Мінімальна заробітна плата

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 КЗпП, ст. 3 Закону про оплату праці). До мінімальної заробітної плати не включають доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Вона є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлює Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів, як правило, один раз на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об’єдналися для ведення колективних переговорів та укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 10 Закону про оплату праці). З установленим її розміром слід порівнювати нараховану заробітну плату.

Роботодавець не має права встановлювати працівнику зарплату нижче мінімальної. Водночас у деяких випадках місячну зарплату можуть виплачувати у розмірі, меншому від рівня мінімальної зарплати (наприклад, якщо працівник працює в умовах неповного робочого часу або в разі невиконання працівником установленої норми виробітку).

Із 1 січня 2010 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погодинної оплати праці» від 25.06.2009 р. № 1574-VI (далі – Закон № 1574), яким було внесено зміни до ч. 1 ст. 95 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 р. та ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Згідно із п.п. 2 п. 1 постанови № 330 мінімальну зарплату в погодинному розмірі визначають шляхом ділення місячного розміру мінімальної зарплати на середньомісячну норму тривалості робочого часу за рік при 40-годинному робочому тижні. Цей показник застосовують на всіх підприємствах, де встановлено погодинну оплату праці, а також фізичні особи-підприємці, які використовують працю найманих працівників із погодинною оплатою праці. При цьому встановлення погодинної оплати праці не є підставою для зменшення нормальної тривалості робочого часу, а передбачене законодавством підвищення мінзарплати в погодинному розмірі не є підставою для збільшення нормованих завдань, установлених на годину праці.

Мінімальну заробітну плату в погодинному розмірі застосовують на підприємствах усіх форм власності, а також фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, якщо ними встановлено погодинну оплату праці із застосуванням нормованих завдань та обліком фактичного робочого часу.

Згідно із витягом із Закону України «Про державний бюджет України на 2012 р.» – ст. 13 установити на 2012 рік мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: із 1січня –1073 грн.; із 1 квітня – 1094 грн.; із 1 липня – 1102 грн.; із жовтня – 1118 грн.; із 1 грудня – 1134 грн.;

у погодинному розмірі: із 1січня – 6,43 грн.; із 1 квітня – 6,56 грн.; із 1 липня – 6,61 грн.; із жовтня – 6,7 грн.; із 1 грудня – 6,8 грн.

Роксоляна САБАДАШ,

головний державний інспектор праці в Івано-Франківській області.