Уперше побувавши у Чорному Потоці, я замилувався неповторною красою краєвидів цього загадкового гуцульського села. Із захопленням вдивлявся у гірські вершини і хребти, які вкриті лісом із зеленоокими полонинами. Людина, коли піднімається у гори, відчуває якусь особливу гармонію у спілкуванні із природою. Я душею відчув, що чорнопотоківці є добрими, щирими, працьовитими, гостинними людьми. У цьому селі вміють і різьбити по дереву, і ткати килими, і вишивати рушники. Та чи не найбільшим дивом, яке створили народні умільці і майстри, є славетна й оспівана у віках чорнопотоківська писанка.
Ніхто не може достеменно стверджувати, коли ж насправді у Чорному Потоці написали першу писанку. Та з впевненістю можна стверджувати, що писанкарство тут існує давно. Як відомо, саме це село зі своїми особливими традиціями є одним із трьох центрів писанкарства на Гуцульщині. Чорнопотоківські писанки легко впізнати на фоні інших. Вони на блискучо-чорному тлі мають рослинний, тваринний і геометричний орнамент. Кольори використовують традиційні, які притаманні тільки нашій писанці: чорні, червоні, жовті, сині, зелені.
Цьогоріч у Чорному Потоці на храмове свято Перенесення мощів св. Миколая Чудотворця місцева громада, підприємці, сільський голова Василь Шовгенюк і депутат районної ради Степан Шовгенюк за сприяння відділів культури і туризму й освіти РДА започаткували фестиваль «Свято чорнопотоківської писанки».
Шановних гостей зустрічали гуцульськими мотивами гурт «Опришки» і трембітар Микола Павук, а ще із хлібом-сіллю. Парохи місцевих храмів УПЦ КП о. Іван Микицей і УГКЦ о. Михайло Сметанюк благословили учасників цього величного дійства. Привітав гостей сільський голова Василь Шовгенюк, зазначивши, що сьогодні започатковують цей фестиваль. «Намагатимемося продовжити це починання і у наступному році. Дякую усім, хто приїхав на цей фестиваль, і вдячний працівникам райдержадміністрації і районної ради, які допомогли нам його започаткувати».
У Чорний Потік завітали голови РДА Володимир Калічко і районної ради Василь Попович. Вони висловили впевненість, що село і фестиваль житимуть і виходитимуть усе на нові творчі обрії. У цьому гірському куточку необхідно розвивати народні промисли і «зелений» туризм.
Начальник відділу освіти РДА, депутат районної ради Михайло Винник переконаний, що в селі вдасться збудувати нову школу, покращити стан автомобільних доріг. Але головною цінністю є люди. До речі, уже прийняті рішення на будівництво школи виділити по 100 тис. грн. з районного, обласного та бюджету управління освіти ОДА – всього 300 тис. грн.
За плідну і невтомну працю заступник голови районної ради Іван Степник спільні грамоти РДА і районної ради вручив Миколі Палійчуку, Уляні Василишин, Олександрові Стручинську, Степанові Шовгенюку, а подяку районної ради і РДА – Світлані Гринчишин.
Під час майстер-класу з розпису писанок представник Благодійного фонду Юрія Дерев`янка Уляна Василик під керівництвом визнаної майстрині Ганни Тимінської намагалася осягнути це мистецтво. Розписали писанку й голови районної ради Василь Попович і РДА Володимир Калічко з допомогою дітей і керівників Оксани Василишин (їй нещодавно призначено стипендію Президента України як молодому майстрові народного мистецтва) та Миколи Палійчука із гуртків писанкарства, які діють у місцевій школі від Ланчинського і Надвірнянського центрів дитячої та юнацької творчості.
Сільські аматори і школярі підготували концерт. Кожен вірш, танець, пісня передавав енергію і таїну чорнопотоківської писанки. Велично звучала пісня про Чорний Потік, яку виконав родинний квартет Михайла і Ганни Остап`юків, Марії Тимінської і Марії Шовгенюк. Поетично передала історію рідного села Галина Шовгенюк. Зачарували глядачів у залі соло Руслана Василишина на цимбалах, виготовлених власноруч, і Михайла Шовгенюка на дримбі. Збирачі автентичних гуцульських речей Микола і Василь Палійчуки, Іван Тимінський виставили свої експонати. Милували око виставка заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки художників України, маляра, графіка, прозаїка, уродженця села Василя Семенюка, художника Івана Сопилюка, місцевих художників та різьбярів Василя і Руслана Василишиних, Миколи Палійчука, Василя Шовгенюка, фотовиставка Івана Тимінського, вишивки майстринь села Ольги Сопилюк, Ганни Струк, Марії Мушинської.
На майданчику зі штучним покриттям розгорнулися «Гуцульські забави» між командами «Ватра» (7-Б клас) і «Писанка» (7-А клас), які і перемогли у цих змаганнях. Команди визначали сильнішого у «Перелазі», «Переправі», «Поясі», «Не замочи ноги» і «Не розхлюпуй воду». Боксери КСМК «Едельвейс» провели показові виступи, на яких продемонстрували свої навики і вміння, здобуті під час навчання у секції. Спортивна частина свята завершилася товариським матчем з міні-футболу між учителями і цьогорічними випускниками.
Над Чорним Потоком витав справжній дух свята, який змушував людей усміхатися і забувати про свої клопоти. Хоча такий фестин проводили вперше, він пройшов із приголомшливим успіхом. І продовжить жити у віках писанка, і гарнішатиме Чорний Потік.
Василь ІВАСЮК (текст і світлини)
Назарій ГРИДЖУК (світлини)
«Народна Воля»
Версія для друку
2,908 переглядів
