Формула успіху Василя Мельниченка

Розмова з директором  ТОВ «СОТА», членом ради Міжнародної асоціації перевізників, випускником Івано-Франківського автотранспортного технікуму 1987-го

– Василю Васильовичу, Ви відомі у ділових колах краю як успішний підприємець та керівник, для родини Ви – люблячий і турботливий син, брат, чоловік, батько, для односельчан – щедрий, уважний земляк, який повсякчас готовий підтримати і допомогти. Розкрийте формулу свого успіху.

– Моя, як Ви кажете, формула має багато доданків. Це, передусім, батьківський приклад і виховання, змалечку прищеплена любов до праці, доповнені вмінням визначити ціль. Велике бажання досягти мети, наполегливість у роботі, підтримка друзів, потяг до постійного розвитку, розуміння і любов сім’ї, перемножені на щоденну працю.

– Яку роль у Вашій кар’єрі зіграла підготовка у нашому навчальному закладі (Івано-Франківському автотранспортному технікумі, тепер – Надвірнянському коледжі Національного транспортного університету)?

– Технікум… Саме тут у мене і з’явилася перша доросла мрія, тут мене навчили планувати і втілювати задумане. Навчання у технікумі створило міцне підґрунтя для кар’єрного росту і не лише мого. Практично всі мої одногрупники посідають тепер керівні посади або відкрили й успішно ведуть власну справу.

– Якими фарбами Ви б змалювали Ваше студентське життя і з чим пов’язані його найяскравіші моменти?

– Своє студентське життя я смакував лише у технікумі, оскільки продовжував навчання у Тернопільській академії народного господарства уже заочно. І в мене, як і в кожного студента, воно було барвистим і кольоровим.

Яскравим спогадом залишилась студентська дружба, а дружили ми всією групою. Цю дружбу ми винесли за стіни навчального закладу і підтримуємо досьогодні. Теплі спогади викликає згадка про нашого керівника групи Ірину Василівну Ганущак, з якою ми стартували у 1984-му. Вона опікувалася нами, допомагала долати сесійні перешкоди й успішно усім дістатися фінішу у 1987 році. Староста групи Ірина Ступак настільки справно виконувала свої обов’язки, що пізніше, очоливши ТОВ «Прикарпатський торговий дім», я запропонував їй посаду свого заступника.

Перші труднощі розпочалися з першої оцінки. Нею виявилася «трійка» із математики, яку я наполегливо виправляв, вперто перездавав і таки склав іспит за семестр на «відмінно».

– То математику Ви підкорили і вона стала Вашою улюбленою дисципліною?

– Ні, математика стала «моїми тернями», а «зіркою» – бухгалтерський облік. Саме на заняттях з обліку в юній голові і народилася грандіозна мрія – стати головним бухгалтером підприємства.

– З часу Вашого навчання заклад змінив не лише назву, але й розширив володіння, структуру. Як оцінюєте як колишній випускник такі зміни з огляду на якість підготовки молодих спеціалістів, зіставляючи її з потребами та вимогами сучасного суспільства?

– Зміни приємно вражають. Перетворившись із технікуму в коледж, навчальний заклад збільшився за різними параметрами: територією, корпусами, спеціальностями, відділеннями, кількістю студентів, викладачів. Щодо якості підготовки спеціалістів, то, як роботодавець, цілком задоволений рівнем знань, умінь та практичних навичок тих випускників Надвірнянського коледжу, які працюють та стажуються у мене на фірмі. Вони готові приймати та задовольняти виклики сьогодення.

– Яким бачите подальший розвиток Надвірнянського коледжу?

– Стати інститутом. Для цього, на мою думку, навчальний заклад уже має все: півстолітній досвід, належну матеріальну базу, кадровий потенціал і студентів, які прагнуть знань.

– Маєте поради та настанови студентам і викладачам?

– Не боятися нового, залишатися допитливими та наполегливими, перебувати у постійному пошуку. Іти, іти, іти – тільки вперед, нехай спотикаючись, але рухатись до мети. На цьому шляху бажаю терпіння та витримки. Із вдячністю користуватися досвідом, підтримкою батьків та викладачів. Долаючи перешкоди, весь час пам’ятати, що дорога вгору постійно важча, ніж униз. Це – студентам.

А викладачам, насамперед, дякую за їхню непросту роботу у вихованні та професійній підготовці сучасної молоді, за вірність традиціям та здатності йти у ногу з часом. Усім зичу міцного здоров’я, творчого неспокою та здійснення всіх грандіозних задумів. Щасти Вам!

Галина ГРИДЖУК,

викладач Надвірнянського коледжу НТУ.