Газета по-надвірнянськи
 

Коментар до заяви Народного руху України

2 березня 2012, 12:41 | Рубрика: Влада, Політика Версія для друку Версія для друку 495 переглядів

 щодо другої річниці президентства В. Януковича, оприлюдненої на ХІ сесії районної ради 23 лютого ц. р. 

2012 рік в Україні пройде не тільки під знаком Євро-2012, але й під знаком «великих виборів». Поступово передвиборча підготовка набере розгону і зі всіх сторін лунатимуть рішучіші заяви, голосні обвинувачення та викривальні виступи. Яскравим прикладом цьому є десята й одинадцята сесії депутатів районної ради.

Не дуже видається, що протягом року на сесіях районної ради, міської ради чи у ЗМІ від прихильників політичних партій, які іменують себе «опозиційними», звучатиме щось інше, а ніж виступи на кшталт «все погано і всі злодії». Шанси почути від «опозиції» похвалу в сторону нинішньої влади в порівнянні з критикою – можна оцінити як 1 до 100.

Зараз життя дійсно не надто веселе, але й дивно було б, якщо було б навпаки.

Трішки історії. Економічний спад 2009 року становив 15%, дефіцит бюджету – більше 100 мільярдів гривень, державний борг на початок 2010 року – 227 мільярдів гривень. Тільки у 2010 році уряд змушений був віддати 88 міль­ярдів гривень на погашення боргу. У 2011 році за кредитами повернули 89 мільярдів. Складається враження, що попередній уряд жив та діяв за принципом «після нас – хоч трава не рости» – на проживання та проїдання у МВФ брали кредити під 27-28%. Тому теперішній уряд доклав зусиль для того, щоб приріст державного та гарантованого державою боргу зменшився. За 2011 рік обсяг боргу зріс на 9,4%, тоді як у 2010 році – на 36%, за 2008 – 2009 роки – у 3,6 разів. Відношення боргу до ВВП скоротилося на кінець 2011 року до 36 % з 39,9 % у 2010 році.

Дефіцит Державного бюджету України скорочено із 5,9 % ВВП у 2010 році до 1,8% ВВП у 2011 році. На 2012 рік дефіцит держбюджету заплановано на рівні 1,7% ВВП.

За 2010 рік ВВП зріс на 4,1%. За 2011-й зростання економіки набуло подальшого розвитку. Приріст ВВП у 2011 становив 5,2%.

Уповільнилося зростання споживчих цін. За 2011 рік рівень інфляції склав лише 4,6%, що є найнижчим показником за останні 8 років. (У 2010 році – 9,1%).

Приріст обсягів інвестицій в основний капітал за 9 місяців становив 21,2% проти скорочення на 0,6% за 2010 рік. (У 2009 році спад сягнув 41,5%).

Приріст обсягів прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу склав 8,4%. Усього на 1 жовтня 2011 року в економіку України вкладено 48,5 млрд. дол. США.

2011 рік став першим роком впровадження податкової реформи шляхом введення в дію прийнятого у 2010 році Податкового кодексу України. Перелік загальнодержавних податків і зборів скорочено з 30 до 18, а місцевих – з 14 до 5.

Ставка податку на прибуток знизилася у 2011 році з 25% до 23%, а у 2012 році – до 21%.

Завдяки державному врегулюванню питання проблемних банків відновлюється довіра до банківської системи. У 2011 році через повернення довіри до національної валюти та банківської системи відбулося зростання депозитів населення на 13,1% (з 271,8 до 307,4 млрд. грн.), у т. ч. у національній валюті – на 12,9%, в іноземній – на 13,4%.

І це все при тому, що Україна, як і вся Європа, переживає економічну кризу, причому нашій державі в більшості питань доводиться боротися з кризою самотужки. Ось що повідомив голова обласної державної адміністрації М. Вишиванюк з цього питання: «Щоб врятувати таку маленьку країну, як Греція, від дефолту, Європейському Союзу довелося дати туди допомогу в 130 млрд. євро. Дуже серйозна проблема в Іспанії – 36% безробіття. Не краща ситуація в Португалії. Тобто, Європа сама переживає досить складний період часу. На превеликий жаль, Україна змушена витримати ще один удар. За два роки ми переплатили Росії 12 мільярдів доларів. Кожен місяць обходиться майже у 500 мільйонів доларів за відомі усім нам газові контракти. 12 мільярдів доларів для України – це дуже величезна цифра. Ці гроші дуже знадобилися би нашим бюджетникам, особливо пенсіонерам на вирішення соціальних питань».

Ніхто не заперечує та й соціологія свідчить, що протягом останнього року понад 60% українців відчули погіршення рівня життя. Тобто обіцяного покращення не настало на даний час. Чому?

Та тому, що добробут людей завдяки економічному спаду 2008-2009 року був катастрофічно поганий. І це результат роботи не теперішньої влади. Це наслідки отих короткотермінових позик, які Україна брала під 28% річних. Жодна держава у світі собі такого не дозволяє. Але ми цього вперто не хочемо визнавати. Не дивно, що проста людина часто не бачить сьогодні позитивної перспективи.

Попередня влада прийняла цілу низку популістських законів у соціальній сфері, які зараз виконати нереально. Діяльність попередньої влади довела країну до колапсу, тому теперішня влада змушена економити на соціальних проектах. Згадаємо ці ж борги – якщо б кошти не віддавалися, а йшли на соціальний розвиток економіки – то покращення вже б відчули всі.

У стратегічному плані діяльності влади з позитиву можна згадати тільки запровадження одноразової матеріальної допомоги при народженні дитини, яку теперішня влада не збирається відміняти, а збільшує.

Як заявив народний депутат України Петро Писарчук: «…за період діяльності попереднього уряду Держфінінспекція виявила, що країні було завдано збитків на понад 35 мільярдів гривень. …За матеріалами ревізії порушено понад 1500 кримінальних справ, затримано понад 1000 осіб». Розслідування корупційних діянь та руйнівної економічної діяльності не можна назвати політичним переслідуванням. «Чимало корупційних схем розкрито на основі дослідження стенограм засідань попереднього уряду. Складається враження, що це були не засідання Кабміну, а засідання махінаторів. А тепер волають про політичні переслідування», – заявив депутат.

Президент України також заявив про розкрадання коштів, отриманих Україною за Кіотським протоколом: «Ми поки…не знайшли куди ці гроші поділися».

Ні для кого не секрет, що з 2005 року корупція в державі зростала в геометричній прогресії. Влада переплутала демократію з безладом. Було розбалансовано систему державного управління, відбулося критичне падіння економіки.

Апофеозом цього безладу та корупції стало підписання угод із Росією.

Важко сказати через скільки років економісти, політологи, історики дадуть реальну оцінку цієї ганьби, шкоди і здачі інтересів держави. Тепер країні доведеться розраховуватись за газ за дикою ціною, а це означає непідвищення зарплат, пенсій, соціальних виплат, зменшення вливань в економіку держави.

За все це потрібно комусь відповідати.

Завдяки підписанню газових угод, остаточну правду про які кілька місяців не знали ні тоді діючий Президент, ні весь український народ, комусь потрібно нести відповідальність.

До речі, щодо засудження екс-прем’єр-міністра, то особливого жалю у простого люду це не викликало. Адже завдяки вищезгаданій діяльності, з позитиву про неї «маленькі українці» пригадують тільки «1000 з ощадбанку», та й то тільки ті, кому пощастило отримати.

Щодо самої кримінальної справи, то, зверніть увагу, «… її було розпочато ще у 2009 році за часів минулої влади за рішенням РНБО. …і тоді Тимошенко не була лідером опозиції, а була прем’єр-міністром України», – зазначив В. Янукович на спільній із Президентом Польщі Б. Коморовським прес-конференції в Києві.

Китайська приказка нагадує, що найгірше жити у час перемін. Ще ніхто в світі не проводив реформи, не викликаючи спротив тієї чи іншої частини суспільства. Попередня влада не наважувалася на реформи, боячись втратити рейтинг довіри народу, але їй і це не допомогло.

Перебуваючи в стані «далі їхати нема куди», проведення реформ у державі просто необхідне. А критика та негатив – це невід’ємні атрибути реформ. Дай Бог, нам дочекатися їх успішного завершення. Звичайно, що проводити реформи – це набагато важче, ніж підійти до мікрофону.

Є й спільне у попередньої влади з теперішньою: «Попередня нічого не робила – і її всі критикували, а теперішня проводить реформи – і її критикують». Але погодьтеся: «робити» і «не робити» – це суттєва різниця.

До слова, про останню заяву на сесії районної ради від 23 лютого ц. р. про погіршення життя за період президентства В. Януковича. Ще раз процитуємо слова голови облдержадміністрації М. Вишиванюка, які влучно підкреслюють суть теперішніх патріотів: «… поїдьте в будь-яку країну Європи: купите олівець – вам дадуть чек, сядете в таксі – чек, вам усюди видадуть чек. А в нас людина на джипі нарікає, що бізнес притискають, коли він одноразово до 200 гривень на місяць податку сплачує. І хоче, щоб дитина навчалася в школі і в університеті за державний кошт, хоче медицини безплатної… І вважає себе великим патріотом України, бо дає до бюджету аж 200 гривень на місяць!».

Робити заяви за вказівкою партійних керівників із Києва, за їхнім текстом у період передвиборчої ситуації у державі – звичайна спроба привернути до себе увагу, заробити кілька голосів. Але ці партбоси вже там (при владі) були, і результати ми всі добре відчули і ще відчуваємо, – плачевні, досі доводиться розгрібати.

Прес-служба Надвірнянської районної організації Партії Регіонів.

Прокоментуй!

Залиште коментарій

*

!!! Коментарій буде розміщено після погодження модератором !!!