Ювілеєві Ярослава Стецька та 83-ій річниці ОУН

присвячені урочистості, які відбулися у районному будинку культури 3 лютого ц. р. за участю духовенства, голів районної і міської рад Василя Поповича і Зіновія Андрійовича, заступників голів районної ради Івана Степника та РДА Богдани Ковалюк, представників районної і міської влади, громадських організацій, патріотів краю.

28 січня 1929 року в далекому і чужому Відні розпочав роботу Конгрес Українських Націоналістів, який завершився створенням Організації Українських Націоналістів. Так на арену історії вийшла організація, яка з одного боку вже давно стала символом боротьби української нації за свою державу, а з другого – суспільним феноменом, уваги до якого не послаблюють і сьогодні.

Такими значимими словами розпочала урочистості ведуча, запросивши до святочного мікрофону представників районної влади.

Заступник голови районної ради Іван Степник не менш значимо змалював героїку національно-визвольних змагань, віддавши належну шану учасникам ОУН-УПА, які мужньо пройшли через страхіття тюрем і концтаборів, щоб наблизити час самостійної України. Вони і нині продовжують боротьбу своїм життєвим прикладом, даючи гідну відсіч табачникам, олігархам, захищаючи рідну державу, її історію.

Вшанували героїв і юні,…

… і поважні пнівчанки

Відзначивши велику роль ОУН-УПА, Провідника національно-визвольного руху Ярослава Стецька, промовець процитував актуальну і сьогодні заповідь із Декалогу українського націоналіста: «Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба».

В унісон прозвучали вітання заступника голови райдержадміністрації Богдани Ковалюк, яка нагадала слова із твору «Україна у вогні» про велике значення української землі, її зневагу до смерті заради національної ідеї. Це життєдайне джерело усіх наших українських перемог.

Богдана Ковалюк закликала усіх, особливо молодь, пам`ятати про тих, котрі без зайвого пафосу, гордо, тихо, сміливо, грамотно і конкретно працювали на свою державу, а також не забувати, що успіх полягає в єдності і безстрашності, які продемонструвала ОУН зі своїм Провідником Ярославом Стецьком.

Детальніше про боротьбу ОУН, її героїчних лідерів учасникам урочистостей нагадали кадри із фільму.

Важливо, що цього разу звучав не тільки Гімн Укра­їни, а й Гімн ОУН-УПА «Зродились ми великої години». Під його звучання молодь покладала вінки до Символічної могили борцям за волю України та до меморіальної дошки Слави Стецько, дружини і бойового побратима Ярослава Стецька, колишнього народного депутата України від нашого округу.

Продовжив свято екскурс у 1929 рік, коли ОУН очолив Євген Коновалець. Після його смерті головою ОУН обрали Андрія Мельника на ІІ Великому Конгресі у Римі 27 серпня 1939-го. Не дійшовши згоди зі старшим поколінням лідерів ОУН, які перебували за кордоном, молоді підпільники у Галичині на чолі зі Степаном Бандерою сформували 10 лютого 1940 року революційний провід. У квітні 1941-го головою ОУН (революційної) ІІ Надзвичайний Конгрес у Кракові обрав Степана Бандеру.

30 червня 1941 р. ОУН проголосила у Львові Акт Проголошення Української держави і сформувала Українське державне правління на чолі з Ярославом Стецьком.

Після проголошення Акта Степана Бандеру та його соратників гестапо ув`язнило. Керував ОУН Микола Лебідь, який у травні 1943-го передав повноваження Романові Шухевичу.

Саме ОУН стала засновником УПА, яка боролася проти більшовицьких та німецьких завойовників.

1945 року Крайова конференція ОУН-бандерівців обрала Ярослава Стецька членом бюро Проводу ОУН. У 1946 р. Яро­слав Стецько очолив Антибільшовицький блок народів, а 1968-го його обрали Головою Проводу ОУН-бандерівців.

Ім`я Яро­слава Стецька – один із символів національно-визвольних змагань в Україні. Поряд із Степаном Бандерою та Романом Шухевичем він став одним із натхненників революційної збройної боротьби ОУН-УПА 1940-1950 років – героїчної маніфестації українського духу та ідеї перед усім світом.

Значимість Ярослава Стецька як політика унаочнюється, коли збагнути вагу трьох етапів в історії ОУН, до яких він безпосередньо причетний.

Перший етап (початок 1930-их років) – зростання політичної й бойової активності ОУН на західноукраїнських землях. Тоді молода генерація націоналістів (20-25 років) прийшла у Крайову Екзекутиву ОУН – керівний орган організації у Західній Україні. У ці роки Я. Стецько редагував популярні видання ОУН «Бюлетень Крайової Екзекутиви на Західно-Українських землях», «Юнак» і «Юнацтво», які висвітлювали боротьбу українського народу проти Польщі.

Другий етап (1938-1941 рр.), коли ОУН переживала складні, переломні моменти, перетворившись в єдину політичну силу, яка продовжувала самостійницьку політику проти всіх окупантів України (Польщі, Угорщини, Німеччини, СРСР). Заслуга Ярослава Стецька у цей період – це заслуга видатного політика і тактика.

Третій етап (1945-1986 рр.). Ярослав Стецько очолив Антибільшовицький Блок Народів, президентом якого залишився до кінця життя. Він розбудував місії і представництва АБН майже по всьому світі. Наслідком цієї пропагандивної роботи стало створення у Токіо в 1970. р. Світової Антикомуністичної ліги, в якій Я. Стецько був постійним членом екзекутиви. Також з його ініціативи створили Європейську Раду Свободи, яка відіграла важливу роль у згуртуванні вільних народів проти московського комуністичного тоталітаризму. Тож завдяки наполегливій праці Ярослава Стецька вдалося створити таку дієву представницьку мережу політичного впливу, якої ще не було в українській історії.

У 1968 р. Ярослава Стецька обрано Головою Проводу ОУН, яку очолював до кінця свого життя. Помер Я. Стецько 5 липня 1986 р. у Мюнхені, де його поховали на цвинтарі Вольдфрідгоф.

Якщо ми пам`ятатимемо про таких героїв як Ярослав Стецько, Роман Шухевич, Степан Бандера – ми матимемо майбутнє.

Усі ці важливі віхи з діяльності ОУН та її натхненника Ярослава Стецька лягли в основу сценарію методиста районного будинку культури Дарії Гринішак, скрупульозно насиченого історичними фактами й озвученого ведучою Галиною Чуревич.

Оплесками схвалили глядачі і творчий внесок до програми учасників художньої самодіяльності, зокрема, народного вокального чоловічого квартету «Легіт» (кер. Віктор Чудновський), жіночого гурту із Пнів`я (кер. Ірина Сороцька), гурту «Заграва» районного проводу Братства вояків УПА (кер. Михайло Юркевич), соліста із Бистриці Івана Марича, скрипальки Тетяни Полянчук (концертмейстер Наталія Грицко).

Із зацікавленням присутні оглянули виставку-конкурс на кращу проектну пропозицію пам`ятника Борцям за волю України.

* * *

Цього ж дня делегація Надвірнянщини взяла участь у святкових заходах з нагоди цих двох історичних дат в обласній філармонії. Івано-Франківська обласна рада 2012-ий оголосила роком УПА, «Пласту», Ярослава Стецька та Олекси Гірника. Голова обласної ради Олександр Сич наголосив, що на Прикарпатті намагаються гідно вшановувати пам`ять українських героїв.

Орися СПІВАК «Народна Воля»
Світлини Василя ІВАСЮКА