракції НУ-НС і БЮТ не брали участі у голосуванні.
Новий закон про вибори, який опозиція буквально «вигризла» у регіоналів, дає змогу створити в Раді демократичну більшість. У цьому переконана опозиція, а тому заходилася узгоджувати список єдиних кандидатів у мажоритарних округах, які протистоятимуть провладним висуванцям. Партія регіонів, зі свого боку, звично робитиме ставку на адміністративний ресурс. За новим законом партійні блоки не можуть брати участі у виборах. У такий спосіб регіонали прагнули нівелювати вплив харизматичних опонентів, передусім, Тимошенко та Яценюка. Утім, і «Батьківщина», і «Фронт Змін» доволі відомі серед виборців завдяки активній роботі на місцях.
Гірше – лідерам маловідомих партій, адже вони не подолають 5-відсоткового бар’єра. За бортом залишаться провладні КПУ і Народна партія Литвина. До сліз розчаровані численні гетьманчики, що хотіли заробити на політиці. Прохідний бар’єр хоча й зріс на 2 відсотки, нікому не закриває шляху до Верховної Ради: кожен охочий зможе балотуватися у мажоритарному окрузі. Лише два опозиційних політики не змирилися з тим, що їхні партії напряму не потраплять до парламенту – Анатолій Гриценко та Віталій Кличко. Через це вони активно критикують незручний виборчий закон, а заодно і всіх причетних до його ухвалення. При цьому чомусь більше дістається не владі, а опозиційним силам, що вирішили на майбутніх виборах спільно виступити проти Партії регіонів та її висуванців. Проте розколоти опозицію не вдається – робота зі створення єдиного списку кандидатів-мажоритарників триває. Гриценко і Кличко спробували домовитися про спільну участь у виборах 2012-го року своїх партій – «Громадянської позиції» та УДАРу. Каменем спотикання стала дилема, хто до кого приєднається. УДАР у своєму активі має розкручену спортивну «зірку», «Громадянська позиція» – 3 тисячі членів. Насправді цього замало бодай для однієї перемоги на двох.
Чесні вибори – ось що має стати спільною метою опозиції. Якщо вдасться захистити народний вибір, переможуть усі, а, передусім, держава Україна. Якщо амбіції гетьманчиків візьмуть гору, то й надалі правитимуть регіонали.
Дмитро ЗАРУДНИЙ.