Газета по-надвірнянськи
 

За роботу у важких та шкідливих умовах праці

9 грудня 2011, 14:35 | Рубрика: Влада, Економіка, Закон Версія для друку Версія для друку 1,477 переглядів

У Конституції України закріплене право кожного громадянина на працю. При цьому передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно із ст. 153 КЗпПУ забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Під умовами праці розуміють сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці. Шкідливі виробничі фактори – це виробничі фактори, вплив яких на працівника за певних умов призводить до захворювання або зниження працездатності.

Передбачено пільги та компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці: пенсія за віком на пільгових умовах; доплата до тарифної ставки (посадового окладу); щорічна додаткова відпустка; скорочена тривалість робочого тижня; отримання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів.

Право на пільгове пенсійне забезпечення передбачено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсії за віком на пільгових умовах призначають працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими, із шкідливими і важкими умовами праці, за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36.

За Списком № 1 – з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці пенсії за віком на пільгових умовах призначають: чоловікам – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінкам – після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначають з уменшенням віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяця – жінкам.

За Списком № 2 – із шкідливими та важкими умовами праці пенсії за віком на пільгових умовах призначають: чоловікам – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінкам – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими та важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначають з уменшенням віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.

Умови, за яких працівникові буде підтверджено пільговий пенсійний стаж за роботу з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, шкідливими і важкими умовами праці: наявність назви виробництва, робочого місця, професії, посади у Списках № 1 і № 2 на пільгове пенсійне забезпечення; зайнятість працівника в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день (80% робочого часу); наявність показників шкідливих виробничих факторів, кількості яких достатньо для підтвердження пільгового пенсійного забезпечення.

Ст. 7 Закону України «Про відпустки» передбачена щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці, яку надають працівникам за Списками виробництв, цехів, професій і посад, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 (в новій редакції додатків № 1 і № 2, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 р. № 679 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2004 р. № 1674).

На робочих місцях із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, шкідливими та важкими умовами праці передбачено встановлення доплат до тарифної ставки (посадового окладу). Методику розрахунків конкретних їх розмірів визначено Типовим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях та порядком застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть установлювати доплати робітникам за умови праці, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 3 жовтня 1986 р. № 387/22-78. Передбачено, що: на роботах із шкідливими та важкими умовами праці встановлюють доплати до тарифної ставки (посадового окладу) – 4, 8 і максимально 12 %; на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами – 16, 20 і максимально 24%.

Скорочену тривалість робочого тижня встановлюють працівникам, за професіями, які передбачені в Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2002 р. №163.

Згідно з постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 р. № 731/П-13 «Про Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам та службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці» на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживати молоко або інші рівноцінні харчові продукти, у разі перевищення гранично допустимих концентрацій цих речовин на робочому місці.

Зазначені пільги та компенсації встановлюють за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці: пільгове пенсійне забезпечення, при зайнятості в шкідливих умовах праці повний робочий день, тобто не менше 80% робочої зміни; щорічна додаткова відпустка та скорочена тривалість робочого тижня при зайнятості в шкідливих умовах праці не менше 50% робочої зміни; доплати до посадового окладу за фактично відпрацьований час у шкідливих умовах праці;0,5 лмолока в зміну незалежно від її тривалості, у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з їх виробництвом.

Одним із заходів соціального захисту працівників є своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці, яка надає можливість встановлення пільг та компенсацій за роботу із шкідливими та важкими умовами праці.

Атестацію робочих місць за умовами праці проводять на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків, як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестацію проводять згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 та згідно Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою № 41 від 1 вересня 1992 р. Результати атестації використовують підприємства й організації також для поліпшення умов праці, встановлення пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Атестацію проводить атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначають наказом по підприємству, організації чи установі в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на п’ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладають на керівника. Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і № 2 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладають на органи Державної експертизи умов праці.

Роксолана САБАДАШ,

головний державний інспектор праці в Івано-Франківській області.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!