Фронтовики вижили…

І хоча весняні травні все глибше і глибше віддаляють воєнні роки лихоліття, у нас, сучасників, з`являється більше можливостей вивчити, дослідити, проаналізувати історію Другої світової. Адже з плином часу знято «гриф секретності» з багатьох матеріалів, то ж війна 1941-1945 рр. постає зовсім далеко не в тому ракурсі, як вона зображена в літературі, кіно- та інших видах мистецтва.

Незмінним залишається лише одне – пересічні українці, на долю яких випало жити і ще пережити воєнний час. В їх когорті – і чимало надвірнянців, для яких наш районний центр уже назавжди став другою домівкою. 99-річна Олександра Лук`янівна Дубравіна власним єством відчула всі страхіття виживання в рідному блокадному Ленінграді. Саме тоді, коли молодий солдат Червоної Армії Олександр проривав блокаду міста над Невою, вони й зустрілися, щоб навіки покохати один одного. Довгий час О. Дубравін працював керівником відділу кадрів НГВУ «Надвірнанафтогаз». Згодом відійшов у Вічність.

А кухня польова нагадала будні фронтовії…

А скільки винесла поранених на своїх тендітних плечах медична сестра, також нинішня надвірнянка Галина Степанівна Прибиткова!.. Страшно і несподівано війна ввірвалася у життя здібного учня гімназії Дмитра Миколайовича Борняка. Зла фашистська куля тричі ранила його, бійця, на Сандомирівському плацдармі. Але фронтовик вижив. Після здобуття освіти все життя пропрацював головним інженером у лісовій галузі Надвірнянщини.

Складне життя, помережане війною, у Степана Івановича Ільківа, Павла Яковича Ромазана, Миколи Дмитровича Андрусяка, Дмитра Васильовича Рудейчука, Ярослава Йосиповича Країла.

З глибокою повагою про них та їх побратимів розповідав голова ради районної організації ветеранів Микола Забачинський. Зокрема, 34 учасники бойових дій у Надвірній та 52 – у населених пунктах району, а також 54 вдови учасників бойових дій об`єднала очолювана ним майже 2,5-тисячна ветеранська організація. Спільно з однодумцями, секретарем районної ветеранської ради Валентиною Мілько, з батьківської сім`ї якої на фронт пішли 5 братів, та іншими членами президії, Миколі Антоновичу вдалося зорганізувати чіткий і налагоджений зв`язок із ветеранами війни і праці, всіляко сприяючи їм із вирішенням проблем нелегкого сьогодення. Намагаємося контролювати, щоб учасники бойових дій вчасно отримували допомогу, щоб палати в ЦРЛ використовували за призначенням, розповідає про діяльність організації Микола Забачинський. Звісно, не все вдається вирішити на місцевому рівні. (Приміром, учасникам бойових дій доводиться чекати …10 років на слуховий апарат). Але активісти не опускають жодного найменшого шансу, залучаючи владу, керівників підприємств до розв`язання всіх соціально-побутових питань ветеранів. Про таку тісну співпрацю часопис «Народна Воля» уже розповідав на своїх шпальтах. Ще додамо, що з нагоди цьогорічного Дня Перемоги матеріальну допомогу ветеранам-колишнім працівникам виділили в ТзОВ «ЛК Інтерплит Надвірна», НГВУ «Надвірнанафтогаз». Активісти райорганізації відвідують вдома усіх ветеранів, чиє здоров`я вже не дозволяє самостійно пересуватися. Налагоджені товариські зв`язки з районним Братством УПА, а також соціальними структурними підрозділами РДА.

За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, вирішення питань соціально-правового захисту ветеранів, патріотичне виховання молоді голову ради райорганізації ветеранів України Миколу Забачинського нагороджено Грамотою Верховної Ради України і нагрудним знаком.

Поздоровляючи ветеранів Великої Вітчизняної війни з Днем Перемоги, Микола Забачинський сказав: – Нам не варто перекручувати правду про Другу світову війну. Я бажаю всім здоров`я, довголіття, сімейного благополуччя, родинного затишку. Щоб молодь із більшою увагою ставилася до старшого покоління, а кожна соціальна проблема знаходила оперативне реагування з боку всіх небайдужих краян. Із 67-ю весною Перемоги Вас, шановні ветерани!

Леся ДУТЧАК (текст)
Василь ІВАСЮК (світлина) «Народна Воля»